9.Елементи методу бухгалтерського обліку.

Основними елементами бух обліку є:

• документація – спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку.

• Інвентаризація – співставлення даних бухгалтерського

обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення

відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.

• Оцінка – відображення у грошовій формі об’єктів обліку

для їх узагальнення.

• Калькуляція –грошова оцінка об’єктів, вартість яких може

бути визначена тільки після відображення всіх витрат.

• Система рахунків – це спосіб групування господарських засобів

та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточний

облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах.

• Подвійний запис- процес відображення господарських

операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках

бух обліку в одній і тій самій сумі.

• Баланс –метод групування і відображення в грошовій

одиниці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел.

№10 Методика і техніка бухгалтерського обліку.

Науковий зміст методу б.о. визначається підходом

до явищ господарської діяльності розвитку господарських

засобів і процесів у безперервному русі їх єдності взаємозв’язку

та взаємозумовленості на відміну від інших наук б.о.

має притаманні лише йому способи дослідження що зумовлені

особливостями його предмету.

Кожен спосіб або прийом б.о називають елементом методу б.о.

основним елементом методу б.о. – документація та інвентаризація.

• оцінка та калькуляція. – рахунки і подвійний запис.

• бух. баланс та звітність.

Документування- це спосіб первинного спостереження і

відображення об’єктів б.о.

Документ- це письмове свідоцтво про здійснену

господарську операцію якка надає юридичну силу дану б.о.

Спосіб оформлення господарських операцій документами

називається документацією цей елемент забезпечує спостереженя

і первиний контроль за господарською діяльністю підприємства.

Інвентаризація- це перевірка в натурі матеріальних цінностей

грошових коштів.

Оцінка- це спосіб вираження узагальнюючого грошовому

вимірнику господарських засобів їх джерел та господарських процесів.

№11 Бухгалтерський баланс,його зміст,побудова..

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан установи,

що відображає її активи, пасиви та капітал в синтезованому

вигляді на певну дату.

Бухгалтерський баланс — це спосіб узагальненого відображення

та економічного групування засобів господарства за їхніми видами

та джерелами утворення в грошовій оцінці на відповідний момент,

як правило, на перше число місяця. Баланс будується у формі таблиці,

що складається з двох частин: ліва — актив, права — пасив. Класифікація балансів:

• за джерелами складання:

• інвентарні - складаються лише на підставі

повного опису інвентарю.

• книжні – скл. на підставі записів у книгах, попередня

перевірка яких з допомогою інвентаризації не проводилась.

• генеральні – це синтез інвентарних і книжних балансів.

• за строками складання:

• вступні – складаються в день створення підприємства

здебільшого вважається інвентарним.

• операційний – складається протягом року періодично і

охоплюють окремі ділянки роботи.

• ліквідаційний – складаються в день початку

ліквідації підприємства.

• за формами складання:

• односторонні

• двосторонні.

• за змістом:

• сальдові –складаються за підсумками сальдо рахунків.

• оборотній баланс – це баланси які складаються на

підставі сальдо рахунків та оборотів рахунків.

• результатні баланси – баланс прибутків і збитків

або доходів і витрат.

• проміжні баланси – складаюься лише за потреби за формою,

змістом і структурою.

• шахові баланси – мають форму шахової гри.

• порівняльні баланси – основна мета порівняти статті звітного

балансу зі статтями балансу минулого періоду.

• залежно від обсягу інформації

• прості баланси – складається на підприємствах,

які не мають структурних підрозділів філій та інших

підприємств у підпорядкуванні.

• складні баланси.

№12 Положення б.о. №2. Визначення та зміст статей балансу і їх групування.

Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу,

яка характеризує групу економічно однорідних господарських

коштів або джерел їх утворення.

Статті балансу, у свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні

групи господарських коштів та джерел їх утворення — розділи балансу.

Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим,

що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти:

в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення.

Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І — необоротні активи; ІІ — оборотні активи; III — витрати.

Пасив балансу також складається з трьох розділів:

І — власний капітал;ІІ — зобов’язання;ІІІ — доходи.

У пасиві балансу показуються також фонди в необоротних активах,

малоцінних та швидкозношуваних предметах,

результати виконання кошторису.

№13 Значення бух. Балансу.

Значення балансу неоціненне так,як:

1. з облікової точки зору в балансі відображається

рух господарських засобів підприємства на певну дату.

2. з точки зору контролюючих органів, завдяки

балансу можна перевірити правильність нарахування

податків, величину прибутку підприємства.

3. з боку управління, в балансі відображається ефективність

роботи підприємства, а також величина коштів,яке

підприємство має в своєму розпорядженні та результат

діяльності підприємства.

4. з наукової точки зору в балансі відображається

стислий зміст діяльності підприємства для аналізу

планування та прогнозування.

№14 Активна зміна.

До операції першого типу відноситься операції внаслідок

яких змінюється статті активу, а підсумок балансу

залишається незміним.

До операцій такого типу належать:відпуск матеріалів у

виробництво, видача коштів під звіт, зменшення

дебіторської заборгованості, оприбуткування

готової продукції із виробництва.

№15 Пасивна зміна.

2 тип змін в балансі характеризується збільшенням і

зменшенням статей пасиву актив залишається без змін,

підсумок балансу не змінюється.

До операцій такого типу відносяться: розподіл

Прибутку

(резервний капітал, на оплату дивідендів),

погашення заборгованості перед постачальником

за рахунок кредиту банку, утримання податку на

доходи ф.о. із заробітної плати.

№16 Активно-пасивна зміна у сторону збільшення.

3 тип характеризується збільшенням статей активу і

пасиву і збільшенням підсумку балансу.

До операцій такого типу відносяться: зарахування

кредиту на поточний рахунок, зарахування на баланс

необоротних активів, нарахування заробітної плати працівникам.

№17 Активно-пасивна зміна у сторону зменшення.

4 тип характеризується зменшенням статей активу і

пасиву і зменшенням підсумку балансу.

До операцій 4 типу відносяться: звисання з

балансу основних засобів, погашення заборгованості

рахунку банку, перерахування до бюджету податків.

№20 Подвійний запис. Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті

відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом.

За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується

відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку

і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за

правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів

за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку,

що встановлюється подвійним записом кожної господарської

операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки,

за дебетом і кредитом яких реєструється

ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків,

що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції

називають бухгалтерською проводкою.

№18 Поняття про рахунки б.о. Будова рахунків.

Рахунок – основна одиниця накопичення і зберігання

інформації в бух обліку.

Вони відкриваються окремо на кожний вид активу, капіталу,

зобов’язань, а також доходів і витрат.

Рахунок-частина облікової системи, а система –це набір елементів

пов’язаних між собою.

У балансі підприємства наводяться узагальнені дані

про об'єкти бухгалтерського обліку на певну дату.

Для керівництва господарською діяльністю та прийняття

відповідних управлінських рішень необхідно мати безперервну

інформацію про стан і рух майна.

З цією метою в бухгалтерському обліку застосовується

система рахунків.

Система рахунків - це спосіб економічного групування,

поточного відображення та оперативного контролю за коштами

господарства та господарськими операціями.

Кожен рахунок призначений для відображення конкретного об'єкта

господарських засобів або джерел їх утворення.

На рахунках на підставі первинних документів накопичуються і

систематизуються поточні дані тільки за однорідними

господарськими операціями.

Рахунок являє собою таблицю двосторонньої форми.

Таблиця рахунку має дві протилежні сторони,

позначені термінами "Дебет" (Д-т) і "Кредит" (К-т).

Якщо за дебетом рахунка відображають надходження коштів,

то за кредитом - їх витрачання.

Залишок коштів або джерел їх утворення на початок або

кінець періоду називається "сальдо.

Сума по операціях за звітний період називається оборотом по рахунку.

Рахунок може мати два обороту-дебетовий оборот і кредитовий

№19 Рахунки активні, пасивні та їх характеристика.

Бухгалтерський баланс, як відомо, поділяється на дві частини:

актив, у якому відображають наявні господарські засоби,

і пасив, — де показують джерела їх формування.

Відповідно до цього і всі рахунки бухгалтерського обліку поділяють

на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку

наявності і змін засобів господарства,

пасивні — для обліку наявності і змін джерел засобів.

При відкритті рахунків в них записують початкові залишки (сальдо)

на підставі даних статей балансу.

Оскільки господарські засоби розміщені в балансі у лівій частині — активі,

то і залишки засобів на активних рахунках записують також

у лівій частині — на дебеті.

Джерела господарських засобів відображаються у балансі в

правій частині (пасиві), і залишки джерел засобів на пасивних

рахунках також записують на правій стороні рахунка — на кредиті.

Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні — кредитове.

Для обліку кожного джерела засобів, відображеного в балансі

пасивною статтею, відкривають пасивний рахунок, початковий

залишок (сальдо) на якому записують на кредиті.

При цьому сума всіх дебетових залишків активних рахунків

відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку

активу балансу. Відповідно сума кредитових залишків пасивних

рахунків відображає загальну суму джерел засобів і дорівнює

підсумку пасиву балансу;

Отже, загальна сума всіх дебетових залишків активних рахунків

дорівнює сумі кредитових залишків пасивних рахунків

(оскільки підсумок активу балансу дорівнює підсумку пасиву).

21.Синтетичні та аналітичні рахунки бухгалтерського обліку,взаємозв’язок між ними.

Синтетичні або, як їх ще називають, об'єднуючі

рахунки надають узагальнені дані з економічно однорідних

груп засобів, джерел їх утворення і господарських операцій.

Синтетичні рахунки на практиці визначені Планом рахунків.

Система синтетичних рахунків - це система вартісного обліку

майна підприємства.

Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника інформація,

що відображається на синтетичних рахунках, містить тільки

вартісну оцінку, яка дозволяє отримати узагальнені дані

про різноманітні об'єкти бухгалтерського обліку.

Аналітичні рахунки використовуються для деталізації інформації

про об'єкти, що обліковуються на синтетичному рахунку.

Аналітичні рахунки відкриваються в розвиток певного

синтетичного рахунку в розрізі його видів, частин, статей і,

де це вимагається, з оцінкою інформації в натуральному,

трудовому та грошовому виразах.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках.

Між синтетичними і аналітичними рахунками існує нерозривний

взаємозв’язок, оскільки на них на підставі одних і тих же документів

відображаються одні і ті ж операції, але з різним ступенем деталізації:

на синтетичному рахунку відобра-жається загальна сума,

а на його аналітичних рахунках — часткові суми.