18. Оцінка та прогнозування попиту на продукцію п-та.

Прогноз — це спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Процес складання (розробки) прогнозу називають прогнозуванням. Прогнозування розвитку (ста­ну) підприємства або організації— це наукове обґрунтування мож­ливих кількісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) в майбутньому, а також аль­тернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

Процес прогнозування завжди базується на певних принципах. Головними з них є такі: цілеспрямованість — змістовий опис поставлених дослідниць­ких завдань; системність — побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовні­стю;наукова обґрунтованість — усебічне врахування вимог об'єктивних законів розвитку суспільства, використання світо­вого досвіду;багаторівневий опис — опис об'єкта як цілісного явища і вод­ночас як елемента складнішої системи; інформаційна єдність — використання інформації на однако­вому рівні узагальнення й цілісності ознак; адекватність об'єктивним закономірностям розвитку —виявлення та оцінка стійких взаємозв'язків і тенденцій розвитку об'єкта; послідовне вирішення невизначеності — ітеративна процеду­ра просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визна­чення можливих напрямків розвитку; альтернативність — виявлення можливості розвитку об'єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв'язків і струк­турних співвідношень.

Рішення, які приймають суб'єкти економічних відносин, ґрунтуються як на бажанні, так і на можливостях мати у своєму користуванні економічні блага. На ринку будь-якого товару іс­нує певна залежність між ціною товару і обсягом його продажу. Чим нижча ціна, тим більшу його кількість (за інших рівних умов)у змозі придбати споживачі, тим вищий на нього попит. Попит — це та кількість продукту, яку споживач готовий та в змозі придбати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду часу Закон попиту - обернена залежність між ціною і величи­ною попиту, може бути зображена графічно і називається кри­вою попиту Крива попиту має від'ємний нахил, що свідчить про ба­жання споживача купити більшу кількість товару за меншою ціною У теорії попиту всю сукупність чинників, які впливають _0а величину попиту, ділять на цінові та нецінові. До цінових факторів включають ціну на даний товар, а до нецінових - всі інші фактори, у тому числі й ціни на товари-замінники та ком­плементарні товари. Отже, попит є функцією таких факторів: ,де Р — ціна продукції; І- дохід споживача; Z - смаки; W - цінові очікування; Р_зиЬ - ціни на товари-замінники; Р_сот -ціни на комплементарні товари; N - кількість споживачів;В — інші.

Зміна ціни на товар означає пересування по кривій попи­ту. А дія нецінових факторів сприяє зрушенню кривої попиту праворуч або ліворуч Наприклад, збільшення грошових доходів споживачів зу­мовить підвищення попиту і зрушення кривої з позиції D1 до D2, і навпаки. Така ситуація характерна для всіх товарів, за винят­ком неякісних - їх споживання із збільшенням доходу зменшу­ється.

Якщо два товари є взаємозамінними (субститутами), то зростання цін на один із них підвищує попит на інший (масло, маргарин; білі і червоні троянди). Якщо два товари є взаємодо­повнюваними (комплементарними), то між ціною на один із них і попитом на інший існує обернений зв'язок (бензин і автомобі-лі).

Ринковий попит формується як сумарний попит усіх спо­живачів. Залежно від споживчих переваг, доходів, бажання мо­жливості споживачів придбати товар при певних цінах будуть відрізнятися.

Ринковий попит - сума індивідуальних попитів, які відпо­відають певному рівню цін. Крива ринкового попиту — показує загальний обсяг попиту усіх споживачів при будь-якій ціні. Ринковий попит, як і індиві­дуальний, залежить від ціни конкретного товару, ціни на альте­рнативні і доповнювальні товари, рівня доходів і купівельної спроможності окремих споживачів, характеру особистих потреб залежно від соціальних, національних умов і суспільних ціннос­тей.