3. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних вражаючих факторів

В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями:

а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кож­ного вражаючого фактора окремо;

б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих факторів одночасно і в однаковій мірі;

в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.

Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи ОГД.

Методика дослідження стійкості роботи ОГД зводиться до визначення:

І) - мінімальної відстані від об’єкту до передбаченого центру виникнення небезпеки;

2) – максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:

ΔP_Фmax - надлишковий тиск

ΔІmax - світловий імпульс

Д _max - доза радіації

Р_1max - рівень радіоактивного забруднення на I год. після аварії

К ^ЕМІ_max - електромагнітний імпульс

К _ЕМІ= 20 lg

Vg- гранично допустима напруга

V_E -наведена напруга

3) - lim - межі стійкості кожного елемента і об’єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.

Якщо значення межі стійкості більше очікуваної величини-об’єкт стійкий і навпаки.

ΔP_Фlim ≥ ΔP_Фmax

Іmax ≥ І lim

Д _lim ≥ Д _max

Р_1lim ≥ Р_1max

К ^ЕМІ_lim ≥ К ^ЕМІ_max

4) - зробити висновок про стійкість об"єкту до кожного уражаючого фактору, тобто чи може об’єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи по підвищенню стійкості.

Розглянемо методику оцінки стійкості до кожного уражаючого фактора.

3.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі

В якості показника стійкості інженерно-технічного комплексу до дії ударної хвилі приймається таке значення надлишкового тиску, при якому будівлі, споруди і обладнання зберігається або отримають такі руйнування, які можливо відновити в короткі терміни. Це значеня надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкту до впливу ударної хвилі - ΔP_Фlim, кПа

Послідовність оцінки

- визначається, - ΔP_Фmax – максимальне очікуване значення надлишкового тиску.

- знаючи характеристику основних елементів об"єкту, /цеху, дільниць/, від яких залежить випуск запланованої продукції, почи­нають дослідження стійкості кожного елемента;

• всі основні елементи кожного цеху, дільниці або окремої спо­руди заносять в спеціальну таблицю..

• на основі вивчення проектно-будівельної та технологічної документації складають і заносять в ту же таблицю коротку характеристику кожного досліджуваного елемента;

- визначаються при яких значеннях ΔP_Ф досліджувані елементи отримають слабкі, середні, сильні та повні руйнування.

- аналізуючи заповнену таблицю, визначимо межу стійкості найбільш уразливого елемента цеха;

- порівнюємо загальну межу стійкості цеха ΔP lim з максимальним значенням очікуваного надлишкового тиску ΔP_Фmax

Якщо ΔP_Фlim ≥ ΔP_Фmax, то цех (об’єкт) стійкий до ударної хвилі.

Якщо ΔP_Фlim ‹ ΔP_Фmax, то цех (об’єкт) не стійкий .

На основі аналізу результатів оцінки стійкості по кожному цеху, дільниці, системі і об’єкту в цілому робляться висновки і заходи, в яких вказуються:

• межу стійкості об’єкту;

• найбільш уразливі елементи цеху (об’єкту);

• характер і ступінь руйнувань, очікуваних на об’єкті від ударної хвилі при ΔP_Фmax і можливі збитки;

• межу доцільного підвищення стійкості найбільш уразливих елементів цеху (об’єкту);

• заходи із підвищення межі стійкості об’єкту до дії ударної хвилі.