- •Навчальне видання Конспект лекцій з предмету «Введення до фаху».
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16 Введення до фаху Історія Української інженерно-педагогічної академії.
- •Система підготовки інженерно-педагогічних кадрів.
- •Підготовка робочих кадрів.
- •Досвід методичної підготовки інженера-педагога.
- •Кпд вузу.
- •Інженер-педагог сьогодні.
- •Ким же стане сьогодні інженер-педагог у школі.
- •Інженер-педагог - особистість і функції.
- •Як готовити інженерів педагогів.
- •Ціль та задачі навчальної дисципліни.
- •Роль і місце інженера-педагога в підготовці кваліфікованих кадрів для галузі.
- •Теорія інженерно-педагогічної освіти.
- •1. Коротка історія розвитку одягу й способи її виробництва
- •2. Загальні відомості про одяг
- •3. Функції одягу
- •Асортименти одягу
- •Вимоги пропоновані до одягу
- •Асортимент одягу
- •Короткі відомості про процеси проектування й зборки одягу
- •Основні етапи виготовлення виробів на швейній фабриці й по індивідуальних замовленнях.
- •Моделювання й конструювання здійснюється в Будинках моделей або в експериментальному цеху підприємства.
- •Структура підприємства швейної промисловості.
- •Дизайн Джерела радянської моди
- •Мода (структура та функції моди).
- •Мода як соціальний і психологічний феномен.
- •Мода як форма реклами.
- •Моделювання й художнє оформлення одягу.
- •Основні поняття й термінологія.
- •Форма й силует.
- •Колір у костюмі.
- •Матеріали для одягу.
- •Нові популярні види тканин.
Мода як форма реклами.
У сфері споживання мода є й формою реклами нових товарів. Одним з найефективніших видів реклами, є журнали мод. Іншим видом реклами нової моди є вітрина магазина. Можливо, у майбутньому замінять все це спеціалізовані сайти в глобальній комп'ютерній мережі «Інтернет». Уже зараз багато відомих дизайнерів мають свої «сторінки» в «Інтернет», де рекламують свої останні колекції.
І звичайно, специфічним видом реклами модного одягу є демонстрація одягу, або показ мод - рекламний засіб у конкурентній боротьбі між модельєрами за звання модного. Це привело до театралізації показу моделей одягу, перетворенню його в шоу, у видовище, що розважає публіку й викликає інтерес у тих, хто висвітлює моду в засобах масової інформації.
Моделювання й художнє оформлення одягу.
Література: Ермилова В. В., Ермилова Д. Ю. Моделювання й художнє оформлення одягу. Навчальний посібник.
Моделювання одягу розглядається як частина дизайну одягу. У зв'язку із цим особливу увагу необхідно приділяти особливостям художнього проектування й моделювання, оскільки дизайн орієнтований на формування нових культурних зразків, що задовольняють матеріальні й духовні потреби людини.
Основні поняття й термінологія.
Основними поняттями в моделюванні є «одяг» і «костюм».
Одяг – це сукупність покривів на тілі людини, що захищають його від несприятливих впливів навколишнього середовища. (Холод, сонце, вітер, дощ, укуси комах, зуби й пазурі диких тварин, стріли, меч і т.д.)
Таким чином, одягом можна назвати й бойове розфарбування, і татуювання в первісних народів і сучасний бронежилет, протигаз і модне плаття.
У поняття одягу входять плаття те, що покриває безпосередньо тіло людини, взуття, головні убори, (рукавички, шарфи, пояси й т.д., як доповнення).
Основна функція одягу - захисна (фізичний і моральний захист) і утилітарно-практична, тому що одяг завжди пов'язана з якою-небудь практичною діяльністю людини й має певне призначення. Але при цьому одяг має й эстетическую функцію - прикрашає людини, де зв'язане поняття краси й користі. Як і будь-який одяг - це елемент споживання.
Одяг ділиться на наступні види залежно від способу носіння, характеру кріплення на тілі людини й криючи:
-
Драпірована (некроеная, незшита) – одяг з одного шматка тканини, яким обертають або драпірують тіло.
-
Накладна – одяг, що надягають через голову. Вона може бути незшитої - у вигляді шматка тканини з вирізаним отвором для голови (древні плащі, пончо), може бути кроєної й зшитої (туникообразный покрій).
-
Розстібна – кроєний і зшитий одяг, що має попереду застібку зверху до низу (халат, каптан).
-
Кроєного й зшита європейського типу одяг, що повторює форми людського тіла, що досягається, криємо, що надає собою розгорнення об'ємних форм на площині (рельєфи, вытачки й т.д.)
Залежно від призначення й використання в різних сферах діяльності сучасний одяг ділиться на групи:
-
по половозрастному ознаці;
-
по способі виготовлення;
-
по сезоні;
-
по призначенню (побутова, спортивна, виробнича, формена й т.д.
З поняттям одягу нерозривно зв'язане поняття костюм.
Костюм – (від італійського costume – звичай, вдачі) – певна система предметів і елементів одягу, об'єднаних єдиним задумом і призначенням, що відбиває соціальну, національну, регіональну приналежність людини, його підлога, вік, професію.
Найважливіша функція костюма – знакова, тому що він повідомляє навколишню найважливішу інформацію про людину, про його соціальний статус, політичні пристрасті, релігії, эстетическом смаку, культурі.
Розробляючи сучасний костюм необхідно враховувати, які функції в ньому повинні переважати. Це визначає й конструктивне рішення, і вибір матеріалу, і образ костюма. Такий підхід до проектування речі одержав визначення - функціональний підхід.
Функціональний принцип проектування припускає попереднє вивчення процесу функціонування, що дозволяє задовольнити різноманітні й мінливі потреби людини.
Одяг - це предмет споживання й у сучасній ситуації, як правило, продукт масового виробництва.
Модель (від панцира. Modulus - міра, образ, норма) - це зразок, службовець еталоном для серійного відтворення одягу, взуття, головних уборів.
Моделювання одягу – процес створення нової моделі одягу.
Модельєр - фахівець із виготовлення моделей одягу, зразкових екземплярів виробів – визначальний образ і стиль, конструктивне рішення, що вибирає кольори й матеріали, аксесуари й доповнення. Крім цього існують і інші призначення цієї професії, пов'язані із західною традицією: дизайнер, стиліст, Кутюрье.
Кутюрье – творець колекцій одягу «від кутюр» (високої моди) – унікальних моделей одягу, виконаних у єдиному екземплярі вручну в будинках високої моди, що є членами Синдикату високої моди в Парижеві або подібних організаціях.
Дизайнер – це назва пов'язане з англомовною традицією, у французькій і італійській традиціях відповідає поняттю стиліст. Саме так найчастіше називають модельєра, що пов'язане зі змінами в області виробництва й методів створення одягу, а також з виникненням нової творчої діяльності, пов'язаної з масовим виробництвом.
Дизайн виник у сфері промисловості у зв'язку з розвитком масового виробництва в 19-20в. в., як особлива творча діяльність, у процесі якої переборюється розрив між мистецтвом і технікою. Дизайн є проектною діяльністю й пов'язаний з культурою, що об'єднала науково-технічну й гуманітарну культури. Дизайн - проектування матеріальних об'єктів, як правило, споживчих виробів для задоволення потреб людини й суспільства.
Сутність дизайну - це предметне середовище або сукупність навколишньої людини виробів і їхніх комплексів використовувана їм для організації функціональних процесів життєдіяльності й задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.
Дизайн – творча проектна діяльність метою, який є створення гармонічного предметного середовища, що найбільше повно задовольняє матеріальні й духовні потреби людини.
Дизайнер – фахівець, що працює в сфері дизайну й забезпечує високі споживчі властивості й эстетические якості виробів і предметного середовища.
Об'єктами дизайну можуть бути промислові вироби, елементи й системи міського виробничого й житлового середовища, візуальна інформація. Одяг і її елементи є такими ж об'єктами дизайну - як меблі, посуд, інструменти, машини, літаки.
Дизайнер створює предметний мир, а не зображує його. Основне завдання дизайну - формування нових культурних зразків речей, а не художніх варіантів старих речей. Тому дизайн одягу повинен бути орієнтований на проектування нових функцій і якостей одягу відповідно до зміни способу життя й потреб людей, а не на «прикрасу» традиційних форм, що можна назвати «художнім оформленням одягу».
Тому що одяг є річчю або сукупністю речей, то вона виконує функції речі:
-
Улитарно-практическую, пов'язану з назвою речі в конкретній діяльності людини;
-
Адаптивну, що забезпечує сприятливе для процесів життєдіяльності стан середовища (комфортність, зручність);
-
Результативну, пов'язану із соціальним функціонуванням речі, сприяти досягненню мети, як окремої людини, так і суспільства в цілому.
-
Интегративную, пов'язану з тим, що в речі об'єднані й проявляються якості культури в цілому, зміст речі, її роль у соціально-культурному процесі життєдіяльності, традиції, цінності, виражені в матеріалі й формі. Річ є відбиттям способу життя в цілому, одяг - відбиттям образа людини й способи життя.