1. Наука конституційного права зарубіжних держав (предмет, методи, джерела)

Найчастіше під предметом К.П. розуміють сусп. віднос., які складають ос-ву, головні устої с-тва та д-ви і безпосередньо зв’язані із реалізацією держ.вл.

Метод – це с-ма прийомів, сп-бів за доп.яких норми конкрет.галузі права вплив.на конкрет.сусп.віднос.впорядковані відповідно до цілей прав.регул-ня.

Як і в ін.галузях права, в К.П. застос. методи заборони, зобов’язання, а також дозволу. Останній метод найб.характерний для К.П. Одним із осн.методів К.П.є метод імперативно-владного впливу.

До методів, властивих.лише конст.праву відносять:

1. метод владного впливу

2. метод загального нормування, характерний для прав. закріплення статусу особи

3. метод конкретного регул-ня.

Джерела К.П. – це писані та неписані норми, які регул.к/п відносини.

Джерела К.П.поділяються на формалізовані (К-ція, конст.з-ни, органічні з-ни, звичайні з-ни, надзвичайне з-во, акти глав д-в, урядів, ор-нів конст.контролю) та неформалізовані (конст.угоди, судові прецеденти чи рішення судів, юр.і політ.звичаї).

2. Держава як конст.-правовий інститут у зарубіжних країнах

По-різному розуміється «держава» в конституціях зарубіжних країн. Під державою як суб’єктом конституційного права розуміється сукупність органів влади, що діють у масштабі країни, суб’єкту федерації або територіального співтовариства, що має законодавчу автономію, з місцевими агентами цих органів разом з виборчим корпусом країни або суб’єкта федерації або територіального співтовариства з законодавчою автономністю.

Конституції останнього часу зазвичай містять такі характеристики держави, як соціальна, демократична, правова, світська.

Ознаки держави:

1. Держава - єдина універсальна організація на території країни. Охоплює все населення, встановлює адміністративно-територіальний розподіл, інститут громадянства і негромадянства.

2. Суверенітет - верховенство державної влади стосовно всіх інших організацій у країні і незалежність її в сфері взаємин даної держави з іншими державами.

3. Податки - це стягнуті державою з населення матеріальні засоби, необхідні для змісту державного апарата.

4. Публічна влада - влада, що не збігається з населенням, але виступаюча від його імені, забезпечує державний примус.

5. Легалізований примус - держава вправі застосовувати примус до всіх громадян, іноземцям і осіб без громадянства на території держави.

6. Право: держава немислима без установлюваного нею права. Сутність держави полягає у владі. Питання про сутність держави - це питання про те, кому належить державна влада, хто її здійснює й у чиїх інтересах.

3. Предмет конституційного права у зарубіжних державах.

Найчастіше під предметом К.П. розуміють сусп. віднос., які складають ос-ву, головні устої с-тва та д-ви і безпосередньо зв’язані із реалізацією держ.вл.

Отже, галузь К.П.регул.: 1) сусп.віднос., які складають ос-ви прав.статусу людини (закріпл.не всі п-а і об-ки, а лише осн. (конст.); 2) сусп.віднос., що складають держ/тер.устрій, тобто прав.статус д-ви, склад д-ви, взаємовідносини д-ви із її складовими частинами, прав.статус складових частин д-ви; 3) сусп.віднос., які склад.в процесі орг-ції і здійс-ня держ.вл.та місц.самоврядування (сюди віднос.сусп.віднос., які виник.в процесі формув-ня органів держ.вл.і місц.самоврядування, віднос., що складаються в процесі д-сті представниц.ор-нів законодавчої вл.і місц.самоврядування, сусп.віднос., які виник.в процесі визначення с-ми принципів орг-ції і д-сті вик.та суд.держ.влади).