- •Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •2. Види державного соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •3.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •4.Види планування заходів з охорони праці.
- •5.Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •6.Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •7.Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •1.За характером отриманих ушкоджень:
- •2. Травми, що в гострий період супроводжуються:
- •3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:
- •8.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •9.Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень. Загальні вимоги
- •10.Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності.
- •11. Державний нагляд за охороною праці
- •12. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •14. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •15. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •16.Розслідування нещасних випадків.
- •17. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •18. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, при підготовці сировини та при виробництві продукції
- •19.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •20.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •23.Аналіз професійного та виробничого ризиків. Мета і методи аналізу.
- •24.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •25.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •26.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •28.Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •29.Галузеві системи управління охороною праці.
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі
- •Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •Забезпечення функціонування та побудова системи управління охороною праці в організації.
- •40.Держгірпромнагляд.
- •41.Напруженість праці
- •44. Державний пожежний нагляд.
- •45. Ефективність функціональної структури система управління охороною праці.
- •46. Опалення
- •47.Страховий ризик і страховий випадок
- •48. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •49. Планування заходів з охорони праці.
- •54.Політика в галузі охорони праці.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •63. Розробка заходів щодо попередження нещасних випадків - головна мета всіх теоретичних та практичних робіт в галузі охорони праці.
- •68. Протипожежні водопостачання
- •70. Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві
- •75. Права працівників служби охорони праці
- •76. Виробничий травматизм пов'язаний з виконанням завдань на виробництві — у промисловості чи сільському господарстві.
- •78. Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.
- •79. До первинних засобів пожежогасіння належать:
- •80. Рамкова директива 89/391/єес
- •89.Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •88.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •87.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •86.Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності
- •85.Види планування та контролю стану охорони праці
- •84.Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •83.Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •82.Розслідування професійних захворювань
- •81.Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
86.Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності
Важливою функцією управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. Слід зазначити, що планування роботи з охорони праці на підприємствах ведеться переважно нецілеспрямовано, і тому вся робота не дає вагомого зниження виробничого травматизму. На більшості підприємств не проводиться необхідна аналітична передпланова робота, зокрема прогнозування цієї діяльності. Тому важливого значення набуває застосування методів інженерного прогнозування небезпечних та шкідливих виробничих факторів шляхом аналізу проектно-конструкторських і технологічних розробок та діючих виробничих процесів, визначення головної і локальних стратегій роботи з охорони праці на підставі встановлення причин виробничого травматизму й профзахворювань, вивчення стану умов праці за результатами паспортизації та атестації робочих місць, збору пропозиції від працівників, уповноважених з охорони праці і профспілок, аналізу експертних оцінок. Планування робіт з охорони праці може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються: плани економічного і соціального розвитку підприємств; плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці; матеріали атестації робочих місць; матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві; пропозиції комісії з охорони праці. Важливе значення в системі планування має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства. Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) й працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань умов і охорони праці. Це ствердження випливає з вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав та соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди). Укладенню колективного договору (угоди), як відомо, повинні передувати колективні переговори, які розпочинаються сторонами за три місяці до закінчення строку дії попереднього договору. У підготовчому періоді особлива увага звертається на збір і вивчення пропозицій працівників щодо вирішення найактуальніших питань з охорони праці в кожному виробничому підрозділі підприємства, аналіз результатів атестації робочих місць, стану виробничого травматизму, професійної і виробничо зумовленої захворюваності, на розробку найнеобхідніших заходів щодо поліпшення умов праці. Зобов’язання, які пропонується включити до колективного договору (угоди) за підсумками переговорів, повинні бути всебічно обґрунтованими і реальними, адже після схвалення та підписання колективного договору вони стають обов’язковою для виконання локальною нормою, що діє в межах підприємства (галузі). Визначаючи загальні принципи формування двосторонніх зобов’язань з охорони праці, слід підкреслити, що ці зобов’язання не повинні суперечити законам та іншим нормативним актам України. Гарантії, пільги й компенсації, передбачені для працівників чинним законодавством, мають вважатися мінімальними, обов’язковими для виконання за будь-яких умов. Водночас за наявністю на підприємстві (в об’єднанні підприємств) певних економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватися й застосовуватися у більших розмірах на підставі додаткових зобов’язань згідно з колективним договором (угодою). Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці» може бути передбачено: надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені відомим списком), додаткового комплекту спецодягу понад установлені норми; обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових кабін) у тих виробництвах, де нормами це не передбачено; встановлення залежно від конкретних умов праці додатково оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення чи скороченої тривалості робочого часу тощо. Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, потерпілих на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців та членів сімей загиблих. Ідеться про відшкодування завданої їм шкоди; оплату одноразової допомоги; компенсацію витрат на придбання ліків, на проходження додаткового платного лікування; надання потерпілим легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку; організацію навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці; надання інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань (навіть якщо вони вже не працюють на підприємстві за станом здоров’я) тощо.
Служба охорони праці відповідно до покладених на неї обов'язків постійно контролює дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, у т. ч. й під час проведення адміністративно-громадського контролю у складі відповідної комісії.