Типовими помилками, окрім нелогічної побудови, можуть бути помилки, пов'язані з граматичним вираженням, як-от:

а) поєднання різнотипних морфологічних та синтаксичних одиниць: Я люблю читати і футбол; Ми зібралися поговорити і щоб вирішити;

б) граматична непоєднаність із словом, яке пояснює однорідні чле- ни: Квитки потрібно пред 'являти на вимогу кондуктора вагона або громадському контролерові;

в) відмінкова форма однорідних членів речення не збігається з фор- мою узагальнювального слова: Нам читають лекції з таких дисцип- лін: макроекономіка, з вищої математики. Важливим для стрункості тексту є також однотипне частиномовне вираження однорідних чле- нів, що йдуть після узагальнювального слова, напр.: Передумови за- кінчення реформи були такі: нагромадження досвіду емісійного фі- нансування суспільних потреб, зниження темпів падіння виробництва, створення механізму грошово-кредитного регулювання, подальша де­централізація валютного ринку, помітна стабілізація політичної ситуації. Помилкою було б таке поєднання, напр.: Грошова реформа в Україні ставила три мети: створити національну грошову систему, забезпечити сталість національних грошей, забезпечення функціо­нування нової грошової системи. Така помилка часто характерна для формулювання завдань у курсовій чи дипломній роботі студентів. По­трібно з 'ясувати, класифікувати, проаналізувати, створити, оціни­ти, узагальнити, але з'ясування, класифікація, аналіз, створення, оцін­ка, узагальнення.

Правильна побудова однорідних рядів забезпечує чіткість і логіч­ність висловленої думки. У діловій сфері однорідні ряди наявні в ба­гатьох ділових паперах (характеристиці, резюме, наказі, рекламному оголошенні та ін.). У науковому стилі цей вид ускладнення структури простого речення потребує ще більшої уваги.

§ 4. Координація присудка з підметом

Діловий стиль вимагає особливої чіткості в погодженні головних членів речення - підмета й присудка. Підмет у діловому тексті часто виражається цілісним за значенням сполученням слів, тому виника­ють варіанти погодження присудка з підметом. В одному випадку пе­реважає погодження за змістом, в іншому - за формою. „Зміст і фор­ма... - розмірковує щодо цього В. Кононенко. - Головним...у цьому „союзі" є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вира­женню. Правильно передані граматичні відношення допомагають як­найповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець."⁴. Розгляньмо особливості координації присудка з підметом докладніше.

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21,71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини: 21 студент склав залік; 161 делегат зареєструвався на конференції,

Якщо перед підметом стоять займенники-означення у формі мно­жини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у мно­жині: Усі 31 учень вибігли в коридор.

• 4 Кононенко в. І. Сила слова. - к., 1976. - с. 55.

3. При підметах із числівниками від п 'яти і більше (сто двадцять робітників, дев ятнадцять депутатів, п 'ять підприємств тощо) при- судок може стояти і в однині, і в множині:

а) однина свідчить про цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії {Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі „Найкращий студент року "); при- судок в однині стосується підмета-назви неістоти (П 'ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції {Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли скла- дений підмет означає часовий відрізок - вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);

б) множина свідчить про активність дії (Кілька бійців стійко три- мали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит до- строково); присудок стоїть у постпозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні чис- лівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), то можливі обидві фор- ми присудка (Двоє студентів прийшли /Двоє студентів прийшло).