7. Нотаріат

Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Закон України „Про нотаріат”, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, ухвали і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Міністра юстиції України, норми міжнародного права, а також укладені Україною міжнародні угоди. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю. У населених пунктах, де немає нотаріусів, певні нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами місцевих рад народних депутатів. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а в окремих випадках – на дипломатичні представництва України.

Згідно зі ст.34 Закону „Про нотаріат” у державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії: 1) посвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюби, контракти та ін.); 2) вживаються заходи до охорони спадкового майна; 3) видаються свідоцтва про право на спадщину; 4) видаються свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; 5) видаються свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів; 6) видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори; 7) накладається заборона відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна; 8) засвідчується вірність копій документів і виписок з них; 9) засвідчується справжність підпису на документах; 10) засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 11) посвідчується факт, що громадянин є живим; 12) посвідчується факт перебування громадянина в певному місці; 13) посвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; 14) посвідчується час пред’явлення документів; 15) передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам; 16) приймаються до депозиту грошові суми та цінні папери; 17) вчиняються протести векселів; 18) вчиняються виконавчі написи; 19) пред’являються чеки до платежу і посвідчується несплата чеків; 20) вчиняються морські протести; 21) приймаються на збереження документи.

Приватні нотаріуси можуть вчиняти ті ж дії, що і нотаріус державної нотаріальної контори, за винятком тих, які зазначені в пунктах 2, 3, 7, а також вони не можуть видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного із подружжя; посвідчувати договори довічного утримання; засвідчувати справжність підпису на документах і посвідчувати доручення, якщо ці документи і доручення призначені для дії за кордоном.

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі всіх необхідних документів. Державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито, а за додаткові послуги (в тому числі й технічного характеру – наприклад, друкування документів) справляється окрема плата. Розмір плати за вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом і оплата додаткових послуг правового характеру визначаються за домовленістю сторін.