- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
У 1066 р. Англія була завойована нормандським герцогом Вільгельмом Незаконнонародженим (Завойовником). Встановлення нормандського панування в Англії зробило глибокий вплив на її політичний розвиток. Країна, що йшла до феодальної роздробленості, перетворилася на згуртовану державу на чолі з сильною монархічною владою, якої в ту пору не було ніде в ЄвропіЗавойовники не збиралися остаточно розоряти селянство, оскільки своїх селян вони до Англії не привезли, а їм необхідно було збільшувати населення маєтків ради отримання ренти і податків. Але завоювання прискорило закріпачення селянства, тобто сприяло якнайшвидшому завершенню процесу феодалізації, що почався в той час, передуючи нормандському завоюванню. Це був справжній переворот, в результаті якого число вільних селян різко зменшилося.В результаті завоювання встановилася цілком закінчена феодальна система земельних тримань і васальних зв'язків. Значна частина конфіскованої у англосакської знаті землі увійшла до складу королівського домена, а інша розподілялася між нормандськими і англосакськими феодалами не суцільними масивами, а окремими ділянками серед інших тримань. Завойовники принесли з собою і строге "лісове право", що дало можливість оголосити королівськими заповідниками значні лісові масиви і строго карати за порушення їх меж. Більш того, король оголосив себе верховним власником всієї землі і зажадав від всіх вільних землевласників принесення йому присяги вірності. Така присяга зробила феодалів всіх рангів васалами короля, зобов'язаними йому перш за все військовою службою. Принцип "васал мого васала - не мій васал", характерний для континенту, в Англії не затвердився. Всі феодали розділилися на дві основні категорії: безпосередніх васалів корони, якими зазвичай виступали крупні землевласники (графи, барони), і васалів другого ступеня (підвасалів), що складаються з маси середніх і дрібних землевласників. Значна частина духівництва несла ті ж служби на користь короля, що і світські васали.Таким чином, феодали в Англії не придбали тієї самостійності і того імунітету, яким вони користувалися на континенті. Право верховної власності короля на землю, що давало йому можливість перерозподіляти ділянки землі і втручатися у відносини землевласників, послужило затвердженню принципу верховенства королівського правосуддя по відношенню до судів феодалів всіх рангів.Велике значення – перепис населення 1086р. за наказом короля. Мета: з’ясувати скільки платників податків є в країні. Після перепису – списки нас-ня дістали назву «Книги Страшного суду», багатьох селян, які до того були вільними записали до цих книг, як залежних. Спокій у завойованій Англії Вільгельм забезпечив жорстокими заходами (відповідальність усього села за вбивство нормандця). Вільгельм створив міцний апарат управління своєю державою: країна поділялася на графства, на чолі яких стояли шерифи призначені королем. Шерифи відповідали за збір податків до королівської скарбниці, провадили судочинство і управляли графствами від імені короля. Зміцнення королівської влади і припинення уособиць в країні сприяло зростанню міст, розвиткові торгівлі. Політику, започатковану Вільгельмом І,продовжив його молодший син Генріх І,по його смерті розпочалася 20-літня міжусобиця,а згодом престол отримав онук Генріха І, Генріх ІІ (1154-1189). Реформи Генріха II, які сприяли створенню загальнодержавної бюрократичної системи управління та суду, не пов'язаних з правами корони, можна умовно звести до трьох головних напрямків: 1)судова реформа: приведення в систему і надання більш чіткої структури королівської юстиції (удосконалення форм процесу, створення конкуруючої з традиційними і середньовічними судами системи королівського правосуддя і постійно діючих центральних судів); виникнення суду присяжних; завдяки цій реформі здобув підтримку рицарів, селян, міщан, які вбачали в ньому свого захисника.2)військова реформа: служба рицарів у війську обмежувалася визначеною кількістю днів на рік, Генріх ІІ дозволяв деяким рицарям не служити у війську, за це вони сплачували «щитові гроші», на які утримувалося наймане рицарське військо; 3) встановлення нових видів податкового обкладення населення. Генріха ІІ Плантагенета вважають одним із найвидатніших королів середньовічної Англії. Однак його величезна англо-французька держава потребувала значних сил для управління нею,і згодом за його наступників занепала.