4.2. Класифікація інженерно-геологічних умов ділянок будівництва інженерних споруд.

Залежно від геоморфологічних, геологічних і гідрогеологічних чинників розрізняють три категорії складності інженерно-геологічних умов ділянок будівництва інженерних споруд.

Ділянка І (простої) категорії розташовується в межах одного геоморфологічного елемента; поверхня ділянки горизонтальна, не розчленована; ґрунтові пласти залягають горизонтально або слабко похило (рис. 1, а), їх потужність витримана за простяганням; підземні води відсутні або є витриманий горизонт з однорідним хімічним складом.

Рис. 4.1. Ґрунтові нашарування:

а - згідне залягання; б - похиле виклинювання пластів; в - лінзоподібне залягання пластів

Ділянка ІІ (середньої) категорії складності включає декілька геоморфологічних елементів одного генезису; поверхня похила, слабо розчленована; у сфері взаємодії будівель і споруд із геологічним середовищем розташовується не більше чотирьох різних за літологією шарів, що залягають похило або з виклинюванням (рис. 1,б), потужність шарів змінюється за простяганням закономірно; підземні води мають два або більше витриманих горизонти з неоднорідним хімічним складом або горизонти є напірними.

Ділянки ІІІ категорії характеризуються складними інженерно-геологічними умовами: наявністю декількох геоморфологічних елементів різного генезису, поверхня сильно розчленована; у межах ґрунтової товщі розташовується понад чотири різні за літологією шари, потужність яких різко змінюється за простяганням, можливо лінзовидне залягання шарів (рис. 1,в); горизонти підземних вод невитримані за простяганням і за потужністю, мають неоднорідний хімічний склад, місцями можливо складне чергування водоносних і водотривких порід, напори підземних вод змінюються за простяганням. Крім того, до ділянок третьої категорії складності відносять також будівельні майданчики в умовах залягання структурно-нестійких ґрунтів (просідних і набрякаючих).

Для ділянок ІІІ категорії складності умов також додатково виконується оцінка інженерно-геологічних умов забудованих територій, існуючих й експлуатованих будівель і споруд за ступенем соціально-екологічного ризику:

ІІІ – умови складні; загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд відсутня;

ІІІа – умови особливо складні; є потенційна загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд, а також загроза життєдіяльності населення;

ІІІб – екстремальні умови; процеси, що розвиваються, несуть реальну загрозу руйнування будівель і споруд та загрозу життєдіяльності населення.

На ділянках ІІІа та ІІІб нове будівництво не допускається до вжиття заходів, що усувають загрозу втрати придатності (або руйнування) будівель і споруд та забезпечують життєдіяльність населення.

4.3. Стадії проектування інженерних споруд. Склад та порядок розробки проектної документації.

За прийнятими нормативами в Україні (згідно з ДБН А. 2.2-3-2004) будівництво інженерних споруд здійснюється на підставі затвердженої проектної документації складовими частинами якої є ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (Р).

Ескізний проект (ЕП) розробляється з метою принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних і функціональних рішень об’єкту та підтвердження можливості створення об’єкту цивільного призначення.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) розробляється для об’єктів виробничого призначення, котрі вимагають детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об’єкту. Техніко-економічний розрахунок (ТЕР) використовується для технічно нескладних об’єктів виробничого призначення. ТЕО (ТЕР) обґрунтовує потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, паливом, електро- та теплоенергією, водою й трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, розрахункову вартість будівництва та основні техніко-економічні показники.

Проект (П) розробляється з метою визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкту, кошторисної вартості будівництва й техніко-економічних показників.

Робочий проект (РП) розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкту, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП використовується для технічно нескладних об’єктів, а також для об’єктів з використанням проектів масового використання.

Робоча документація (Р) розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт.

Для технічно нескладних об’єктів І та ІІ категорії складності проектування може здійснюватись:

• в одну стадію – робочий проект (РП);

• у дві стадії – для об’єктів цивільного призначення – ескізний проект (ЕП), а для об’єктів промислового призначення – техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох – робоча документація (Р).

Для об’єктів ІІІ категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

• проект (П);

• робоча документація (Р).

Для об’єктів ІV та V категорії складності проектування здійснюється в три стадії:

• для об’єктів цивільного призначення – ескізний проект (ЕП), а для об’єктів промислового призначення – техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

• проект (П);

• робоча документація (Р).