32. Міжбюджетні відносини: передумови виникнення та особливості організації

Вихідні передумови міжбюджетних відносин:

- визначений у законодавстві держави поділ повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого самоврядування;

- гарантія з боку держави щодо фінансування наданих нею повноважень органам місцевого самоврядування;

- діючий порядок розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи та видами місцевих бюджетів;

- фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв'язку із значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними розбіжностями у розмірах видатків.

Форми руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин

Міжбюджетні трансферти (дотації вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються; інші дотації)

Взаємозалік, взаєморозрахунок (між бюджетами окремих рівнів і видів; між бюджетами і суб'єктами господарювання)

Об’єднання коштів бюджетів- для виконання спільних проектів і програм

Мета регулювання міжбюджетних відносин - це забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень, тобто перерозподіл бюджетних ресурсів.

У даний час, відповідно до бюджетного законодавства, основні способи розмежування доходів між бюджетами зводяться до:

- розподілу податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів;

- розщеплення надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування;

- установлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків па користь місцевого самоврядування;

- встановлення територіальних надбавок до місцевих податків на користь загальнодержавних органів влади.

Основні причини територіальних відмінностей у формуванні доходів та в складі й обсягах видатків місцевих бюджетів:

- різний рівень економічного розвитку господарського комплексу адміністративно-територіальних одиниць та його спеціалізація;

- різноманітність природнокліматичних умов;

- різний екологічний стан територій;

- особливості розташування населених пунктів, зокрема адміністративних центрів;

- насиченість шляхами сполучення;

- кількість населення, його віковий склад;

33. Стан фінансового вирівнювання

Фінансове вирівнювання - це приведення у відповідність витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікацією) до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг па душу населення, ліквідація значних диспропорцій у здійсненні видатків у розрізі окремих територій.

Основні принципи фінансового вирівнювання:

- врахування об'єктивно існуючих розбіжностей в економічному та соціальному розвитку територій, особливостей їх місцезнаходження, природнокліматичних, екологічних, демографічних та інших умов;

- визначення критеріїв і переліку депресивних територій, які потребують додаткових фінансових ресурсів;

- вирівнювання доходів місцевих бюджетів як необхідної умови створення рівних можливостей для функціонування всіх територіальних громад, тобто для здійснення ними однакових видатків:

- визначення ступеня вирівнювання доходів з метою встановлення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зростанні доходних джерел;

- вирівнювання видатків бюджетів органів місцевого самоврядування для забезпечення надання суспільних послуг на єдиному рівні, гарантованому законами країни.