23. Числівник. Відмінювання.

Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні - ті, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять); дробові, збірні (троє); неозначено-кількісні (кілька, кількасот). Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?(перший). Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.

У реченні числівники можуть бути різними членами речення.

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

Простими називаються числівники, що мають один корінь: один,третій; багато;

Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: кількасот;11.

Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири)

Відмінювання. Числ. 1(в однині,одне),2(дві), відмінюються як прикметник твердої групі: два-двох-двом.

У непрямих відмінках у числ. три,чотири пишеться –ьо (крім чотирма).

Від 5 до 20,а також 30 за таким зразком: шість-шести-шістьох-шести-шістьма-(на)шести.

40, 90, 100 у відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення –а.

Від 50 до 80 відмінюється лише друга частина,а від 200 до 900 – обидві частини.

Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, більйон,трильйон – як іменники і мають рід та числа.

Збірні числ. обидва, обидві не відмінюються, а замінюються в непрямих відмінками формами обох,обом,обома. Збірні числівники троє, п*ятеро та ін. мають такі самі відмінкові форми як два, вісім.

У дробових числ. чисельник змінюється як кількісний числ., а знаменник – як порядковий.

Порядкові змінюються за відмінками як прикметники. У складених порядкових числ. Відмінюється лише останнє слово: тридцять третього.

8. Порядкові узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку.

22. Прмикметник. Стилістичні особливості вживання ступеньових форм прикм.

Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю. Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка. За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні. Присвійні - вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або тварині. Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану. Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).

Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.

Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’. При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (тонкий- тонший).

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполучення жч пишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе.