- •Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства, протокол засідання № 1 від «29» серпня 2011 р.
- •Тема 1 Географія туризму як наукова дисципліна
- •1.2. Туризм як соціально-еколого-економічна система
- •1.3.Історичні періоди розвитку туризму
- •1.4. Туризм як об'єкт географічного дослідження. Об’єкт, предмет і завдання географії туризму. Система географічних наук в туризмі.
- •1.5.Термінологічний апарат географії туризму
- •Тема 2. Методологія та методика географічних досліджень в туризмі
- •2.1. Методологічні підходи до комплексної оцінки туристичного потенціалу території
- •2.2. Методи збору географічної інформації
- •2.1. Методологічні підходи до комплексної оцінки туристського потенціалу території
- •Туристський потенціал території
- •2.2. Методи збору географічної інформації
- •Тема 3. Географія туристських потоків, доходів та витрат
- •3.2. Географічна оцінка туристського потоку
- •3.3. Географічна оцінка туристичних доходів та витрат
- •Тема 4. Класифікація та географічна оцінка туристичних ресурсів
- •4.2. Підходи до класифікації туристичних та туристично-рекреаційних ресурсів
- •4.3. Проблеми освоєння та користування туристичними ресурсами
- •Тема 5. Природні туристичні ресурси
- •Тема 6. Історико-культурно-ресурси туризму
- •Тема 7. Географія рекреаційних видів туризму
- •7.1. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •7.2. Лікувально-оздоровчий туризм
- •7.1. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •7.2. Лікувально-оздоровчий туризм
- •Тема 8. Географія активних видів туризму
- •Тема 9. Географія культурно-пізнавального та подієвого туризму
- •Тема 10. Географія ділового туризму
- •10.2. Конгресово-виставковий туризм
- •10.3. Інсентив-туризм
- •Тема 11. Географія релігійного туризму та паломництва
- •11.2. Центри християнського паломництва
- •11.3. Центри паломництва мусульман
- •11.4. Центри буддійського паломництва
- •11.5. Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •11.6. Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Тема 12. Географія міського, сільського та екологічного туризму
- •Навчальне видання
4.3. Проблеми освоєння та користування туристичними ресурсами
Вплив туризму на збереження історичних й архітектурних споруд і пам'ятників є надзвичайно великим і, здебільшого, негативним. Саме тому багато років в Італії була закрита для відвідування туристами Пізанська вежа, у Римі існує загроза руйнування Сенату, обмежено кількість туристських відвідувань Ватикану. Єгипетським пірамідам, багатьом пам'ятникам середніх віків також загрожує руйнування.
Останніми роками активізували свою діяльність захисники навколишнього середовища. Між ними та виробниками туристичних послуг склалися взаємини, які можна поділити на три типи.
1. Відносна незалежність — прихильники різних позицій, поважаючи протилежну думку, зберігають ізоляцію і максимально обмежують контакти. Такі взаємини не характерні для масового туризму.
2. Симбіоз (взаємна підтримка) — виявляється як розумне та контрольоване використання природних ресурсів. Природні зони, археологічні зони й історичні пам'ятники оберігаються й підтримуються.
Збереження та підтримка з погляду туризму може проявлятися у таких формах, як:
— стимулювання відновлення історичних місць, будинків і пам'ятників;
— стимулювання трансформації старих будинків і просторів у зовсім нові, з новими туристичними можливостями;
— активізація збереження природних ресурсів;
— підвищення відповідальності за управління й адміністративний контроль, що поліпшує якість навколишнього середовища і дає змогу більшою мірою задовольняти потреби туристів.
3. Конфлікт — з приводу руйнування навколишнього середовища. Руйнівна активність туристів проявляється або в повному винищенні туристичних ресурсів, або в постійному негативному впливі на соціокультурну систему, наслідком якого можуть бути зміна ціннісних систем, моральних законів, загального стилю життя і рівня безпеки.
У географії рекреації і туризму склалися кілька основних підходів до оцінювання туристичних ресурсів:
- психолого-естетична оцінка, коли аналізується характер емоційної дії природного чи культурного середовища на туристів, оцінюється атрактивність (привабливість) природних і культурно-історичних об'єктів і можливість прояву "синдрому Стендаля"( Синдром Стендаля" - глибокий психічний розлад, викликаний спогляданням мистецьких шедеврів та унікальних природних ландшафтів. Найчастіше вражає туристів. Ознаки: запаморочення, втрата відчуття реальності, орієнтації у просторі та самовідчуття, депресія);
- технологічна оцінка, яка дозволяє визначати придатність ресурсів для організації певних видів туризму на даному етапі розвитку продуктивних сил, оцінити можливість формування туристичних комплексів і визначити обсяг потенційних затрат;
- рентна або грошова оцінка, яка дозволяє визначати економічну ефективність використання природних ресурсів у туризмі у межах певних територій, регіонів, країн і порівнювати її з іншими фо-мами господарського використання;
- медико-біологічна або фізіологічна оцінка, при якій з'ясовується ступінь комфортності природного середовища для організації певних видів рекреаційно-туристичної діяльності й оцінюється ймовірність проявів метеотропних реакцій2 організму людини і розвитку метеопатії3;
- кадастрова оцінка, яка проводиться офіційними установами і містить систематизовані зведені відомості про території, призначені для організації туристичної діяльності, відпочинку і відновлення здоров'я людини. Кадастрова інформація доповнюється й іншими характеристиками, такими як оцінка ступенів складності маршрутів та їх доступністю для різних груп туристів, віддаленістю від головних промислових, транспортних, культурних центрів тощо;
- бальна оцінка, яка застосовується у тих випадках, коли будь-яке явище чи ресурс не піддається точному виміру, але є потреба хоча б у приблизному його оцінюванні, а також тоді, коли немає потреби в точному вимірі явища.