1. Роль фінансів у розвитку міжнародних зв’язків

Міжнародні відносини можна розглядати у трьох аспектах: еко­номічному, політичному і культурному. Економічні міжнародні відносини здійснюються у формі міжнародних фінансових відносин.

З одного боку, ринкова економіка кожної країни є відокремленою системою з національною специфікою. З іншого боку, вона інтегро­вана (вбудована) у світову господарську систему завдяки виробни­чим і торговельним зв’язкам. Це означає, що економіка будь-якої країни не може бути ізольованою, економіки окремих країн об’єдну-ються у світову економічну систему на основі міжнародних фінансо­вих відносин.

У межах світової економічної системи виробничий і торговель­ний обміни сприяють підвищенню ефективності економіки окремої країни: експорт, що постійно зростає, потребує зміцнення внутріш-нього потенціалу країни.

Міжнародні фінансові відносини - це відносини між суб’єктами різних країн - урядами, підприємствами та фізичними особами -щодо концентрації та перерозподілу грошових ресурсів на світовому фінансовому ринку з метою досягнення безперервності й рентабель-ності національного виробництва.

Міжнародні фінансові відносини реалізуються у вигляді міжна-родних грошових потоків і забезпечують переливання з однієї краї-ни в іншу грошового капіталу у процесі виробництва шляхом пере-міщення матеріальних ресурсів під час кругообігу капіталу (товар -гроші - товар), а також тимчасово вільних капіталів за допомогою світових фінансових (валютних і кредитних) ринків.

Особливість міжнародних фінансових відносин полягає в організації руху фінансових ресурсів з обов’язковою участю урядів країн, резиденти яких беруть участь у фінансових операціях. Така участь передбачає законодавче забезпечення фінансових відносин юридич­них та фізичних осіб різних країн на міжурядовому рівні на основі норм міжнародного економічного права (рис. 1).

Країна А Країна Б

Рис. 1. Грошові потоки в міжнародних фінансових зв'язках

Обсяг і напрям руху міжнародних грошових потоків залежать від стану світової торгівлі, стабільності економік окремих країн і по­літичних чинників. У кризових ситуаціях грошові потоки зменшу-ються, а в разі поліпшення кон’юнктури світового ринку розширю­ються.

Розглянемо фактори, що впливають на міжнародні грошові потоки.

1. Загальний стан світової економіки, який характеризується кон’юнктурою світового ринку. Загальний спад або піднесення економік промислово розвинених країн впливає на обсяг світової торгівлі, оскільки на ці країни припадає основна частка товарообміну і відповідно основна маса грошей, що переміщуються з однієї країни в іншу.

2. Взаємна лібералізація торгівлі у світі. Торговельні відносини 115 країн, що входять до Світової організації торгівлі - СОТ (до 1995 р. - ГАТТ), і прийняття до неї нових членів значно спрощують вихід окремих виробників на світовий ринок і збільшують обсяг торгівлі.

3. Неоднорідність економічного розвитку країн призводить до нерівномірного руху грошових потоків. З високорозвинених країн надлишок капіталу переміщується в менш розвинені країни у

вигляді інвестицій і водночас з країн, що розвиваються, у процесі світової торгівлі фінансові ресурси переміщуються в розвинені країни.

4. Структурна перебудова економік окремих країн змінює структуру та обсяг світової торгівлі. Так, з 1991 р. внаслідок переорієнтації на нові ринки значно збільшились обсяги і водночас змінилась товарна структура торгівлі країн СНД з розвиненими країнами Західної Європи та США.

5. Перенесення виробництв у країни з дешевою робочою силою сприяє розвитку виробничого потенціалу цих країн і світової торгівлі.

6. Різні рівні інфляції у країнах спричинюють переливання грошового капіталу у країни, де інфляція вища і відповідно вищі банківські процентні ставки.

7. Незбалансованість міжнародних розрахунків за торговельними операціями (заборгованість за поставками) знижує швидкість переливання грошового капіталу і ефективність світової торгівлі.

8. Експорт капіталів за прибутковістю вигідніший, ніж експорт товарів, тому приріст обсягу вивезення капіталу випереджає приріст обсягу світової торгівлі.