- •2.Предмет, метод, специфіка соціології як науки
- •3.Структура та функції соціологічної системи знань
- •4.Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні
- •5.Основні етапи розвитку соціології
- •6.Виникнення і утвердження соціології (о.Конт)
- •7.Концепція еволюціонізму г.Спенсера
- •8.Соціологічна теорія м.Вебера
- •9.Соціологічна теорія к.Маркса
- •10.Соціологізм Еміля Дюркгейма
- •11.Сучасні соціологічні теорії (Парсонс, Мертон, Дарендорф, Козер)
- •12.Основні етапи становлення соціологічної думки в Україні
- •13.Поняття, ознаки та елементи с-ства. Соціальні зміни.
- •14.Типологія сучасних суспільств світу
- •15.Соціальні інститути с-ства та соціальні організації.
- •16.Соціальна структура та соціальна стратифікація.
- •17.Поняття та основні види соціальної мобільності. Тенденції соціальної мобільності в Україні.
- •20.Поняття соціальної взаємодії
- •21.Соціальні норми як регулятор соціальної взаємодії
- •22.Соціальні відносини
- •23.Соціальні конфлікти
- •24.Поняття особистості та основні соціологічні теорії особистості.
- •25.Структура особистості
- •26. Роль і значення соціалізації для суспільства
- •27. Соціальна сутність культури
- •28. Форми та види культури
- •29. Функції культури
- •30. Освіта як соціальний інститут
- •5.Науково-дослідна функція освіти.
- •31. Соціологічні теорії навчання
- •32. Система освіти в Україніта її реформування
- •33. Поняття сімя. Інститут суспільства
- •34. Істор. Типи та види сімї
- •35. Функції сім’ї.
- •36. Причини розпаду сімей
- •37. Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин.
- •38. Електор. Поведінка. Її сутність, х-ка методологічних підходів до її вивчення
- •39. Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки
- •40. Фактор впливу на електоральний вибір: методологія аналізу
- •41. Поняття девіантна поведінки людини.
- •42.Позитивна і негативна девіантна поведінка.
- •43. Концепція девіантної поведінки е.Дюркгейма. Аномія.
- •44. Основні причини девіантної поведінки: біологічний, психологічний та соціокультурний підходи.
- •45. Типологізація девіантної поведінки р. Мертона.
- •46. Девіантна поведінка і злочинність
32. Система освіти в Україніта її реформування
Згідно ЗУ «Про освіту» в Україні існують такі складові системи освіти:
1) дошкільна освіта;
2) загальна середня освіта, яка обов’язкова для всіх;
3) позашкільна освіта і виховання (гуртки);
4) професійна технічна освіта (ПТУ);
5) вища освіта;
6) післядипломна;
7) аспірантура і докторантура;
8) самоосвіта.
835-ВНЗ в Україні. До прикладу у Франції – 80, у Німеччині – 93, ВБ-100, Пдкорея та Японія закріплено, що к-ть ВУЗів не може перевищувати 100. К-ть в Україні людей, які мають вищу освіту-85%, у Чехії-12%, в Німеччині-15%, у Франції-14%, у США-18%, в Японії-21%.
Вища школа виконує важливе соціальне замовлення держави: формує інтелектуальний потенціал України, забезпечує висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки, культури. Вимоги ж до рівня освіченості та загальної культури знизилися.
Вища освіта потребує глибокого системного реформування з метою збереження її потенціалу та обсягу підготовки фахівців, посилення державної підтримки пріоритетних напрямів освіти і науки, приведення у відповідність із найновітнішими освітянськими досягненнями сучасної науки.
В основу реформування вищої освіти в Україні покладені принципи Болонської декларації.
33. Поняття сімя. Інститут суспільства
Сім’я — головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість.
Без сім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій.
Функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом.
З огляду на особливу значущість сім’ї для життєдіяльності суспільства соціологи приділяють багато уваги її вивченню. Відтоді, коли соціологія сім’ї сформувалася як самостійна наукова галузь, проведено вже кількадесят тисяч досліджень щодо найрізноманітніших сфер сімейного життя.
Соціологія сім’ї — це галузь соціологічної науки, котра вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї як малої соціальної групи і як соціального інституту за конкретних культурних і соціально-економічних умов, її місце і посередницьку роль у суспільстві, взаємодію з іншими соціальними групами та інститутами, з окремими індивідами.
Соціологічний аналіз виявляє суперечності, що виникають у сімї, визначає способи їх розв’язання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-демографічної політики та культурно-освітньої діяльності державних і громадських організацій.
У науковій літературі розрізняють поняття «шлюб» і «сім’я», що означають два найважливіші об’єкти вивчення соціології сім’ї. Термін «шлюб» відтворює сутність соціально-правової форми сімейно-родинних відносин як своєрідної, насамперед економічної угоди, що включає питання власності, фінансові й житлові. Санкціонуючи шлюб, держава бере на себе певну відповідальність за його існування, установлює подружні й батьківські права та обов’язки, покладає на людей, що беруть шлюб, відповідальність за матеріальне забезпечення й виховання дітей, за майбутнє сім’ї.
Отже, шлюб — це сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права й обов’язки один до одного, до дітей та рідних.