Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Регіональний коледж підприємництва та соціальної роботи

Реферат на тему:

студентки ІІ курсу

спеціальність «Прикладна математика»

Копилової Марії

керівник: Немерцалов В.В.

2011 рік

Зміст 1. Загальні поняття про першу медичну допомогу 1.1 Основні групи заходів 1.2 Значення першої медичної допомоги 2. Станції швидкої медичної допомоги 2.1 Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності 2.2 Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин 2.3 Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток 2.4 Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках 2.5 Допомога при отруєннях 2.6 Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою 2.7 Надання першої допомоги при утопленні 3. Загальні принципи надання першої допомоги постраждалому від нещасного випадку 3.1 Виявлення ознак життя та смерті 3.1.1 Непритомність 3.1.2 Ознаки життя 3.1.3 Ознаки смерті 3.2 Підготовка до транспортування 3.3 Іммобілізація 3.3.1 Транспортні шини 3.4 Транспортування постраждалих 3.4.1 Швидка медична допомога 3.4.2 Ноші (носилки) 3.4.3 Носилкові лямки 3.4.4 Перенесення на руках 3.4.5 Положення постраждалого (хворого) при транспортуванні 3.4.6 Принципи черговості транспортування при масових травмах 4. Література

1. Загальні поняття про першу медичну допомогу

Перша медична допомога — комплекс негайних медичних заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров'я потерпілого. Її повинен надавати той, хто знаходиться поряд з потерпілим (взаємодопомога), або сам потерпілий (самодопомога) до прибуття медичного персоналу.

Від того, наскільки уміло і швидко надана перша допомога, залежить життя потерпілого.

Невідкладна медична допомога може бути різною; у залежності від того, хто її надає, розрізняють:

• першу медичну некваліфіковану допомогу, яка здійснюється немедичним працівником, який часто не має необхідних засобів та медикаментів;

• першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, яка здійснюється медичним працівником, який пройшов спеціальну підготовку з надання першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);

• першу лікарську медичну допомогу, яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та кровозамінники та інше).

Першу медичну допомогу потребують особи, з якими трапився нещасний випадок або в яких раптово виникло важке захворювання, що загрожує життю.

Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто трапляються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У таких обставинах надзвичайно важливого значення набуває перша невідкладна медична допомога, яка повинна бути надана на місці пригоди до прибуття лікаря або доставки постраждалого до лікувального закладу. При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові свідки нерідко звертаються за допомогою у найближчі медичні заклади (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія, санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), дитячий садочок, тощо). Медичні працівники цих закладів повинні негайно прийти на допомогу.

Для того щоб вміти кваліфіковано надавати першу невідкладну медичну допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях, усі медичні працівники повинні чітко знати основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, уявляти наскільки небезпечні для постраждалого або хворого можуть бути ці ушкодження або стан.

1.1 Основні групи заходів

Перша медична (долікарська) допомога включає такі три групи заходів:

1. Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази, тощо).

2. Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.).

3. Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.

Заходи першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто надають як взаємо- та самодопомогу, тому що усі розуміють: якщо не витягнути потопаючого з води, не витягнути постраждалого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під завалів, то він загине. Слід підкреслити: чим довший вказаний вплив, тим більш глибоким та важким буде ушкодження. Тому першу допомогу слід починати саме з цих заходів.

Друга група заходів складає вже медичну допомогу. Надати її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень та спеціальні заходи першої допомоги.

Велике значення у комплексі заходів першої невідкладної медичної допомоги має найшвидша доставка постраждалого у лікувальний заклад. Транспортувати хворого або постраждалого слід не тільки швидко, але й правильно, тобто у положенні, найбільш безпечному для хворого згідно з характером захворювання або видом травми, наприклад, у положенні на боці - у непритомному стані або при можливому блюванні, при зламаних кістках після створення нерухомості ушкодженому органу і т.д. Найкраще для перевезення постраждалого користуватися спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). За його відсутності транспортування повинне бути здійснене за допомогою будь-яких доступних у конкретних обставинах засобів пересування. У найбільш несприятливих умовах доставка проводиться шляхом перенесення постраждалого на руках, на спеціальних або імпровізованих ношах, брезенті і т.п. Транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник повинен забезпечити правильне перенесення хворого, перекладання його з одного транспортного засобу до іншого, надавати медичну допомогу дорогою до закладу та проводити заходи з попередження ускладнень, які можуть розвинутись при блюванні, порушенні транспортної іммобілізації, переохолодженні, трясці та з інших причин.