11. Показники руху основних фондів підприємства

Для характеристики руху основних фондів на підприєм­стві використовуються показники:

1. коефіцієнт оновлення (К_онов):

де: S_К - вартість основних фондів на кінець року, грн.;

2) коефіцієнт вибуття (К_виб):

12. Напрямки поліпшення використання основних фондів підприємства:

Основними напрямами поліпшення використання основних фондів підприємств є:

1) зменшення кількості недіючого устаткування, виведен­ня з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробни­цтво невстановленого устаткування;

2) скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підви­щення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

3) підвищення якості ремонтного обслуговування основ­них фондів;

4) удосконалення виробничої структури основних фон­дів;

5) модернізація діючого устаткування, машин і меха­нізмів;

6) швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

7. економічне стимулювання раціонального використання основних фондів.

Список використаної літератури: Основний капітал

1) Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. 3-е изд.– М.: ИНФРА-М, 2000. – 358 с.

2) Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 568 с.

3) Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 580 с.

4) Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002.–480 с.

5) Т. М. Макаровська. Економіка підприємства, К.: КНЕУ, 2004 рік

Питання для теоретичної підготовки:

1. Поняття, склад та структура оборотного капіталу.

2. Нормування витрат матеріальних ресурсів.

3. Показники використання матеріальних ресурсів.

4. Джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів.

5. Оборотні кошти підприємства, їх структура.

6. Джерела формування оборотних коштів під­приємства.

7. Нормування оборотних коштів підприємства.

8. Оборотність оборотних коштів, показники обо­ротності.

9. Вплив оборотності оборотних коштів на кінце­ві результати роботи підприємства.

10. Значення та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів підприємства.

1. Поняття, склад і структура оборотного капіталу

Товарне виробництво характерне для всіх суспільно-економічних формацій. На різних етапах розвитку товарне виробництво має специфічні особливості, які обумовлені виробничими відносинами, властивими даному способу виробництва

. Основою товарного виробництва в умовах ринкових відносин є приватна власність.

Кінцева мета товарного виробництва формується на основі використовування продуктивного капіталу. Його складовою частиною є оборотний капітал, або оборотні кошти.

Оборотні кошти промислового підприємства складаються з оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю спожи­вається в кожному технологічному циклі ви­готовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію.

Найбільшу питому вагу у складі оборотних фондів під­приємства мають виробничі запаси. До їх складу входять:

сировина, основні і допоміжні матеріали;

паливо;

куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

тара і тарні матеріали;

запасні частини для ремонту;

малоцінні та швидкозношувані предмети (господарсь­кий інвентар, малоцінні інструменти та ін.) хоч і є засобами праці, проте мають термін служби менший одного року і для спрощення обліку відносяться до оборотних фондів).

Незавершене виробництво - такі предмети праці пере­бувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

У складі незавершеного виробництва виділяють напів­фабрикати власного виробництва, тобто такі предмети праці, які повністю пройшли обробку в одному підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах цього ж підприємства.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних фондів, це грошові витрати, здійснені в даному періоді, але будуть віднесені на собівартість продукції частинами в наступних періодах (раціоналізація і винахідни­цтво, проектування різних заходів, придбання різного роду інформації).

Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках, нази­вають виробничо-технологічною структурою оборотних фондів.

Ця структура має відмінності залежно від:

характеру виробництва;

тривалості технологічного циклу;

видів продукції;

територіального розміщення виробництва та ін.

Ефективному використанню матеріальних ресурсів сприяє їх нормування.