10. Характеристика видів транспорту України.

Транспорт - одна з найважливіших галузей суспільного виробництва.

Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюються відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.

Єдину транспортну систему України становлять:

• транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);

• промисловий залізничний транспорт;

• відомчий транспорт;

• трубопровідний транспорт;

• шляхи сполучення загального користування.

Залізничний транспорт - одна з важливих базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях.

Залізниці у взаємодії з іншими видами транспорту своєчасно і якісно здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, забезпечують безпеку руху, розвивають сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення.

До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.

До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи-та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

До складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту. Складовою частиною єдиної транспортної системи України є відомчий транспорт. До його складу входять транспортні засоби підприємств, установ та організацій.

Підприємства та організації, які мають відомчий транспорт, повинні забезпечувати його розвиток і утримання на рівні, що відповідає вимогам безпеки при наданні транспортних послуг.

Відносини підприємств, які мають відомчий транспорт, з підприємствами, установами, організаціями та громадянами, яким вони надають транспортні послуги, та підприємствами транспорту загального користування регулюються кодексами (статутами) окремих видів транспорту.

11. Форми територіальної організації промисловості як основа регіональних соціально-економічних систем.Основою формування регіональних соціально-економічних систем є форми територіальної організації промисловості. Виділяють наступні форми територіальної організації промисловості (промислового районування):

Промислові райони - відносно великі території старого промис­лового освоєння, на яких розвивається декілька галузей промисловості з переважним впливом на їхній розвиток природних чинників (Донбас, Кузбас, Урал, Рур) Промислові райони бувають спеціалізованими (Донбас - як геологічна структура, що опосереднено формує схожу спеціалізацію на півдні Луганської, півночі Донецької, сході Дніпропе­тровської та заході Ростовської областей) і інтегральними (певний на­бір галузей в межах адміністративних кордонів) - Донбас в складі Лу­ганської і Донецької областей.

1. Промислові агломерації - територіальні поєднання великого еко­номічного ядра і оточуючих його населених пунктів, з якими у голо­вного розвинуті тісні інфраструктурні зв'язки (Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько Дніпродзержинська, Харківська). Кордони промис­лових агломерацій, як правило, співпадають з кордонами міських агломерацій.

2. Промислові вузли - по рівню впливу на територіальну організа­цію промисловості і на економічне районування займають провідне місце. Промисловий вузол - це великий населений пункт, в якому роз­винені декілька галузей промисловості, технологічні зв'язки між якими опосереднені єдиною територією і інфраструктурою, що на ній розви­нена (Донецьк, Харків, Одеса, Кривий Ріг та ін.).

3. Промислові центри - середні за розмірами населені пункти, в яких розвинуті декілька галузей промисловості, технологічно не пов'язані між собою (Нікополь, Новомосковськ, Шостка, Конотоп та ін.)

4. Промисловий пункт - населений пункт міського або сільського типу, в якому працюють декілька підприємств харчової, Легкої або лісової промисловості, тобто тих, які переробляють продукцію, продуковану біокліматичним потенціалом території.