2. Розповідь та індивідуальний текст

Успіх розповіді залежить від того, наскільки індивідуальний текст наближений до загальноприйнятої мови, як в нім враховані мовні особливості того конкретного екскурсовода, якому цей текст належить. "Ступінь дії на нашу свідомість різних текстів залежить від багатьох причин і умов (логіка, довідність, новизна теми і інформації, психологічна установка автора на дію або її відсутність і т. д.)". Проте не меншу роль грає мова, її властивості, структура, особливості.

Для індивідуальних текстів майже всіх екскурсоводів на одну і ту ж тему характерна схожість в змісті і викладі матеріалу, в оцінці історичних подій, фактів і прикладів. Проте розповіді всіх екскурсоводів індивідуальні. У чому знаходить свій вираз індивідуальність екскурсовода? Всі екскурсоводи, проводячи екскурсії по одній темі, розповідають одне і те ж, але говорять по-різному. Їх розповідь за змістом однакова, а формою, використанню словарного запасу, емоційному рівню різний.

Методика вимагає від екскурсовода, щоб він при складанні індивідуального тексту пам'ятав про істотну різницю між мовою лектора і екскурсовода.

В ході екскурсії екскурсовода "кваплять" об'єкти, які необхідно показати групі. Дві-три години, відведені на екскурсію, перебування екскурсантів на ногах і на відкритому повітрі вимушують екскурсовода говорити стисло, чітко характеризувати пам'ятники, що знаходилися перед групою, стисло розповідати про пов'язані з ними події.

Тривалість розповіді не повинна перевищувати часу, яке пам'ятник здатний прикувати до себе увага екскурсантів. Найчастіше це п'ять-сім хвилин. Якщо цей час не дотримується, то ніяка жвавість розповіді, ніякі методичні прийоми не здатні відновити увагу екскурсантів. Не випадково в методичній літературі використовується термін "мова об'єкту". Одне із завдань екскурсовода полягає в тому, щоб змусити "заговорити" об'єкт.

3. Техніка використання індивідуального тексту

Екскурсовод так само, як лектор, може під час екскурсії користуватися своїм індивідуальним текстом. Для зручності користування їм рекомендується перенести зміст розповіді на спеціальні картки, де записуються короткі дані про об'єкт, основні думки розповіді, окремі цитати, історичні дати. По кожній підтемі заповнюється декілька карток (зазвичай по числу основних питань).

Використовуючи картки, екскурсовод не читає їх зміст в ході екскурсії, а лише заглянувши в них, пригадує зміст розповіді. Якщо в екскурсії з'являється значна перерва між об'єктами, екскурсовод може ще раз подивитися картки, освіжити в пам'яті матеріал розповіді. Найчастіше картки як конспект розповіді використовують при підготовці до екскурсії. Винятки становлять ті картки, на які занесені цитати і великі уривки з художніх творів, зміст яких складає основу прийому літературного монтажу. На екскурсії вони зачитуються повністю.

Картка повинна бути зручною для використання. Рекомендується невеликий розмір, приблизно чверть листа щільного писального паперу, придатного для тривалого застосування. Картки мають порядкові номери і складаються перед екскурсією з урахуванням послідовності розкриваних підтем.

Використання на екскурсії карток є правом кожного екскурсовода, але з набуттям досвіду у них відпадає в цьому необхідність. Те, що картки знаходяться під рукою і можуть бути в потрібний момент використані, додає екскурсоводові упевненість в своїх знаннях.

Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучуватися напам'ять і доноситися до екскурсантів слово в слово.