3 Розробка програмного забезпечення

3.1 Вибір засобу автоматизації розробки програмного забезпечення

Для розробки програмного забезпечення будемо використовувати засіб автоматизації MonoDevelop.

MonoDevelop IDE - вільна мультиплатформенна середовище розробки, призначена для створення додатків на мовах C #, C, C + +, Java, Visual Basic.NET, CIL, Nemerle, Boo. На даний момент середовище є частиною проекту Mono і є однією з найкращих IDE для розробки проектів на базі Mono.

MonoDevelop володіє всіма основними можливостями, необхідними для сучасної інтегрованої середовища розробки:

- настроюється підсвічування синтаксису;

- автоматичне доповнення коду;

- виділення блоків коду з можливістю їх згортання / розгортання;

- інтелектуальна робота з відступами в коді;

- можливості рефакторинга (перейменування класів і методів, автоматична реалізація інтерфейсів в похідних класах);

- зручна навігація за кодом (навігація по класах, методам, властивостями);

- візуальний редактор форм для проектів на Gtk #;

- створення декількох розкладок інтерфейсу і перемикання між ними;

- безліч стандартних шаблонів проектів;

- можливість автоматичного створення бінарних пакетів та архівів після компіляції вихідного коду;

- робота з базами даних;

- створення додатків з GUI, що підтримує кілька мов;

- інтеграція з Subversion для управління вихідним кодом;

- підтримка NUnit для створення Unit-тестів;

- автоматичне створення документації;

- розширення можливостей за рахунок доповнень і зовнішніх інструментів;

- можливість інтеграції з Microsoft Visual Studio і. NET Framework (в середовищі Microsoft Windows).

GTK + (скорочення від GIMP Toolkit) - кроссплатформенная бібліотека елементів інтерфейсу. Поряд з Qt є однією з двох найбільш популярних на сьогоднішній день бібліотек для X Window System.

Будучи спочатку частиною графічного редактора GIMP, вона розвинулася в окремий проект і придбала помітну популярність. GTK + - вільне ПЗ, яке розповсюджується на умовах GNU LGPL, що дозволяє створювати як вільне, так і пропрієтарне програмне забезпечення з використанням бібліотеки. GTK + є офіційною бібліотекою для створення графічного інтерфейсу проекту GNU.

GTK + написана на мові С, але є об'єктно-орієнтованої. GTK + можна писати на мовах програмування таких як C# і інші мови програмування платформи. NET, де GTK + називається GTK# та інших.

Власне GTK + складається з двох компонентів: GTK і GDK. Перший містить набір елементів інтерфейсу, або «віджетів» (таких, як кнопка, список, поле для введення тексту і т. п.) для різних завдань. GDK відповідає за виведення на екран і може використовувати для цього X Window System, Linux Framebuffer, WinAPI або функції Mac OS X. Починаючи з версії 2.8, GDK багато в чому (але не повністю) замінена на систему відтворення векторної графіки Cairo.

Крім Cairo, GTK + залежить від трьох бібліотек - GLib, Pango і ATK, - які розробляються разом з GTK +, але можуть використовуватися і окремо.

3.2 Розробка інтерфейсу користувача

Для доступу до програми необхідна ідентифікація користувача.

Зовнішній вигляд вікна «Регистрация», у якому потрібно ввести логін та пароль користувача, наведено на рис. 3.1. У разі правильно введених даних, користувач має можливість запустити програму натиснувши кнопку «ОК».

Рисунок 3.1 - Вікно «Регистрация»

Вікно створення платіжного доручення має вигляд який представлено на сисунці 3.2. Вікно створення платіжного доручення містить номер платіжного доручення, банк та р/с даного підприємства, суму, яка вводиться прописними буквами, підприємство-отримувач, яке ми можемо обрати з довідника «Підприємство», банк та р/с отримувача також можливо обрати з довідника «Рахунок», також є кнопка обрання: з НДС та без НДС, призначення платіжу, де можна написати додаткову інформацію про ПД, сума всього та дата створення, також маються кнопки «Ок» та «Cencel» за допомогою яких можливо підтвердити ПД або війти з нього. Зверху відображается назва організації в якої створено ПД.

Рисунок 3.2 - Вікно «Платежное паручение»

Вигляд довідника «Предприятие» показано на рисунці 3.3. Довідник містить колонки з такими назвами: Предприятиє, город, улица, дом, квартира, код клиента, тел., контактное лицо.

Рисунок 3.3 – Вікно довідника «Предприятие»

Вигляд довідника «Рахунок» показано на рисунці 3.4. Довідник містить колонки з такими назвами: номер р/с, дата создания, банк.

Рисунок 3.4 - Вікно довідника «Рахунок»

При створенні усіх вікон використовувалися наступні контейнери та віджети:

• VBOX (контейнер, що розбиває головну область вікна на горизонтальні ділянки);

• НBOX (контейнер, що розбиває головну область вікна на вертикальні ділянки);

• Menubar (головне меню);

• Toolbar (меню функцій);

• Fixed (контейнер для фіксованого розташування елементів);

• Treeview (відмет, що дозволяє візуально відображати таблиці);

• Button (кнопка);

• Lable (відображення тексту);

• Entry (поле для вводу/відображення тексу);