55.Принципи побудови та заповнення фінансової звітності.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність,

що містить інформацію про фінансовий стан, результати

діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ст. 1 Закону про бухгалтерський облік

користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи,

які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень

Основними принципами, на яких ґрунтується фінансова звітність, є:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів

оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки

зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю

інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських

операцій та подій, здатних вплинути на рішення,

що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як

юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим

особисте майно та зобов'язання власників не повинні

відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - послідовне (із року в рік) застосування

підприємством вибраної облікової політики, тобто

сукупності принципів, методів і процедур, які

використовуються підприємством для

складання і подання фінансової звітності.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках,

передбачених ПСБО, і повинна бути обґрунтована

та розкрита у примітках до фінансової звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства

здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для

визначення фінансового результату звітного періоду необхідно

порівнювати доходи звітного періоду з витратами,

що були здійснені для отримання цих доходів.

При цьому доходи і витрати відображаються в

бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в

момент їх виникнення, незалежно від дати надходження

або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються

відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми.

Так, взяті у фінансову оренду основні засоби відображаються

в балансі орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за

юридичною формою вони не перейшли у власність орендаря,

але ним фактично прийняті на себе всі ризики і вигоди, пов'язані

з правом власності на об'єкт оренди (лізингу);

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка

активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення

всіх господарських операцій підприємства у фінансовій

звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають

фінансову звітність у грошовій одиниці України;

періодичність - можливість розподілу діяльності

підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.