Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
главна шпора сама сама.docx
Скачиваний:
55
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
260.78 Кб
Скачать
  1. Причини, характер та рушійні сили національної революції українського народу 1648-1676 р

Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.З-поміж основних її причин можна виділити наступні:Соціальні причини. Національно-політичні причини Релігійні причини. Суб’єктивні причини. За характером це була національно-визвольна, антифеодальна боротьба українського народу, в якій значну роль відігравало і релігійне протистояння .Рушійними силами революції виступали усі верстви українського суспільства середини XVII ст. Роль лідера виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалося селянство, міщанство, православне духовенство, а також дрібна українська шляхта, яка також потерпала від свавілля польських магнатів.Українська національна революція, яка розпочалася в 1648 р. і пройшла у своєму розвитку три основні періоди:I період (лютий 1648 – серпень 1657р.) – початок і найбільше піднесення національно-визвольної та соціальної боротьби, яка привела до утворення Української національної держави – Гетьманщини.II період (вересень 1657 – червень 1663 р.) – громадянська війна, що привела до поділу козацької України на Лівобережну і Правобережну.III період (червень 1663 – вересень 1676 р.) – боротьба за возз’єднання української держави, за її суверенітет. Тобто закінчується українська національна революція після падіння гетьмана П. Дорошенка у 1676 р.Отже, народне повстання, яке розпочалося 1648 р., охопивши більшу частину території та населення України, незабаром переросло у визвольну війну, а війна, зумовивши докорінні зміни в суспільному розвитку, поступово переросла в національну революцію.З огляду на це „національна революція” є саме тим узагальнюючим терміном, який адекватно відображає суть, масштаби, зміст та форми боротьби цієї доби. Аргументами на користь терміна „національна революція” є ті революційні зрушення, які відбулися в житті суспільства в другій половині XVII ст.:– утворення та розбудова Української національної держави;– встановлення нових кордонів та поступове формування державної території;– радикальні зміни станової ієрархії, прихід до вершин влади національної за складом козацької старшини;– скасування кріпосного права, завоювання селянами особистої свободи;– ліквідація великої земельної власності польських та ополячених українських феодалів та утвердження дрібної (фермерського типу) козацької власності на землю;– визволення українських міст з-під влади короля, магнатів, шляхти, католицького духовенства;– втягнення в орбіту соціальних змін абсолютної більшості населення, всіх суспільних станів та верств, що проживали в українських землях.На початку 1648 р. Б. Хмельницького обирають гетьманом Війська Запорізького. Саме ця подія вважається початком національно-визвольної війни українського народу.

  1. Основні події на початку національної революції 1648-1676 років. Зборівський договір, його зміст і значення.

Причини і характер визвольної війни-революції під проводои Хмельницького.Особа гетьмана.У середині XVII ст. українське населення знаходилося в тяжкому стані Про незадоволення українського народу свош становищем свідчить ціла низка повстань протягом 50 років. Ці по¬встання закінчилися поразками, але причини, якими вони були викликані, залишалися.

Навесні 1648 р. в Україні почалося нове повстання, яке суттєво вплинуло на міжнародні відно¬сини у Східній Європі, мало епохальне значення в історії українського народу, важливе — в історії Росії та Польщі.Причини Національної революції та Визвольної війни:

1) політичні — безправ'я українського народу, тяжкий політичний гніт з боку Польщі, прагнен¬ня розширити і зміцнити права козацтва;

2) соціальні — посилення феодальної експлуатації з боку польських магнатів, шляхти та єврей¬ських орендарів;

3) національні — прагнення українського народу звільнитися від гніту Польщі і польського панства, яке вважало українців людьми другого сорту; зберегти себе як народ, уникнути від етніч¬них чисток і репресій; -

4) релігійні — прагнення відстояти свою православну віру, захистити її від натиску католициз-«у та уніатства.

Завдання революції:

1) створення незалежної соборної української держави;

2) ліквідація польсько-шляхетського землеволодіння і заміна його, як основним, українським козацьким, встановлення нових виробничих відносин.

Ці завдання за своєю суттю були революційними. Визначальним було завоювання незалеж¬ності, оскільки лише таким шляхом можна було вирішити всі інші завдання: соціальні, економіч¬ні, національні та релігійні.

Революційний характер подій виявлявся в таких докорінних змінах у житті українського сус¬пільства в середині ХУН-ст., як: • ліквідація влади польського короля, магнатів і шляхти на значній території України; заміна

польської влади українською;

Початок і основні події Національної революції та Визвольної війни тісно пов'язані з життя і діяльністю її керівника — Богдана-Зіновія Хмельницького. Б. Хмельницький народився 27 груї ня 1595 р. в м. Чигирині у сім'ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який б;.і чигиринським підстаростою. Богдан здобув добру освіту — вчився спочатку в українській шкот потів — у польській єзуїтській школі на Львівщині Там навчився польської та латинської мої а пізніше вивчив турецьку і татарську. Він брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 рр.. зокрема в битві під Цецорою, де загинув його батько, а сам Богдан потрапив у полон, в якому знаходився 2 роки. Після повернення він разом із запорожцями неодноразово ходив у 20-х рр. в морські походи на турецькі міста, став сотником, потім військовим писарем на Запоріжжі.

Після ординації 1638 р. він знову чигиринський сотник, господарює у себе на хуторі Суботові. У 1646 р. його хутір пограбував польський шляхтич Чаплинський, при цьому було побито мало¬літнього сина Б. Хмельницького.

Спроби законним шляхом розв'язати конфлікт ні до чого не призвели. Більше того, Хмельни¬цького ув'язнили. Він змушений був утікати на Запоріжжя, де його прихильники вигнали польсь¬кий гарнізон і обрали його гетьманом. Так особиста доля Б. Хмельницького переплелася з долею його народу.

Зборівський договір (18 серпня 1649) — угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилися у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.