- •1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- •2. Взаємозв’язок соціології з соціально-гуманітарними, природничими науками
- •3. Структура і ф-ції соціології
- •2.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- •4. Типи соціологічних теорій
- •5. Становлення соц знання (до XIX ст.).
- •6. О.Конт і проект нової науки - соціології.
- •7. Основні етапи розвитку соціології
- •8.Натуралістичні школи в соціології
- •10. Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- •9. Класичний період розвитку соціології (е. Дюркгейм, в. Парето, г. Зіммель, м. Вебер)
- •13. Українська протосоціологічна думка
- •12.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •11. Психологічні школи в соціології.
- •14.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •15. Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- •24. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- •16. Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- •17. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •18. Спостереження
- •19. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •21. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- •22. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.Репрезентативність, надійність та валідність вибірки. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність.
- •23. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- •2 Особливості багатощабвідбору
- •24. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
- •25. Поняття особистості
- •26. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- •28. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- •29. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- •30. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- •31. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- •32. Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- •33. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- •34. Доходи: типеи соціально-економічних структур за критерієм доходів, соціальні фактори доходів, соц. Наслідки доходів,соц. Погляди на бідність і багатство.
- •35. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- •36. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- •37. Соціальна трудова мобільність
- •38. Трудовий конфлікт
- •39. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •41. Соціальні страти, класи, групи
- •45. Соціальна дія і соціальна взаємодія: сутність, механізм.
- •46. Соціальні відносини: цінності як основа соціальних відносин, різновиди соціальних відносин.
- •48.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •49. Основні напрями етносоціології.
- •50.Національно-етнічна структура суспільства.
- •51.Соціально-демографічна структура суспільства.
- •52.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- •53. Демографічна ситуація в Україні в дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- •54. Гендерна проблематика в структурі соц. Знання.
- •55.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •56. Теорія соціокультурної динаміки п.Сорокіна. П.Сорокін про «суперкультури».
- •57. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- •58.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- •60. Протиріччя в розвитку і функціонуванні освіти. Проблеми сучасної вищої освіти.
- •61.Наука як соціальний інститут
- •62. Міграція наукових кадрів: причини, структура, наслідки. Криза української науки.
- •63. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •64.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •65.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- •66. Опитування як метод соціологічного дослідження громадської думки. Досвід вивчення громадської думки в сша. Рекомендації Геллопа щодо удосконалення опитувань громадської думки
- •67.Управління громадською думкою.Пропоганда
- •68. Public relations: функції, завдання та можливості. Pr та маніпулювання громадською думкою.
- •69. Колективна поведінка: сутність, види.
- •70. Масові пристрасті: визначення, форми, етапи розвитку
- •71. Чутки: визначення, види, наслідки.
- •72.Соціальна комунікація
17. Аналіз документів. Контент-аналіз.
Документи в соц.- це друковані, рукописні та інш.матеріали створені для передавання інф-ції, яка накопич.в результаті діяльн.людей, груп,спільнот( держ.та урядові акти, промови політ.діячів, наук.публікації,переод.преса)
Аналіз документів в соц.- один із найпоширеніших методів збору соціологічної інф-ції, що за популярністю поступається лише опитуванню. Особливо часто цей метод використ. разом з інш.: опитуванням, спостереженням, експериментом.
Метод аналізу документів - це сукупність методико-тех-нічних процедур і прийомів для отримання емпіричної інформації, вилученої з документальних джерел.
Залежно від статусу документа виокремлюють:
• офіційні документи - створені юридичними чи посадовими особами: урядові постанови, заяви, ділова кореспонденція, про-токоли судових органів, фінансова звітність, плани, звіти тощо;
• док. особистого походження - матеріали, які містять біографічні відомості, офіційні матеріали, що засвідчують особу їх власника, його права, обов'язки тощо.
Залежно від авторства документа вирізняють:
• особистісні документи (листи, характеристики, мемуарні матеріали, щоденники, автобіографії);
• безособистісні документи (архівні матеріали, дані преси, протоколи зборів).
Залежно від мотивації створення документів розрізняють:
• спровоковані документи (відгуки на книгу; відгуки на конкурс, оголошений в газеті або в електронних ЗМІ; шкільний твір);
• неспровоковані (особисті документи, створені за ініціативою самих авторів: листування, щоденники, звертання до органів управління).
Методи аналізу док:
-
Неформалізований- все розмаїття розумових операцій, спрямованих на тлумачення тексту,інтерпретації відомостей,виділення смислових блоків, або ідей, які цікавлять дослідника.:
А) зовнішній аналіз-перевірка істинності док.
Б) внутрішній аналіз- вивч.зміст док.,суть викладених у ньому матеріалів, логіка тексту тощо.
Недолік: суб’єктивний підхід дослідника.
-
Формалізований(кільк.-якісний) – формальний текст переводимо у цифри. В основі лежить квантифікація текстового матеріалу, процедура виміру і кільк.вираження якісної інф-ції.
Контент-аналіз-( аналіз змісту)- переведення масової текстової або звукової інф-ції в кільк. показники з подальшою її обробкою.
Вибирають одиниці аналізу,відповідно до мети задачі.
Індекатори одиниць : теми, прізвища вчених, соц..ситуації, події, пон,що розкривають змість тощо.
Одиниці рахунку передають частоту появи ознаки в тексті, обсяг тексту. Прикладом одиниць рахунку є: аркуші, сторінки,рядки,хвилини.
Що більше одиниць аналізу на кожну одиницю рахунку, то багатшими є док.за змістом.
Одиниці рахування - це кількісна характеристика смислової одиниці аналізу, що фіксує регулярність, з якою вживається в тексті смислова одиниця. Інколи смислові одиниці аналізу й одиниці рахування є тотожними.
У сучасних умовах контент-аналіз широко використовується для вивчення преси, радіо, телебачення та підвищення ефективності їхнього впливу на індивідуальну й масову свідомість. Значні можливості має цей метод при вивченні проблем міжнародного життя, електоральних процесів у країні.
Метод контент-аналізу є засобом вивчення особистих документів, листів населення до різних державних інституцій. Надзвичайно великі резерви цей метод виявляє в політичних дослідженнях при вивченні політичних програм партій, рухів, відеозаписів мітингів, зборів, з'їздів тощо. Створені сучасні комп'ютерні програми значно полегшують процес обробки інформації, отриманої методом контент-аналізу, надаючи їй форми, зручної для подальшого використання.
Недолік: зміст док.не можна виміряти лише за допомогою формальних показників, отже цей аналіз не може бути вичерпний.