- •16.Порядок прийняття та внесення змін до ку
- •17. Правова охорона Конституції України
- •18.Поняття конституційного ладу України.Загальна характеристика засад конституційного ладу України
- •19.Україна як суверенна, незалежна, демократична держава
- •20.Україна як соціальна та правово держава
- •21.Характеристика форми української держави
- •22.Державні символи , державна мова та інші атрибути національної державності
- •23.Поняття та конституційно-правові передумови становлення в україні громадянського суспільства
- •24.Україна національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин України
- •25.Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні
- •26. .Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні
- •27. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні
- •28.Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні.Правовий статус засобів масової інформації в Україні
26. .Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні
Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних,
творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:
зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;
підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;
пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;
розпалювання національної та релігійної ворожнечі;
створення незаконних воєнізованих формувань;
обмеження загальновизнаних прав людини.
Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи чи структурні осередки яких знаходяться за межами
України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у Збройних Силах та
Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та
захисту інформації України, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних навчальних закладах.
Відповідальність за порушення законодавства
Посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян
несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації,
або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність
Види стягнення
За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:
попередження;
штраф;
тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;
тимчасова заборона (зупинення) діяльності;
примусовий розпуск (ліквідація).
27. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні
Релігійні організації
Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати
віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із
своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські
товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні
об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.
Релігійна громада
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії
або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та
за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.
Релігійна організація - юридична особа
Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення).
Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого
статуту (положення).
Правовий статус релігійних організацій визначається законом «Про свободу совісті та релігійні організації».
Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації.
Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами.
Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.
Релігійна організація зобов'язана дотримуватись вимог чинного законодавства і правопорядку.
Релігійні організації в Україні створюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).