1.3. Характеристика об'єктів фінансового ринку

Товарами фінансового ринку є кошти і цінні папери, які виступають об'єктами купівлі-продажу на ринку.

Гроші з економічної точки зору - це всі ліквідні активи, які можуть бути порівняно швидко та без великих втрат переведені в готівку.

Цінні папери - основний товар фінансового ринку, своєрідний предмет купівлі-продажу цього ринку. Цінні папери, як інструменти фінансового ринку, являють собою документи-свідоцтва про боргове зобов'язання або право власності.

Цінні папери є вагомою складовою своєрідного "товару товарів" — грошей. Вони повинні мати такі характеристики:

• стандарт — напис емітента, сума, дохід, інформація про емітента;

• ринковість — підтвердження того, що цінний папір може обертатися на ринку;

• ліквідність — свідчення того, що цінний папір може бути в будь-який момент реалізований без великих втрат;

• регулювання державою — наявність стандартів, реєстрація емісії.

За багатьма своїми функціями цінні папери тотожні грошам, що є ще однією їхньою економічною характеристикою (маючи на увазі, що в кожному конкретному випадку такої тотожності мова не обов'язково йде про весь масив цінних паперів). Так, емітент багатьох цінних паперів і грошей той самий — держава й уповноважені нею органи. Випуск тих і інших регулюється Урядом, Міністерством фінансів, Центральним банком, деякими іншими органами. І гроші, і цінні папери часом випускаються для покриття дефіциту державного бюджету, вони строго стандартизовані, мають певний ступінь захисту від підробок.

Чимало спільного також між обігом грошей і цінними паперами, що, по-перше, регулюється тими ж органами, які їх випустили. По-друге, можливе їхнє функціонування у безготівковій формі. Нарешті, вони можуть бути конвертованими (гроші — в іноземну валюту, папери — у фінансові інструменти іншого виду, класу, серії). І ті й інші можуть бути як іноземними, так і національними. Гроші й цінні папери є також різними сегментами фінансового ринку. Тому на їхній розвиток впливають найчастіше однакові фактори. Стан одного ринку залежить від стану іншого і, у свою чергу, впливає на нього.

І гроші, і цінні папери підпадають під дію інфляційних процесів. Багато спільного є і в механізмі їхнього знецінювання, що відбувається, якщо грошей випущено більше, ніж потрібно для обслуговування товарообігу, або якщо емісія цінних паперів перевищує місткість фондового ринку. І гроші, і цінні папери можуть нагромаджуватися, бути засобом утворення скарбів. Крім того, гроші і такі цінні папери, як вексель або чек, використовуються як засоби платежу. При цьому вексель, будучи кредитними грошима, є їхнім різновидом, а чек — їхнім замінником. Якщо взяти до уваги також високоліквідні цінні папери, для яких не існує проблеми обміну на гроші, то є можливість дати ще одне визначення цінних паперів: альтернативні гроші.

Ще одна важлива тотожність цінних паперів і грошей полягає в тому, що вони є товаром особливого роду. І ті й інші, зокрема, мають властивість елемента авансованого капіталу (для цінних паперів — це чергова економічна характеристика). Ними може бути зроблено внесок у статутний капітал новоствореного підприємства, прокредитовано комерційні операції й ін. Як товар особливого роду гроші можуть обмінюватися на товари, а цінні папери — обмінюватися на гроші. Цінні папери можна також обмінювати на активи емітентів. Особливий характер цінних паперів як товару полягає в особливому — стосовно реальних інвестицій — характері обігу (обіг самостійний, але під впливом змін, що відбуваються в реальних інвестиціях, капіталі).

Гроші й цінні папери є таким товаром, що має значення не сам собою, а лише як представник, інструмент відповідних ринків, процесів, потреби яких вони й обслуговують. При цьому гроші виступають як відображення вартісної природи усього товарного світу (власне товарів і послуг, іноземних валют, банківських позик, цінних паперів), а останні — як відображення вартості інвестицій (капіталів). Тому власна внутрішня вартість грошей і цінних паперів (на паперовому носії) дорівнює вартості виготовлення самого паперу. З огляду на це цінні папери можна визначити як представницьку форму реального капіталу.

Чимало розбіжностей існує і у сфері економічних характеристик цінних паперів і грошей. Цінні папери віддзеркалюють процеси, що відбуваються всередині капіталу і на фондовому ринку, а гроші — процеси, що відбуваються всередині всього товарного світу. Гроші — мірило національного багатства активів, пасивів, майна окремого підприємства і приватної особи. Гроші — мірило капіталізації (обсягу випуску) цінних паперів. Цінні папери — це титул власності, а гроші — показник багатства.

Кількість грошей в обігу обмежується сумою цін товарної маси і платних послуг, скорегованою на швидкість обороту грошової одиниці. Капіталізація цінних паперів визначається потребою реального капіталу у фондових замінниках, фінансових інструментах і місткістю фондового ринку. Ринок цінних паперів, звичайно, менш стійкий, ніж грошовий. Крім того, гроші, на відміну від цінних паперів, безособові, в них не виражене яке-небудь право або зобов'язання.

Нарешті, гроші мають, як правило, безстроковий характер, а цінні папери обмежені термінами. Рівні ліквідності й надійності грошей звичайно набагато вищі, ніж цінних паперів. Найбільшою мірою це відчутно в умовах рівноважного ринку. Щодо прибутковості, то в цінних паперах вона зазвичай запрограмована. Гроші ж самі собою, не ставши інвестиціями, доходу не дають. Цей зв'язок можна показати у такий спосіб:

Г - Інв. (ЦП) - Г', (1.1)

де Г — гроші вкладені; Інв. — інвестиції; ЦП — цінні папери; Г' -гроші отримані.

Перша фаза цієї формули, Г - Інв.(ЦП), є стадією інвестування, або придбання за гроші цінних паперів (документованих інвестицій).

Друга фаза, Інв. (ЦП) - Г', є стадією реалізації цінного паперу (повного або часткового погашення), стадією реалізації економічного права власності на неї. Для одержання доходу при реалізації цінного паперу (повному погашенні) важливе перевищення Г' над Г:

Дохід = Г'-Г (1.2)

За характером нарахування плати за позику інструменти фінансового ринку можна поділити на такі основні типи:

проста позика. Це позика в розмірі Р, яка надається за умови повернення через І років у розмірі, збільшеному на величину так званих відсоткових, платежів, які нараховуються в розмірі і відсотку щорічно на суму, що перебуває у розпорядженні позичальника;

дисконтна позика. Це позика, номінальна величина якої більша за ту величину, що фактично передається позичальнику в момент видачі позики. Різниця міме цими величинами є формою позикового відсотка, який стягується авансом;

позика з фіксованими виплатами. Це позика в розмірі Р, що надається на І років, причому погашення позики здійснюється щорічно, починаючи з першого року, протягом І років у фіксованому розмірі Р* . Такого роду позики дуже поширені як споживчі позики;

купонна облігація. Вона має термін погашення і, номінальну вартість Р, яка вказується на самій облігації і виплачується при погашенні облігації. До купонної облігації належать 1* купонів вартістю Р* кожний, які дають право власнику облігації отримувати щорічно виплати в розмірі Р*.

Розвиток і удосконалення фінансового ринку сприяє появі різноманітних цінних паперів, які функціонують у різних його сегментах, дають можливість відкласти сьогоднішнє споживання, нагромадити заощадження, спрямувати їх у сферу підприємницької діяльності.

* Таким чином, фінансовий ринок здійснює мобілізацію коштів для економічного розвитку; перерозподіл їх між галузями, областями та регіонами; забезпечує нагромадження коштів і визначає економічне зростання. Фінансовий ринок утворює достатні фонди коштів для всіх суб'єктів економіки - держави, фірм і підприємств, домашніх господарств.

Рис.1.5. Структура ринку фінансових ресурсів