1.Суть і структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

Світогляд – це певна система поглядів людини на світ і місце людини в ньому. Він розвивається під впливом соціального середовищем історичної епохи, а також країни з її звичаями і традиціями в якій проживає людина. В кожну епоху переважав свій тип світогляду, який залежав від рівня розвитку знань і культури , від історичного досвіду народу. В давній період світогляд був міфологічний. Міфологія – це перша спроба пояснити світ. Міфи пояснювали походження світу, рослин, тварин, людей. Все це пояснювалось втручанням надприродних сил. Значительную часть мифологии составляли космологические мифы, посвященные устройству природы. Вместе с тем, большое внимание в мифах уделялось различным стадиям жизни людей, тайнам рождения и смерти, всевозможным испытаниям, которые подстерегают человека на его жизненном пути. Особое место занимают мифы о достижениях людей: добывании огня, изобретении ремесел, развитии земледелия, приручении диких животных. На базі міфології з годом розвивається релігія, наука, мистецтво, філософія. Релігія - -це віра в богів або в одного бога. Сучасні релігії виникли в результаті тривалого розвитку найдавніших релігійних уявлень:

Анімізм – віра в існування душі і духів

Фетишизм - обожнювання неживих предметів

Тотемізм – віра в існування предків роду

Найпоширенішими світовими релігіями вважаються буддизм, християнство, іслам. В епоху середніх віків в європі панувало християнство. Сучасний світ вивчається сотнями наук але жодна не ставить такої проблеми як ставлення людини до світу і світу до людини. Ця проблема є проблемою філософії. Філософія – філео – любов, софія – мудрість(давн. гр..)

Мифология существует отдельно от религии как самостоятельная, относительно не зависимая форма общественного сознания. Но на самых ранних стадиях развития общества мифология и религия составляли единое целое.  Однако религия имеет свою специфику. И эта специфика заключается не в особого типа мировоззренческих конструкциях (например, таких, в которых преобладает разделение мира на естественный и сверхъестественный) и не в особом отношении к этим мировоззренческим конструкциям (отношение веры). Специфика религии обусловливается тем, что основным элементом религии является культовая система, т. е. система обрядовых действий, направленных на установление определенных отношений со сверхъестественным.

Облив ості філософського знання:

1)на відміну від релігії філософія прагне свої положення обґрунтувати

2)на відміну від інших наук філософія вивчає світ вцілому

3)філософія вивчає світ у його найзагальніших закономірностях

4)філософські питання є вічними і не мають однозначної відповіді: в чому полягає смисл людського життя і людства вцілому; в чому суть людського життя; що таке добро і зло…

Основне питання філософії має дві сторони:

1)що первинне: матерія чи свідомість

2)чи може людина пізнати світ

Залежно від рішення цього питання всі філософи поділяються на 2 протилежні напрямки: матеріалісти та ідеалісти.

Значення філософії:

1)формує світогляд людини

2)озброює інші науки методами пізнання світу.

Философия унаследовала от мифологии и религии их мировоззренческий характер, их мировоззренческие схемы, то есть всю совокупность вопросов о происхождении мира в целом, о его строении, о происхождении человека и его положении в мире и т. д. Она унаследовала также весь объем позитивного знания, которое на протяжении тысячелетий накопило человечество