ПАСПОРТ

Осушувальної-зволожувальної системи в заплаві р. Ствига

1. Площа системи, га:

• брутто – 21560 га;

• нетто – 19404 га;

2. Кількість землекористувачів - 17 шт.

3. Кількість та довжина каналів:

• магістральних – 25,00 км;

• провіднних – 71,15 км;

• нагірно-ловчих – 34,2 км;

• зволожульних – 6,9 км;

• господарських – 15,00 км.

4. Найменування та кількість гідротехнічних споруд:

• на міжгосподарській мережі –

• руслові шлюзи-регулятори –3 шт.;

• РТК(П) – 12 шт.;

• ВТ(П) – 12 шт.;

• ВТз(П) – 2 шт.;

• РТП – 2 шт.;

• пішохідні мости – 1 шт.;

• на внутрігосподарські мережі –

• РТК – 6 шт.;

• ВТ(П) – 6 шт.

5. Кількість с/г культур в сівозміні – 5 культур;

6. Сумарна зволожувальна норма:

• Кормовий буряк – 720 м³/га;

• Капуста – 768 м³/га;

• Картопля – 275 м³/га;

• Зернобобові на зел. масу – 1080 м³/га;

• Багаторічні трави – 2239 м³/га.

7. Показники внутрігосподарського плану зволоження грунтів:

• найменування господарства – ПСП «Пересопницький»;

• площа брутто –1750 га, нетто –1576 га;

• коефіцієнт земельного використання – 1,11;

• площа зволоження нетто – 1576 га;

• площа зволоження в гектарозволоженнях – 6828 га;

• потреба господарства у воді за весь період зволоження –

1976,84 тис. м³;

• середньодекадна потреба господарства у воді на зволоження – 179,7 тис. м³;

• затрати води на зволоження, в тис. м³:

• в декаду з максимальною потребою у воді – 391,2;

• в декаду з мінімальною потребою у воді – 12,37;

• середньодекадні витрати води на зволоження в характерні періоди, в м³/с:

• в декаду з максимальною потребою у воді – 0,453;

• в декаду з середньою потребою у воді – 0,208;

• в декаду з мінімальною потребою у воді – 0,014;

• середньозважена зволожувальна норма брутто, м³/га – 1254;

• середня кількість зволожень – 5 шт.

8. Затрати ручної праці по догляду і поточному ремонту меліоративної мережі в ПСП «Пересопницький» – 797,88 люд.-днів.

Вступ

Водне господарство є однією з базових галузей народного господарства України, забезпечуючи одну з функцій життєзабезпечення держави – охорону та підтримання екологічного стану придатних до використання водних ресурсів. Функції галузі водного господарства мають певну специфіку, яка розширює функціональні завдання в сфері необхідності проведення осушувальних меліорацій. Перехід України до ринкових умов господарювання зумовив виникнення проблем розвитку галузі, як зі стратегічної точки зору – через нечіткість поставлених перед галуззю цілей, так і з огляду на недостатнього фінансування галузі.

Здійснення осушувальних меліорацій є надзвичайно важливим напрямком діяльності управління. Нажаль на даний час цей напрямок є занедбаним в зв’язку з зміною форми власності на сільськогосподарські угіддя. Якщо сьогоднішня ситуація буде тривати , то фактично величезні кошти, вкладені в проектування та будівництво осушуваних земель будуть втрачені.

Вже зараз відсутність фінансування на підтримку функціонування осушувальних систем в призводить до масштабних процесів повторного заболочування значних територій. З часом ці території будуть безповоротно втрачені для цілей ведення сільськогосподарського виробництва і їх відновлення потребуватиме значних капіталовкладень..

В загальному розумінні експлуатація водогосподарських систем виділяє поняття технічної експлуатації. Під технічною експлуатацією розуміють комплекс організаційних, господарських та технічних заходів, спрямованих на утримання у справному стані всіх елементів системи протягом всього періоду її використання.

Правильна технічна експлуатація осушувально-зволожувальних систем має велике значення. Експлуатаційний персонал здійснює раціональне регулювання водного режиму грунту, планове водокористування, підтримує технічні прилади системи в робочому стані. Все це створює умови для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур на меліоративній мережі

Основними завданнями технічної експлуатації осушувальних систем сільськогосподарського призначення є:

• утримання у технічно-справному і працездатному стані всіх елементів осушувальних систем і охорона їх від пошкодження;

• створення і підтримання у кореневмісному шарі ґрунтів на осушувальних землях оптимального водно-повітряного режиму;

• покращення технічного стану удосконаленні осушувальних систем з метою забезпечення високої продуктивності меліоративних земель;

• здійснення природоохоронних заходів;

• участь у веденні обліку осушувальних земель, контроль за їх меліоративним станом та технічним станом осушувальних земель.

У відповідності з основними завданнями служба експлуатації осушувальних систем зобов’язана:

• здійснювати регулювання водного режиму, забезпечити своєчасне відведення надлишкових ґрунтових і поверхневих вод з меліорованих земель на системах односторонньої дії та підтримувати необхідну норму осушення і вологість кореневмісного шару ґрунту у засушливі періоди вегетації на системах двосторонньої дії;

• забезпечувати безаварійний пропуск паводків, скид води по каналах і спорудах, відкачування з польдерів весняних і літньо-осінніх паводків;

• проводити систематичні спостереження за режимом поверхневих і ґрунтових вод на осушених територіях;

• вести паспортизацію та інвентаризацію осу вальних систем, в порядку встановленому нормативними документами;

• суворо виконувати вимоги з охорони навколишнього природного середовища;

• своєчасно і якісно проводити нагляд, догляд, спостереження за станом і роботою, обстеження планово-попереджувальні і відновлювальні роботи осушувальних систем;

• здійснювати заходи щодо попередження заболочення земель;

• брати участь у прийманні завершених робіт по будівництву, реконструкції, капітального ремонту осушувальних систем і здійснювати контроль за якістю виконання цих робіт;

• проводити роботи на меліоративних системах з обладнання осушувальної мережі споруд, дамб, водойм, знакам інженерної обстановки, пікетажним і кілометровими стовпчиками, реперами;

• здійснювати маркерне забезпечення об’єктів водогосподарського комплексу.

Метою курсового проекту є теоретичне і практичне оволодіння основами технічної експлуатації водогосподарських систем.

Завдання курсового проекту полягає у наступному:

• аналіз технічного стану системи та його вдосконалення;

• розрахунок елементів водного балансу та визначення на його строків і норм зволоження сільськогосподарських культур;

• розробка питань щодо технічної експлуатації елементів та споруд осушувально-зволожувальної системи.