3. Поняття виробничих інвестицій (капіталовкла­день), їх склад

Виробничі інвестиції (капітальні вкла­дення) - це кошти, що направляються на розширення відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури під­приємства. Вони складаються із затрат на реконструкцію, розширення, технічне пере­оснащення діючих та спорудження нових підприємств, заміну основних фондів, що вибули.

Розрізняють валові та чисті капітальні вкладення підпри­ємства.

Валові капіталовкладення - це загальна сума ви­трат капіталу на просте і розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприєм­ства.

Чисті капіталовкладення - це витрати капіталу лише на розширене відтворення основних фондів; вони визнача­ються як різниця між валовими капіталовкладеннями та сумою амортизаційних відрахувань.

До складу капітальних вкладень підприємства включаються:

Вартість будівельно-монтажних робіт (підготовка території під забудову, саме будівництво будівель і зведен­ня споруд, монтаж обладнання).

Вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування, а також інструментів та ін­вентаря, які включаються до складу основних фондів.

Витрати на проектно-пошукові роботи, вартість зе­мельних ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і па­тентів, інші витрати, пов'язані із підготовкою до будівни­цтва та експлуатації об'єкта.

4. Структура виробничих інвестицій підприємства

Залежно від класифікаційних ознак та напрямів викори­стання капіталовкладень розрізняють таку їх структуру:

галузеву;

територіальну;

технологічну;

відтворювальну;

структуру за формами власності.

Галузева структура характеризує розподіл капітало­вкладень за галузями і видами виробництв.

Територіальна структура - це співвідношення їх роз­поділу за економічними районами, областями країни.

Технологічна структура - це співвідношення між основ­ними їх складовими частинами: затратами на будівельно-монтажні роботи, вартістю обладнання, машин і механізмів, іншими капітальними затратами. Позитивною тенденцією в динаміці цієї структури є поступове збільшення частки ви­трат на устаткування, інструмент та інвентар. У цьому кри­ються резерви підвищення ефективності використання капі­тальних вкладень, оскільки сьогодні майже половина їх йде на будівельно-монтажні роботи.

Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне пере­оснащення, тобто форми відтворення основних фондів;

Структура капітальних затрат за формами власності свідчить про збільшення частки приватних інвестицій в за­гальному їх обсязі, пов'язане із акціонуванням і приватиза­цією державних підприємств; хоча в деяких галузях дер­жавні інвестиції є домінуючими.

5. Розрахунок потреби у виробничих інвестиціях Етапи планування капітальних вкладень на підприємствах

Обчислення необхід­ного обсягу виробничих інвестицій на розрахун­ковий період;

Визначення джерел фі­нансування капіталу

Встановлення необхідного обсягу капіталовкладень зале­жить від економічної ситуа­ції на ринку, яка може бути такою:

ринковий попит на про­дукцію підприємства задо­вольняється повністю, і це не вимагає нарощування обсягів виробництва на даному під­приємстві. У такому випадку повинно здійснюватись лише просте відтворення основних фондів за рахунок амортиза­ційних відрахувань. Необхідний розмір капіталу визнача­ється на основі даних про потребу в новому устаткуванні, цін на нього з врахуванням вартості його монтажу;

попит на продукцію підприємства є зростаючим, тому має сенс нарощування обсягів виробництва продукції з метою збільшення приросту прибутку. В такому разі необ­хідне розширене відтворення основних фондів і нарощу­вання виробничої потужності підприємства шляхом рекон­струкції, технічного переоснащення, розширення вироб­ництва за попередньо розробленим проектом. Такий проект складається за розділами:

• зведені техніко-економічні показники;

• заходи по окремих напрямах технічного, технологічного та організаційного розвитку;

• потреба в устаткуванні.

Для визначення необхідного обсягу капіталовкладень у такій ситуації користуються методом прямих розрахунків за даними кошторису технічного переозброєння, реконст­рукції або розширення виробництва;

попит на пропоновану підприємством продукцію різ­ко зменшився, вона втратила конкурентоспроможність. Підприємство повинно модернізувати виробництво або орга­нізувати виробництво нової продукції. В такій ситуації слід здійснити докорінну перебудову техніко-технологічної ба­зи виробництва. Розрахунок необхідного обсягу капітало­вкладень проводять аналогічно, як в попередній ситуації, але враховують значні розміри капітальних затрат на мар­кетингові дослідження, можливу диверсифікацію виробни­цтва.