11. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ, ЇХ ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПРАВА

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

- Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагляд-охоронпраці);

- органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України;

- органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;

- органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повноважень, визначених положеннями про ці органи.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

- надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;

- зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

- надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.

Перелічимо органи, уповноважені здійснювати нагляд за ОП.

Державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань ОП здійснюють:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики — Міністерство праці та соціальної політики України.

2. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Сьогодні таким органом є Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) при Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

4. Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки — Державний комітет ядерного регулювання України.

5. Спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки — Державний департамент пожежної безпеки та органи державного пожежного нагляду.

6. Спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці — органи та заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби при Міністерстві охорони здоров’я України.

7. Галузеві міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

8. Структурні підрозділи з ОП, створені у складі Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій.

Розглянемо повноваження з контролю за дотриманням законодавства у сфері ОП кожного з перелічених органів.

Міністерство праці та соціальної політики України. Повноваження цього органу у сфері ОП визначено ст. 33 Закону про охорону праці. До них належать:

— проведення державної експертизи умов праці;

— контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з ОП.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Статтею 22 Закону № 1105 Фонд наділено повноваженнями перевіряти стан профілактичної роботи і ОП на підприємствах, а також брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. З цією метою згідно зі ст. 23 Закону № 1105 страхових експертів з ОП наділено такими правами:

— безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

— у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з ОП працівників підприємств;

— одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, у тому числі в письмовій формі, про стан ОП і види здійснюваної діяльності;

— брати участь у роботі комісій з питань ОП підприємств;

— вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення законодавства про ОП, а органам виконавчої влади з нагляду за ОП — подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які припустилися цих порушень, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць та цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

— складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

— брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробування та прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури і приладів контролю.

Держгірпромнагляд і його територіальні органи. Повноваження посадових осіб Держгірпромнагляду визначено ст. 39 Закону про охорону праці. Так, посадові особи цього органу мають право:

— безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, і здійснювати у присутності роботодавця чи його представника перевірки дотримання законодавства з ОП;

— одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудиторських перевірок, матеріали та інформацію про забезпечення ОП, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

— видавати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень та недоліків у сфері ОП;

— забороняти, призупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, обладнання, транспортних та інших засобів праці, а також виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих Держгірпромнаглядом дозволів та ліцензій до усунення порушень, що створюють загрозу життю працюючих;

— притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про ОП;

— надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб до посади, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законодавством.

Єдині вимоги щодо організації та здійснення державного нагляду за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з ОП з боку Держгірпромнагляду визначено нормами Положення № 92. Так, відповідно до п. 3.1 згаданого Положення державний нагляд здійснюється шляхом проведення перевірок підприємств (об'єктів), установ, організацій.

При проведенні перевірок Держгірпромнаглядом слід звернути увагу на такий момент. Згідно з листом Держгірпромнагляду від 15.08.2008 р. № 01/04-13.2-9/7202 цей орган є органом державного нагляду (контролю) в розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877). При цьому, на думку Держгірпромнагляду, при проведенні перевірок цей орган має дотримуватися вимог Закону № 877 у тій частині, що не суперечить вимогам Конвенції Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості та торгівлі від 11.07.47 р. № 81 і Конвенції про інспекцію праці в сільському господарстві від 25.06.69 р. № 129, ратифікованих Верховною Радою України 08.09.2004 р.

У зв'язку з цим Держгірпромнагляд зазначає, що про проведення перевірки суб'єкта господарювання (власника об'єкта контролю) мають повідомляти завчасно не завжди, а лише при проведенні планових заходів (п. 4 ст. 5 Закону № 877), тобто коли відсутні аварійні, позаштатні ситуації і перевірка здійснюється у звичайному, плановому режимі, за відсутності потреби в невідкладній перевірці. Водночас про проведення позапланових заходів територіальні управління Держгірпромнагляду можуть нікого не повідомляти завчасно, оскільки таке право їм надано зазначеними вище конвенціями.

Посадова особа, яка здійснює державний нагляд за ОП, під час перевірки повинна мати при собі посвідчення, а при перевірці режимних об'єктів — додатково допуск, оформлений у встановленому порядку згідно із законодавством.

Державний комітет ядерного регулювання України. Повноваження цього органу визначено Положенням про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженим Указом Президента України від 06.03.2001 р. № 155/2001 (далі — Указ). До них, зокрема, належать:

— нагляд за дотриманням спеціалізованими організаціями вимог ядерної та радіаційної безпеки (п.п. 13 п. 4 Указу);

— організація та здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (п.п. 14 п. 4 Указу);

— право направляти обов'язкові до виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень та недоліків у сфері використання ядерної енергії, забезпечення дотримання вимог ядерної та радіаційної безпеки (п. 5 Указу);

— застосування в установленому порядку фінансових санкцій до підприємств, установ, організацій, підприємців за порушення у сфері ядерної та радіаційної безпеки (п. 5 Указу);

— право обмежувати, призупиняти чи призупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій та об'єктів у разі порушення ними вимог ядерної та радіаційної безпеки (п. 5 Указу);

— право заслуховувати звіти посадових осіб підприємств, установ та організацій з питань забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, одержувати необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань;

— право притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про ядерну та радіаційну безпеку (п. 5 Указу);

— право передавати правоохоронним органам матеріали про факти порушень у сфері ядерної та радіаційної безпеки (п. 5 Указу);

— право безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації всіх форм власності для здійснення перевірок у межах своєї компетенції.

Державний департамент пожежної безпеки та його органи. Згідно з п. 10 Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою КМУ від 26.07.94 р. № 508, посадові особи Держпожежнагляду мають право:

— проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження та перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

— видавати (надсилати) обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень та недоліків у роботі, пов'язаній із забезпеченням пожежної безпеки та проведенням заходів щодо запобігання пожежам, здійснювати контроль за їх виконанням;

— одержувати від підприємств, установ та організацій, посадових осіб і громадян відомості й документи, що характеризують стан пожежної безпеки на об'єктах, дані про пожежі, технічну документацію на розроблення та виготовлення пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів, а також іншу інформацію з питань, що належать до компетенції Держпожежнагляду;

— вимагати проведення контрольних випробувань на пожежну безпеку приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів, аналізу пожежної небезпеки робочих місць і навколишнього середовища, проведення незалежної експертизи щодо оцінки стану будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів, приладів, обладнання та іншої продукції згідно з вимогами пожежної безпеки проектних і проектно-конструкторських рішень, планів забудови територій;

— здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог при проектуванні, будівництві, реконструкції, розширенні або технічному переоснащенні, капітальному ремонті підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень призупиняти проведення будівельно-монтажних робіт і вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт;

— застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій у разі порушення вимог пожежної безпеки, невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів Держпожежнагляду;

— притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій, а також громадян, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, а також невиконанні приписів та постанов посадових осіб органів Держпожежнагляду або у створенні перешкод у їх діяльності;

— у разі порушення правил пожежної безпеки припиняти чи забороняти, зокрема, роботу підприємств та окремих виробництв, експлуатацію будівель, споруд, роботу виробничих дільниць та агрегатів, експлуатацію окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт;

— перевіряти наявність документів, що надають право на виконання пожежонебезпечних робіт;

— складати протоколи про адміністративні правопорушення в разі виявлення, зокрема, факту здійснення господарської діяльності без отримання дозволу органу Держпожежнагляду на початок роботи підприємства і на оренду приміщень, а також надання суб'єктом господарювання органу Держпожежнагляду недостовірної інформації про відповідність матеріально-технічної бази до вимог законодавства або в разі явно помилкового виклику пожежної охорони.

Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби. Посадові особи Санепідемслужби згідно з Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженим постановою КМУ від 22.06.99 р. № 1109, наділено, зокрема, такими правами:

— здійснювати нагляд за дотриманням санітарного законодавства, проведенням санітарних і протиепідемічних заходів;

— безплатно одержувати зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та необхідних видів лабораторних досліджень;

— розслідувати причини та умови виникнення професійних захворювань;

— одержувати матеріали та відомості, що характеризують санітарно-гігієнічний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;

— призначати державну санітарно-епідеміологічну експертизу;

— вимагати в установлених випадках проведення медичних оглядів;

— проводити перевірку та видавати висновки про відповідність санітарним нормам об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;

— безперешкодно входити на територію та до приміщень усіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням;

— уносити обов'язкові для виконання пропозиції про усунення виявлених порушень санітарного законодавства, здійснювати в установленому законом порядку провадження у справах про порушення санітарного законодавства;

— видавати постанови про накладення штрафу і в передбачених законом випадках застосовувати фінансові санкції за порушення санітарного законодавства;

— складати акти і протоколи про порушення санітарного законодавства;

— видавати приписи, постанови, а також вносити пропозиції про відсторонення від діяльності чи роботи певних осіб, приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів у відповідність до вимог санітарного законодавства, про обмеження діяльності об’єкта нагляду в разі виявлення порушення санітарного законодавства;

— видавати постанови про обмеження, тимчасову заборону чи припинення діяльності підприємств, установ та організацій, об'єктів будь-якого призначення, машин, механізмів тощо в разі невідповідності їх до вимог санітарних норм; припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів;

— уносити пропозиції про впровадження на відповідних територіях чи об'єктах особливих умов та режиму праці.

Галузеві міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Згідно зі ст. 33 Закону про охорону праці міністерства та інші центральні органи виконавчої влади здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах дорученої їм галузі.

Підрозділи з охорони праці, створені у складі Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій. Статтею 34 Закону про охорону праці структурним підрозділам з ОП у складі Ради міністрів АР Крим та місцевих державних адміністрацій надано право в межах відповідних територій здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів з ОП.

Громадський контроль. Крім державних органів, що здійснюють нагляд у сфері ОП, діють і недержавні інститути, що прямо причетні до контролю за ОП на підприємстві.

Так, громадський контроль за дотриманням законодавства про ОП здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів та представників (ст. 41 Закону про охорону праці).

Професійні спілки контролюють створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, а також питання забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які використовують відповідно до законодавства найману працю, у цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Крім того, професійні спілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також проектованих об'єктів виробничого призначення, що споруджуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про ОП, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, уносити роботодавцям, державним органам управління та нагляду подання з питань ОП та одержувати від них аргументовану відповідь.

За відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за дотриманням законодавства про ОП здійснюється уповноваженою найманими працівниками особою з питань ОП (комісією з питань ОП*).

* Докладніше про створення комісії з питань ОП на підприємстві читайте на с. 17.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань ОП діють згідно з Типовим положенням № 56. Для цього на підприємстві за участі представників власника чи уповноваженого ним органу, трудового колективу та профспілки (профспілок) на підставі зазначеного Типового положення з урахуванням специфіки виробництва розробляється Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань ОП, що затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Звертаємо увагу, що уповноваженим з питань ОП не може бути вибрано працівника, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та здорових умов праці (п. 1.5 Типового положення № 56).

Уповноважені з питань ОП у місячний строк після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з питань ОП відповідно до Типового положення № 15.

Крім того, слід зауважити, що уповноважені з питань ОП не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, якими їх обрано (п. 1.12 Типового положення № 56).