Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Географічна, політична та етнічна карта Хорватії, Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини. Найдавніші державні утворення. Мовна ситуація в згаданих країнах. Література. Культурні та наукові славістичні центри.

Виконали студентки групи ФЛС-11

Левицька Христина

Оленюк Наталія

Пашковська Богдана

Полянчук Олена

Цар Олександра

Прийняла

Лазор О. Я.

Львів–2011

Зміст

1. Зміст

2. Географічне розташування 1

3. Державні символи 2

4. Адміністративний устрій 4

5. Політичний устрій 6

6. Етнічний склад населення 8

7. Проживання за межами країни 9

8. Найдавніші слов’янські державні утворення 10

9. Мова 14

   1. Найдавніші писемні пам’ятки 16

   2. Книгодрукування 17

   3. Становлення і розвиток літературної норми 17

10. Література 19

11. Основні культурні та наукові славістичні центри 23

12. Список використаних джерел

13. Додатки

    1. Загальні відомості про країни

    2. Державні символи Хорватії

    3. Державні символи Сербії

    4. Державні символи Чорногорії

    5. Державні символи Боснії і Герцеговини

Географічне розташування

Сучасні південнослов’янські країни (окрім Болгарії) утворилися на місці Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія — зокрема і Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина та Чорногорія. Ці країни розташовані у центрі і на заході північної частини Балканського півострова: переважно у Динарських Альпах, деякі регіони Хорватії та Сербії (долини Сави та Дунаю і території на півночі і північному сході від них) знаходяться на Тисо-Дунайській низовині, а регіони Сербії на схід від долини Південної і Великої Морави — у Родопах, Балканах і Карпатах.

Усі держави мають спільні кордони різної протяжності: від 25 км (Хорватія–Чорногорія) до 932 км (Хорватія–БіГ)

Хорватія розташована найзахідніше і окрім компактної континентальної частини має вузьку протяжну смугу узбережжя Адріатичного моря. Хорватське Адріатичне узбережжя — одне з найбільш порізаних у світі, тут налічується 1185 островів та острівців. Територія Хорватії не неперервна — невеличка частина країни із містом Дубровник відділена від основної частини країни приблизно двадцятикілометровою ділянкою узбережжя, що належить Боснії і Герцеговині. Хорватія межує також з Угорщиною та Словенією.

Сербія розташована східніше, межує ще з Румунією, Болгарією, Македонією, Албанією й Угорщиною. На півдні Сербії розташований автономний край Косово і Метохія, який проголосив незалежність, але Сербія незалежність Косова не визнає.

Боснія та Герцеговина розташована у центрі цієї групи країн і кордонів із іншими країнами не має. Це повністю гірська країна.

Чорногорія найменша із цих країн. Розташована найпівденніше на Адріатичному узбережжі. Має також кордон з Албанією, який частково проходить по найбільшому на Балканському півострові озеру — Скадарському (Шкодер).

Державні символи

Державні символи Хорватії були затверджені 21 грудня 1990 р.

Герб — історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і білих полів, розташованих у шаховому порядку. Над шаховим полем короною розташовані 5 історичних гербів Хорватії:

• найстаріший відомий хорватський герб (золота шестикутна зірка зі срібним молодим місяцем на блакитному полі — так звана «Леліва»);

• герб Дубровницької республіки (два червоні пояси на синьому полі);

• герб Далмації (три золоті короновані левині голови на блакитному полі);

• герб Істрії (золота коза з червоними копитами і рогами на синьому полі);

• герб Славонії (дві горизонтальні срібні смуги на блакитному полі, між ними червоне поле з куницею, на верхньому блакитному полі золота шестикутна зірка)

Прапор складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона) накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю область прапора.

Державний гімн — «Lijepa naša domovino» («Гарна наша Батьківщино»). Автор віршів — Антун Міханович. Спочатку вірш був опублікований у журналі «Даніца» у 1835 р. під назвою «Horvatzka domovina». У 1848 р. Йосип Рунянин склав мелодію на вірші Міхановича.

Державні символи Сербії були затверджені 17 грудня 2004 р.

На гербі зображений двоголовий орел, на його грудях червоний щит, на щиті хрест з чотирма кресалами. Згори королівська корона і плащ. Варіант без плаща є малим гербом Сербії. Затверджений у 2004 р. герб повністю повторював герб Королівства Сербії династії Обреновичів, прийнятий в 1882 році. У 2010 р. у герб були внесені незначні стилістичні поправки.

Державний прапор — прямокутне полотнище, що складається з трьох горизонтальних рівновеликих смуг: червоної, синьої і білої. На відстані 1/3 довжини прапора від древкового краю розташоване зображення малого герба Сербії. Для громадського вживання дозволений також варіант без герба.

Державний гімн — «Боже правде» («Боже правий»). Текст гімну написав Йован Джорджевич на музику Даворина Єнко в 1872 році.

Державні символи Чорногорії були затверджені 12 липня 2004 р.

Герб зображає двоголового орла в польоті, який повторює емблему династії Петровичів (королівської династії Чорногорії), окрім різниці у кольорі (срібний історичний і золотий сучасний).

Державний прапор є прямокутним полотнищем червоного кольору зі співвідношенням сторін 1:2, в центрі якого зображений герб Чорногорії. Прапор є варіантом військового прапору Чорногорії, що використовувався до втрати Чорногорією незалежності в 1918 році.

Державний гімн — «Oj, svijetla majska zoro» («О, світла травнева зоре»). Перед тим як стати гімном, це була популярна народна пісня чорногорців з багатьма варіантами тексту. Найстаріший з відомих варіантів тексту датується 1863 роком.

Державні символи Боснії і Герцеговини були затверджені у лютому 1998 р.

Обрані прапор і герб Боснії і Герцеговини були одним із трьох варіантів, представлених парламенту, спеціально призначеним представником ООН. Затверджені герб і прапор не мають ніякого символічного зв’язку з історичними символами БіГ. Первісно обраний блакитний колір Організації Об’єднаних Націй був у 2001 р. замінений на темніший колір ЄС. Зірки представляють Європу. Трикутник символізує три основні групи населення країни (бошняків, хорватів і сербів) і контури країни на карті.

Гімн — «Intermezzo» («Інтермецо») спочатку містив лише музичну складову написану Душаном Шестичем. Лише 20 лютого 2009 р. був затверджений текст Душана Шестича і Беньяміна Івосича до якого пізніше були внесені незначні зміни.