Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний університет “Львівська політехніка”

Контрольна робота

з дисципліни:

“Цивільне право”

Виконав:

студент групи МАД-41

Градовський Т.І.

Перевірив:

Гуменюк В.В.

Львів-2011

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний університет “Львівська політехніка”

Контрольна робота

з дисципліни:

“Антимонопольна діяльність”

Виконав:

студент групи МАД-41

Градовський Т.І.

Перевірив:

Гуменюк В.В.

Львів-2011

Цивільне Право

1. Система цивільного законодавства.

2. Елементи цивільних правовідносин.

3. Правочини. Представництво.

4. Право власності та інші речові права.

5. Виникнення, способи забезпечення та припинення зобов’язань.

6. Характеристика договорів купівлі-продажу, поставки, міни, дарування, ренти, довічного утримання, поставки

7. Договори оренди, доручення комісії.

Система цивільного законодавства

Цивільне право – це галузь права, що включає в собі норми, які регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб’єктами права.

Система цивільного права – це сукупність цивільно-правових норм, які об’єднані єдністю змісту та внутрішнім зв’язком за предметом правового регулювання.

Інституційна система – принцип побудови цивільного кодексу. Розроблена в 1804 р. французькими юристами при створені кодекса Наполеона. Інституційна система передбачає розділення кодексу на три частини (книги):

1. Фізичні та юридичні очоби.

2. Опис видів власності.

3. Описання способів набуття власності.

Загальна частина при цьому відсутня.

Пандектна система – принцип побудови цивільного кодексу, за яким виділяють наступні елементи:

1. Загальні положення.

2. Речове право.

3. Зобовязальне право.

4. Сімейне право.

5. Спадкове право.

Цивільно-правовий інститут — це сукупність правових норм, які регулюють певну групу взаємопов'язаних суспільних відносин. Наприклад, норми, які встановлюють підстави виникнення та припинення права власності, його зміст, способи захисту, становлять один із найважливіших інститутів цивільного права — право власності. Норми, які визначають поняття договору купівлі-продажу, його форму, права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання зобов'язань, об'єднані в інститут купівлі-продажу.

Елементи цивільних правовідносин

1)Суб’єкти цивільних правовідносин.

2) Об’єкти цивільних правовідносин

Речі - предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов’язки.

- Цінні папери: пайові цінні папери, боргові цінні папери, похідні цінні папери, товаророзпорядчі цінні папери

- Нерухоме майно : земельні ділянки, об’єкти розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; речі,права на які підлягають державній реєстрації ( повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти). Підприємство, як єдиний майновий комплекс до якого входять: земельна ділянка, будівлі, споруди,устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, право на торгову марку, інші види майна призначені для діяльності підприємства.

- Рухомі речі

Класифікація речей:

• Подільні речі

• Неподільні речі

• Речі з індивідуальними ознакам (незамінні)

• Речі з родовими ознаками (замінні)

• Споживні речі (одноразові)

• Не споживні речі (багаторазові)

• Приналежна річ (призначена для обслуговування головної речі)

• Складові частини речі

• Складні речі

Майно (особливий об’єкт)- окрема річ, сукупність речей, майнові права та обов’язки.

• Інше майно

• Майнові права

- Продукція, плоди та доходи, які отримуються з речі.

- Результати робіт

- Послуги

- Результати інтелектуальної, творчої діяльності.

- Інформація

- Особисті немайнові блага:здоров’я, життя, честь гідність і ділова репутація, ім’я(найменування), свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, авторство, найвища соціальна цінність відповідно до Конституції України (життя і здоров’я людини, її честь та гідність, недоторканість і безпека)

- Інші матеріальні і не матеріальні блага.

3) Зміст цивільних правовідносин.

Виходячи з того, що у право відношенні поєднуються фактичні суспільні відносини і юридичні (правові) норми, розрізняють його юридичний і фактичний зміст.

Юридичний зміст правовідносин — це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників.

Суб'єктивне право — міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Юридичний обов'язок — це покладена на зобов'язану особу і забезпечена можливістю застосування засобів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона зобов'язана здійснювати в інтересах уповноваженої особи.

Фактичний зміст правовідносин — це реально здійснювані учасниками правовідносин дії, спрямовані на реалізацію їхніх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

Правочини. Представництво. Правочин

Правочин входить до сукупності підстав виникнення цивільних прав та обов’язків визначених в частині 2, статі 11 ЦКУ:

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1. Договори та інші правочини;

2. Створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3. Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4. Інші юридичні факти.

Розділ IV Цивільного кодексу України «Правочини. Представництво»