- •2.Предмет, метод, специфіка соціології як науки
- •3.Структура та функції соціологічної системи знань
- •4.Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні
- •5.Основні етапи розвитку соціології
- •6.Виникнення і утвердження соціології (о.Конт)
- •7.Концепція еволюціонізму г.Спенсера
- •8.Соціологічна теорія м.Вебера
- •9.Соціологічна теорія к.Маркса
- •10.Соціологізм Еміля Дюркгейма
- •11.Сучасні соціологічні теорії (Парсонс, Мертон, Дарендорф, Козер)
- •12.Основні етапи становлення соціологічної думки в Україні
- •13.Поняття, ознаки та елементи с-ства. Соціальні зміни.
- •14.Типологія сучасних суспільств світу
- •15.Соціальні інститути с-ства та соціальні організації.
- •16.Соціальна структура та соціальна стратифікація.
- •17.Поняття та основні види соціальної мобільності. Тенденції соціальної мобільності в Україні.
- •20.Поняття соціальної взаємодії
- •21.Соціальні норми як регулятор соціальної взаємодії
- •22.Соціальні відносини
- •23.Соціальні конфлікти
- •24.Поняття особистості та основні соціологічні теорії особистості.
- •25.Структура особистості
- •26. Роль і значення соціалізації для суспільства
- •27. Соціальна сутність культури
- •28. Форми та види культури
- •29. Функції культури
- •30. Освіта як соціальний інститут
- •5.Науково-дослідна функція освіти.
- •31. Соціологічні теорії навчання
- •32. Система освіти в Україніта її реформування
- •33. Поняття сімя. Інститут суспільства
- •34. Істор. Типи та види сімї
- •35. Функції сім’ї.
- •36. Причини розпаду сімей
- •37. Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин.
- •38. Електор. Поведінка. Її сутність, х-ка методологічних підходів до її вивчення
- •39. Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки
- •40. Фактор впливу на електоральний вибір: методологія аналізу
- •41. Поняття девіантна поведінки людини.
- •42.Позитивна і негативна девіантна поведінка.
- •43. Концепція девіантної поведінки е.Дюркгейма. Аномія.
- •44. Основні причини девіантної поведінки: біологічний, психологічний та соціокультурний підходи.
- •45. Типологізація девіантної поведінки р. Мертона.
- •46. Девіантна поведінка і злочинність
35. Функції сім’ї.
1.Господарсько-побутова (економічна) - полягає в забезпеченні матеріальних потреб сім’ї (у їжі, притулку), веденні господарства, наявності власного бюджету. З економічною функцією тісно пов’язана проблема керування сім’єю, тобто питання головування в сім’ї.
2. Регулятивна - полягає в регулюванні стосунків між членами сім’ї на основі моральних норм шляхом первинного соц. контролю, реалізації особистого авторитету і влади.
3. Репродуктивна - спрямована на народження дітей і продовження людського роду.
4. Сексуальна - передбачає реалізацію сексуальних стосунків подружжя, досягнення ними сексуального задоволення. З точки зору суспільства, важливо, що сім’я виконує при цьому регулювання сексуально-еротичної поведінки її членів, забезпечуючи біологічне відтворення суспільства.
5. Виховна - полягає в задоволенні індивідуальних потреб у батьківстві та материнстві, у контактах з дітьми та їх вихованні. Шляхом виконання виховної функції сім’я забезпечує соціалізацію підростаючого покоління, підготовку нових членів суспільства. Виховна функція реалізується в трьох аспектах - первинна соціалізація дитини; постійний вплив дітей на їх батьків, а також систематичний виховний вплив сімейної групи на кожного свого члена.
6. Комунікативна, або функція культурного (духовного) спілкування - полягає в посередництві сім’ї в контактах її членів із соціумом та навколишнім природним середовищем, а також у задоволенні потреб членів сім’ї в спільному відпочинку та взаємному спілкуванні; відіграє значну роль у духовному розвитку членів сім’ї.
7. Рекреативна - передбачає організацію дозвілля й відпочинку.
8. Психотерапевтична - реалізується у двох аспектах - «погладжування» (ласка й увага один до одного) і «резонування» (розуміння та допомога один одному в оцінюванні позицій з важливих проблем, підтримування іншого в його самореалізації й особистому розвитку).
Зазначені функції так тісно взаємопов’язані, що жодну з них не можна визнати головною.
Наприклад, виховна функція тісно пов’язана не лише з комунікативною, але й з репродуктивною функцією. У свою чергу, репродуктивна функція залежить від низки інших функцій сім’ї: сексуальної, економічної тощо. Водночас особливе значення має психотерапевтична функція, яку вважають критерієм оцінювання подружніх стосунків, а також психологічним інструментом їх регуляції.
36. Причини розпаду сімей
В сучасних умовах дедалі помітніше стає криза сім'ї як соц. інституту суспільства, шляхи виходу з якої поки що неясні. Криза виявляється в тому, що сім'я дедалі гірше реалізує свої основні функції – організацію подружнього життя, народження і виховання (соціалізацію) дітей, відтворення населення і роб. сили.
Розпад сімей може бути зумовлений цілою низкою факторів:
- психологічних;
- соціальних;
- економічних тощо.
Сімейні конфлікти в основному виникають через:
- незадоволенні потреби в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї.
- відсутність довірливо-дружніх стосунків і спілкування всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись.
-сексуальне невдоволення. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення.
На стійкість шлюбу негативно впливають такі фактори: як конфліктність в сім’ї та напруженість відносин в сім’ї, розходження установок в сімейній парі.
Ці фактори мають дестабілізуючий вплив на сім’ю і слугують основою подружньої орієнтації на розлучення.
Важливе місце посідає середовище, в якому існує сім’я (разом з батьками чи окремо).
Конфлікти можуть виникати з приводу виховання дітей (де краще це робити: спільно вдома батькам чи в дошкільних закладах, організованих державою), перерозподілу матеріальних засобів (хто повинен приймати рішення про використання засобів, якими володіє сім'я, — члени родини чи представники державного апарату) і навіть харчування (де краще пообідати: вдома їжею, звареною жінкою, чи в кафе або ресторані).
Окремі дослідження показують, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% відноситься до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім’ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлучення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сімейних проблем.