18. Вкажіть особу, яка поширювала ідеї Реформації в Швейцарії:

В Швейцарії склалася ситуація, де авторитет католицької церкви впав через зловживання, розпусти і невігластва кліриків. Монопольне становище церкви в області ідеології тут також було підірвано успіхами світської освіти і гуманізму. Однак тут, у Швейцарії, до ідеологічних передумов додалися суто політичні: місцеве бюргерство прагнуло перетворити конфедераціюнезалежних один від одного кантонів в федерацію, секуляризувати церковні землі, заборонити військове найманство, яке відволікало робочі руки від виробництва.

Однак подібні настрої переважали лише в так званих міських кантонах країни, де вже зародилися капіталістичні відносини. У більш консервативних лісових кантонах зберігалися дружні відносини з католицькими монархіями Європи, армії яких вони і постачали найманцями.

Тісний зв'язок політичного та ідеологічного протесту і породив рух Реформації у Швейцарії, найбільш яскравими представниками якого виступили Ульріх Цвінглі і Жан Кальвін.

Стрижневим положенням вчення Жана Кальвіна було вчення про «загальне приречення», згідно з яким Бог переднакреслений кожній людині її долю: одним - вічне прокляття і скорботу, іншим, обраним, - вічне спасіння і блаженство. Людині не дано змінити свою долю, він спроможний лише вірувати в свою обраність, прикладаючи всі свою працьовитість і енергію, щоб досягти успіху у мирському житті. Кальвін стверджував духовний характер причастя, вважав, що Божу благодать при його здійсненні отримують лише обрані.

19. Визначте термін, якому відповідає наведене визначення: «протестантська церква, яка не визнавала бідність ознакою святості, а нагромадження коштів гріхом; забороняла ігри й танці, а також носіння яскравого та багатого одягу»:

Кальвіністська церква, Кальвінізм — один із напрямів протестантської церкви, що виник у Швейцарії в XVI ст. Кальвіністська церква засуджує марнотратство, обстоює ощадливість, не визнає бідність як ознаку святості, вимагає сумлінної праці заради накопичення багатства. У XVI-XVII століттях кальвіністи вели релігійні війни з католиками.

Кальвінізм поширений в Шотландії, Нідерландах і в частині Швейцарії; також є прийнятимпуританами в Англії, Новій Англії й Пресвітеріанською і Конгрегаціоналістською церквами в США. Основу доктрини становить ідея передвизначення, відповідно до якої деякої душі заздалегідь обрані Богом, завдяки жертві Христа, для порятунку, а інші прокляті. 

20. Вкажіть рік схвалення Нантського едикту.

Нантський едикт 1598 року — указ французького короля Генріха IV, виданий 13вересня 1598 у м. Нанті з метою припинення релігійних воєн між католиками та гугенотами-протестантами. Був своєрідною мирною угодою між гугенотами та урядом Франції. За Нантським едиктом 1598р., католицизм залишався панівною релігією у Франції, але гугеноти отримали свободу віросповідання і деякі політичні та громадянські права. Їм, зокрема, надавалося право займати судуво-адміністративні і військові посади. Для вирішення судових справ гугенотів при парламентах Парижа, Тулузи, Бордо, Гренобля були утворені окремі палати, що складалися наполовину з гугенотів. Гугенотам дозволялося скликати свої політичні конференції та синоди. За таємними додатковими статтями едикту (строк дії яких становив 9 років, потім кілька разів продовжувався) гугеноти отримали 100 фортець з гарнізонами (головні — Монпельє, Монтобан, Ла-Рошель), право мати армію та ін. привілеї. Нантський едикт спричинив різку опозицію папи римського, католицького духівництва та парламентів ряду європейських країн. Король Людовік XIV 17 жовтня 1685р. скасував цей едикт.