Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на залік_ДЗВ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
396.8 Кб
Скачать

50. Методи оцінки економічної безпеки країни.

Методи, які використовуються для оцінювання рівня

економічної безпеки

- Експертна оцінка, моніторинг соціально-економічних показників, аналіз й обробка сценаріїв, оптимізація, багатовимірний статистичний аналіз, теоретико-ігрові методи, теорія штучних нейронних мереж;

- Екстраполяція(екстраполяція параметричних залежностей, тимчасових тенденцій),

структурно-аналітичні методи (моделювання, ієрархічна декомпозиція, морфологічний аналіз, матричний метод, мережевий аналіз, SWOT-аналіз, побудова семантичного диференціала, побудова профілю середовища, складання сценаріїв)

методи прогнозування банкрутства (багатофакторні дискримінанті моделі та інші методи інтегральної оцінки фінансово-економічного стану підприємства).

- Методи комплексної оцінки загроз (інтегральна оцінка ризику, оцінка ефективностізахисних заходів);методи комплексної оцінки економічного потенціалу підприємства (оцінка конкурентного статусу фірми, інтегральна оцінка додержання інтересів компанії, SWOT-аналіз, багатовекторна ресурсно-функціональна модель економічної безпеки, багатофакторна лінійна модель).

51.Структурні зрушення у світовій економіці та їх вплив на економічну безпеку України.

Зрушення: в умовах кризи розвинуті країни особливу роль приділяють стимулюванню інноваційної діяльності. Зокрема, у Канаді надаються державні гарантії щодо кредитування НДДКР, здійснюється безпосереднє державне фінансування НДДКР. У Японії здійснюється бюджетне субсидування і пільгове кредитування державних корпорацій, дослідницьких центрів, які проводять НДДКР спільно з приватними компаніями, У Німеччині надається фінансова підтримка розвитку довгострокових і ризикових досліджень у ключових сферах науково-технічної і виробничо-господарської діяльності.

На стан економіки та економічної безпеки України впливали наступні негативні фактори: скорочення зовнішнього попиту, погіршення фінансових результатів підприємств, зменшення споживчого та інвестиційного попиту, зниження ділової активності, скорочення купівельної спроможності населення, високий рівень інфляції. Це спричинило зменшення ВВП: у І кв. 2009 р. проти І кв. 2008 р. - на 20,3%, у ІІ кв. проти ІІ кв. 2008 р - на 17,8%, у ІІІ кв. проти ІІІ кв. 2008 р - на 15,9%. Відбулося скорочення виробництва у промисловості (на 28,4%) і будівництві (на 52,4%) (табл. 1). Суттєво зменшилися обсяги у машинобудуванні (на 51,4%), виробництві будівельних матеріалів (43,1%), металургії (на 36,9%). Обмеження банківського кредитування призвело до погіршення фінансових результатів підприємств, які вперше за роки незалежності країни у січні-серпні 2009 р. стали від'ємними і становили - 3092,5 млн. грн. У більшості банків України відбулося скорочення депозитного і кредитного портфелів, збільшення збитків. Тенденції на фондовому ринку України повторювали вектор індикаторів на світових фондових ринках, за 9 місяців 2009 р. індекс акцій ПФТС зріс на 83,3%. Імпорт товарів в Україну зменшився на 51,3%.

52. Оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки України на сучасному етапі економічних відносин.

Результати розрахунків свідчать, що на даний час багато загроз економічній безпеці України є дуже небезпечними і тривалими. До найбільш небезпечних загроз економічній безпеці України слід віднести:

  • корупція в управлінській сфері;

  • недосконалість національного законодавства, пов'язаного з регулюванням економічних процесів;

  • домінування видобувних і базових галузей з низьким ступенем переробки сировини;

  • енергетична криза;

  • високий рівень зношеності основних фондів;

  • низький рівень заробітної платні, відсутність мотивації до праці;

  • значне падіння обсягів виробництва;

  • незадовільна орієнтація на виробництво продукції кінцевого споживання;

  • застарілі технології у більшості галузей виробництва;

  • витіснення України з частини зовнішніх ринків збуту продукції, зокрема, в країнах СНД і Східної Європи;

  • надмірна відкритість економіки України, невиважена лібералізація з зовнішньоекономічної діяльності.