Класифікація файлів даних

Кожен фізичний файл є послідовністю байтів. Проте одну й ту саму послідовність байтів можна розглядати і як послідовність байтів, і як послідовність значень якогось типу, і як послідовність символів, розбиту на рядки. Відповідно з цим розрізняють безтипові, типізовані та текстові файли (рис. 2).

Рис. 2 Класифікація файлів даних

Типізовані файли - файли, що складаються із компонент строго визначеного типу (найчастіше - із записів).

Текстові файли – файли, що складаються із компонентів–рядків змінної довжини (від 0 до 255 символів). Кінець кожного рядка у такому файлі позначається спеціальною ознакою кінця рядка (наприклад, Eoln). Цією ознакою у різних типах ОС є різні спеціалізовані символи: в системах DOS - Windows використовується два керуючих символи з кодами 0D (десяткова 13 - "переведення каретки") та 0А (десяткова 10 - "переведення рядка"), в системах Unix - тільки один символ з кодом 0D, тоді як в MacOS - символ 0А. Наприклад,

код символа	...	код символа	#13	#10
код символа	...	код символа	код символа	#13	#10
код символа	...	код символа	код символа	код символа	#13		#10
код символа	...	код символа	код символа	#13	#10
код символа	...	код символа	#13	#10	#26

Текстовий тип файлів відрізняється також тим, що в файлах цього ти­пу інформація має такий самий вигляд, як і на екрані (тоб­то її можна читати).

Нетипізовані (безтипові) файли - файли, які не мають жорстко встановленої одиниці читання / запису і можуть розглядатися як сукупність байтів. Безтиповий файл являє собою канал введення -виведення нижнього рівня, який використовується для прямого доступу до довільного файлу на диску, незалежно від його внутрішнього формату.

Будь-який файл, підготовлений як текстовий або типізований, можна відкрити і почати роботу з ним, як з нетипізованим набором даних. У цьому випадку не потрібно гаяти час на перетворення типів і пошук керуючих послідовностей, досить зчитати вміст файлу в певну область пам'яті. Але, з іншого боку, при роботі з нетипізованим файлом програміст сам відповідає за доступ до даних: будь-яка помилка при цьому дезорганізує всю роботу з файлом.

Нетипізовані файли використовуються для низкорівневої роботи з файлами: при розробці високошвидкісних утиліт зчитування, копіювання, організації роботи із системними областями пам'яті ПК, у тому числі з відеопам'яттю.

Хоча дані у файл записуються послідовно, у порядку їхнього надходження, оброблятися елементи файлів можуть двома способами:

- послідовно – коли доступ до поточного елемента можливий тільки після вибору попереднього;

- за допомогою прямого доступу до них – коли вибір елемента здійснюється за його номером без послідовного перебирання попередніх компонентів.

Особливості обробки файлів обумовлені специфікою реалізації зовнішніх пристроїв (зовнішньої пам'яті), для яких вони призначені. Фізична реалізація таких пристроїв визначає тільки послідовний доступ до інформації, що знаходиться на них, на відміну від оперативної пам'яті, яка дозволяє безпосередньо звертатися до будь-якої її комірки (прямий доступ). У загальному випадку строго послідовний доступ - основна властивість усіх запам'ятовуючих пристроїв з механічним переміщенням носія інформації та (або) зчитуючої (записуючої) "головки". Крім того, до пристроїв з послідовним доступом відносяться практично всі пристрої введення-виведення (клавіатура, відеотермінал, друкуючі пристрої тощо).