- •1. Сутність, об’єкти, суб’єкти іннов.Д-ті
- •2.Етапи, стадії, моделі іннов.Процесу
- •3. Класифікація інновацій
- •4. Життєвий цикл інновацій
- •Тема 2: Становлення і сучасні тенденції розвитку іннов-підприєм. Теорій
- •1. Становлення і розвиток іннов-підприєм. Теорій
- •2.Теорії технократичного суп-ва.
- •3.Сучасні концепції іннов. Розвитку.
- •Тема 3. Особливості ств.Інновацій і формув.Попиту на них
- •Особливості ств.Інновацій
- •2.Планування та орг-я ств.Нового товару
- •Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього.
- •Тема 4. Інноваційна політика під-ва
- •1 Сутність і завдання інноваційної політики під-ва.
- •2 Принципи формування іп під-ва
- •6 Основних принципів іп:
- •3 Складові іп під-ва
- •4. Інноваційний потенціал під-ва
- •Тема 5. Система управління інноваційними процесами
- •Інноваційна діяльність як об»єкт управління
- •2. Суть стратегічного планування інноваційної діяльності
- •Оперативне управління інноваційною діяльністю.
- •4. Організаційні структури управління інноваційної діяльності
- •Тема 6.Счасні орган-ні форми реалізації інн-й
- •Тема 7: Фінансування інноваційних процесів
- •1. Завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •2. Види і джерела фінансування інноваційної діяльності.
- •3. Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора.
- •Тема 8. Лізингове фін-ня іннов-ї д-ті.
- •1.Форми та особливості лізингового фін-ня.
- •2.Склад лізингових платежів
- •Тема 9. Іннов. Проект як об’єкт оцінювання і фін-ня
- •2. Процедура обгрунтування та оцінка здійснимості іннов.Проектів.
- •Тема 10: Моніторинг інновацій
- •1. Моніторинг інновацій при планув. Інновац. Процесів та джерела інформації
- •2. Джерела інновац. Можливостей
- •3. Моніторинг інновацій і формування інновац. Політики
- •Моніторинг інновацій в органах держ управління
- •Тема 11: Оновлення техніко-технологічної бази підприємства
- •1. Техніка та технологія як складові техніко-технолог. Бази п-ва
- •2. Техн. Розвиток і показники техн. Рівня п-ва
- •3. Відтвор. І вдоскон. Техніко-технолог. Бази п-ва
- •Тема 12: Державне регулювання інноваційної діяльності
- •1.Сутність і завдання держ.Іннов. Політики
- •2. Методи та інструм. Держ. Регулюв. Інновац. Діяльн.
- •3. Стимулювання інноваційної діяльності.
- •Тема 13: Правові аспекти охорони інтелект. Власності
- •1. Поняття інтелект. Власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •2. Передавання права на об’єкти промислової власності.
- •3. Види ліцезій та їх характеристика
- •Тема 14: Комплексне оцінювання ефективності інновац. Діяльн. Фірми.
- •1. Принципи оцінювання і показники ефективності іннов. Д-сті
- •2. Основні показники економічної ефективності іннов. Проектів.
- •3. Оцінювання ек-ї ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат.
- •Тема 15: Оцінювання соц. Ефективності інновацій та ефективності придбання і продажу ліцензій
- •1. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності
- •2. Економічне обґрунтування придбання ліцензій
- •Тема 16: Інноваційні пріоритети розвитку економіки
- •1. Виробництво високо технолог. Наукомісткої продукції
- •2. Формув. І розвиток нової економіки
- •3. Сутність і розвиток інформ.-комунікац. Технологій
2. Основні показники економічної ефективності іннов. Проектів.
Переважна більшість іннов-х пром-х проетів передбачає випуск нової прод-ї. Реалізації іннов. проектів вимагає значних фін-х вкладень. Обґрунтування можливості повернення витрат є основою розрахунку ек-ї ефективності іннов-го проекту.
Ек-на ефективність іннов. проекту визнач-ся розміром доходів чи прибутку, отриманих за рахунок реаліз-ї іннов-й протягом ЖЦ проекту.
При прийняті рішень щодо реаліз-ї іннов. проекту слід враховувати вартість капіталу, залученого з різних джерел на різних стадіях ЖЦ іннов. проекту і очікуваний прибуток від реаліз-ї іннов-ї прод-ї.
При розрахунках ек-ї ефек-ті слід обов’язково враховувати зміну вартості грошей в часі, оскільки реаліз-я проекту потребує тривалого часу.
При розрахунках необхідно дотримуватись таких принципів:
-
оцінювання ефект-ті використання інвестованого кап-лу здійснюється зіставленням грошового потоку, який формується в процесі реаліз-ї проекту та початкових інвестицій. Проект вважається ефективним якщо забезпечується повернення початкової суми інвестицій і обумовлена дохідність для інвестора
-
інвестований кап-л і грошові потоки зводяться до теперішнього розрахункового періоду, який, як правило, визнач-ся роком початку реаліз-ї проекту.
-
Процес дисконтування капіталовкладень і грош-х потоків здійсн-ся за різними ставками дисконту, які визнач-ся залежно від особливостей іннов-х проектів. При визначенні ставки дисконту враховується структура інвестицій і вартість окремих складових кап-лу.
Результат порівняння 2-х проектів з різним розподілом витрат і вигод у часі може істотно залежати від норми дисконту. У стабільній ринкові ек-ці величина норми дисконут стосовно власного кап-лу визначається депозитним % за вкладами з урахуванням інфляції та ризиків проекту.
У разі змішаного кап-лу норму дисконту можна визначити як середньозважену вартість кап-лу розраховану з огляду на структуру кап-лу, податкову систему, умови виплат.
За умов перехідної ек-ки, коли депозитний % по вкладах не визначає реальної ціни грошей для оцінювання ефективності проекту норма дисконту визнач-ся суб’єктом госп-ї д-сті з урахуванням альтернативних і доступних на ринку вкладень зі схожим ризиком.
На практиці використовують методи оцінювання ек-ї ефект-ті, які включають в розрахунок кілька показників:
-
інтегральний показник ефективності розрахований на основі чистої теперішньої (дисконтованої) вартості (ЧТВ)
-
індекс рентабельності інвестицій
-
внутрішня норма рентабельності (доходності)
-
термін окупності
-
точка беззбитковості
3. Оцінювання ек-ї ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат.
Під-ва не часто вдаються до радикальних іннов-й. або реаліз-ї масштабного іннов проекту. Як правило значна частина інновацій носить поліпшу вальний характер, тобто спрямована на вдосконалення тех.-х засобів з метою зменшення трудомісткості виконання операцій, економію матеріалів, енергії, оптимізація режимів.
Впровадження таких заходів сприяє зниженню виробничих витрат, що важливо для під-в, які реалізують стратегію мінімізації витрат або мають обмежені фін-ві можливості. Як правило такі інновації мають локальний характер і розробляються працівниками під-ва. Доцільність їх впровадження визнач-ся порівнянням величини витрат за базовим і новим варіантом.
Розрахунок здійснюється 2-ма способами:
1) за показником відносної ек-ї ефективності капітальних вкладень (ЗВ=С+Ен+К min)
2) за сукупністю показників річної ек-ї ефективності.
Показниками річної економічної ефективності можуть бути:
-
умовно річна економія вират
-
фактична економія витрат
-
річний економічний ефект
Умовно-річна економія витрта- оцінює величину прогнозованої економії від впровадження інновацій. Вона розрах-ся як різниця між валовою річною економією за усіма можливими напрямами і додатковими витратами(якщо вони є, пов’язані із модернізацією)
валова річна економія витрат- взалежності від сутності інновацій охоплює економію ЗП, матеріалів, УПВ.
Економія ЗП наявна за використання нового способу виконання робіт, який потребує менше часу ніж старий.
Р1 і р0 - розцінки на операцію відповідно до і після впровадження інновації.
Д, Н- % додаткової ЗП і нарахувань на ЗП.
В2- річний обсяг випуску прод-ї після впров-ня іннов.
Економія витрат матеріалів розраховується у разі застосування дешевого замінника (зміна ціни матеріалу) або нового способу оброблення матеріалу завдяки чому зменшуються його питомі витрати.
Н1, Н2- норми витрат матеріалів на 1-цю прод-ї відповідно до і після впровадження інновації.
Ц1, Ц2- ціна 1-ці матеріалу.
Економія УПВ раозрах. У разі збільшення обсягу продажу прод-ї, виготовлення із застосуванням інновації.
УПВ1 –умовно постійні витрати на 1-цю прод-ї до впровадження інновації.
в- індекс зміни УПВ
а – індекс зміни обсягу продажу про-ї.
Додаткові експлуатаційні витрати наявні за збільшення вартості ОЗ внаслідок їх модернізації.
Враховують зміну витрат на амортизацію, зміну витрат на утримання і експлуатацію, зміну витрат на електроенергію.
Перевищення прогнозної економії над додатковими витратами свідчить про доцільність реалізації запропонованого іннов-го рішення.
Фактична економія витрат розрах-ся шляхом приведення умовно річної економії до періоду використання інновації у даному році.
n- к-сть місяців до кінця року з моменту впровадження інновації.
Річний економічний ефект- визнач-ся приведенням капітальних витрат до поточних протягом умовного року.
дельта К- додаткові капітальні вкладення, які пов’язані з реалізацією іннов.
Ен- показник нормативної екномічної ефективності величина якого залежить від прийнятого для під-ва рівня віддачі від капітальних вкладень.
Розрахунок останнього показника необхідний у разі впровадження технологічних іннов-й, амортизаційний період яких більший 1 року.
Зниження рівня виробничих витрат може служити підставою для встановлення нижчої ціни на прод-ю під-ва. Це підвищуватиме конкурентоспром. прод-ї і може збільшити попит, тоді річний ек-й ефект складатиметься як з економії приведених вират так і з додатковго прибутку, який отриманий внаслідок збільшення обсягів продажу прод-ї.
Наведена методика може застосовуватись і для визначення ефективності інновацій, спрямованих на підвищення якості прод-ї. Як правило, це супроводжкється зростанням виробничих витрат, однак, поліпшення якості прод-ї збільшує її споживчу вартість, що підвищує попит на неї і дає змогу виробнику встановлювати вищу ціну. Обсяг виручки зростатиме, що зумовить зростання прибутку.
Розархунок річного ефекту здійснюють аналогічно хоча матиме місце не економія витрат, а їх зростання., тому матиме « - « значення.
Отже, ефективність реалізації організаційно-технічних інновацій локального характеру, які не потребують значних інвестицій може бути визначена з деяким наближенням (без врахування зміни попиту на прол-ю протягом терміну використання інновацій) за допомогою показників умовно річної економії та річного ефекту.