5.Основні риси та особливості зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст.

Основні риси функціонування західноукр. преси в 1 половині ХХ ст.:

• західноукраїнська преса того часу функціонувала на територіях кількох держав (Австро-Угорщина, Польща, Чехословаччина, Румунія);

• попри функціонування на території кількох держав підкреслювався її регіональний характер, локальне розповсюдження (ЛНВ, «Вісник» Донцова, «Діло», «Новий час», «Нова зоря», на Закарпатті – «Свобода», «Нова свобода», на Буковині – «Самостійна думка», «Час»);

• добра структурованість преси (кожна сфера життя, кожна структура потребувала інформаційного та ідеологічного забезпечення);

• тогочасна преса була справді народною пресою, бо захищала народні інтереси, в ній брали участь представники всіх соціальних верств, часто виходила коштом народу;

• широка соціальна база редакцій газет (у видавництві брала участь інтелігенція, зрідка селяни та робітники – Україна не мала вищих шкіл, де готували б журналістів);

• оскільки всі відомі вчені та культурники брали участь у пресі, її інтелектуально-професійний рівень був дуже високим. Не випадково, що провідні публіцисти входили до вищих керівних органів держави (Кедрин, Баран – УНДО, Шлемкевич – Фронт нац. єдності, Назарук – Укр.. християнська організація, ОУН – Ольжич, Теліга, Маланюк, Стецько, Василіян);

• саможертовність та пасіонарність укр. публіцистів, багато з яких загинули;

• західноукр. преса ніколи не була просто хронікером подій, основне її завдання було пробудження свідомості;

• західноукр. преса була частиною духовного й політичного життя;

• порушувала вічні проблеми історії й життя, проблеми націоналістичного світогляду, стосунків з Росією, інтеграції на Європу, а не Азію,  проблеми державності, свободи й відповідальності. Преса формувала думку суспільства;

• тісний зв’язок преси і укр. політичної думки;

• інтенсивність й динаміка зростання, розширення преси;

 

6. Структура зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст. Характеристика окремих груп.

Структура преси – це сукупність періодичних видань, що функціонує на певних ідейно-концептуальних та методологічних засадах, зумовлена життєдіяльністю держави, нації, суспільства, що відображає цю дійсність, що є виразником національних інтересів і сприяє виконанню історичної місії того чи іншого народу чи держави.

Основними елементами структури західноукр. преси були:

1. преса регіонів (Східної Галичини, Буковини, Волині, Карпатської України);

2. провінційна преса;

3. преса політичних партій і рухів;

4. преса громадських товариств і організацій;

5. прес, що відображає різні види життєдіяльності людини і суспільства (літературно-мистецька, фахово-станова, спортивна, краєзнавча тощо);

6. преса, що розрахована на читачів, яким притаманні  певні демографічні, статеві чи вікові ознаки (жінки, молодь, підлітки, діти);

Галичина й галицька преса відіграла в історії України надзвичайну роль, саме завдяки їй не зникла укр. ідея, укр. справа. Свою місію у всеукраїнському контексті в ХХ ст. вона виконала цілком.

Преса Буковини через історичні перипетії національне відродження почалось тут набагато пізніше, ніж у Галичині, мабуть, через те, що народовці очолили його тут аж у 80 рр ХІХ ст, та й церква тут була поширена православна.

Преса Волині не залишилася осторонь всеукраїнського націоналістичного розвитку, хоча нац. відродження почалося тут після революції 1917 року, а великого впливу націоналізму зазнала з початку 30-х років. Волинська сторінка була у таких впливових газетах, як «Діло», «Новий час», «Нова зоря».