- •2. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.
- •3. Завдання науки «юридична деонтологія».
- •4. Сучасні підходи до викладання курсу.
- •5. Юридична діяльність та професійна діяльність юриста. Система юридичної діяльності.
- •6. Система стандартів вищої освіти.
- •7. Суб′єкти освітньої діяльності.
- •7. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти.
- •8. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •10. Форми навчання.
- •11. Види навчальних занять з теоретичної підготовки.
- •12. Значення освітньо-кваліфікаційні характеристики.
- •13. Юридична практична діяльність і правова практика.
- •14. Основні дії юридичної практичної діяльності.
- •15. Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
- •16. Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності.
- •17. Права та обов′язки суб′єктів юридичної практичної діяльності.
- •18. Суддівська діяльність.
- •19. Прокурорська діяльність.
- •20. Адвокатська діяльність.
- •21. Нотаріальна діяльність.
- •22. Юрист-консульт.
- •23. Загальна характеристика та види професіограм юридичних професій: судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса, юриста-консультанта.
- •24. Система психічних якостей особистості юриста.
- •25. Здібності та характер особистості юриста.
- •26. Психологія професійного спілкування і міжособистісні відносини у службовому колективі.
- •27. Юридичний конфлікт: поняття, види та суб′єкти.
- •28. Поняття професійної культури юриста.
- •29. Фактори формування професійної свідомості та культури юристів.
- •30. Причини професійної деформації працівників юридично сфери.
- •31. Етична культура юриста.
- •37. Кодекс професійного етикету юриста.
- •38. Політична культура.
- •39. Інформаційна культура юриста.
-
1. Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
Юридична і медична деонтології націлені на забезпечення високоякісного, високогуманного ставлення до такої соціальної цінності як особа. Медик, юрист повинні захищати інтереси особи - життя, честь, гідність, тобто всі ті природні якості, без яких вона стає просто індивідуумом — частиною живої природи. З цього витікає, яке значення для суспільства в цілому або для окремо взятої людини має якісне виконання свого професійного обов'язку медиками або юристами. Кожна помилка, зроблена ними, чи недбале ставлення до людини може привести до трагічних наслідків. Саме працівникам цих професій ми багато в чому довіряємо свою долю, своє майбутнє. Кожен з нас хоче бути впевненим в їх добропорядності, гуманному ставленні до себе. Інакше не може бути тому, що і медик, і юрист є представниками найбільш гуманних професій, що ще раз підтверджує висновок про особливе значення проблем професійного етикету, їх головне місце у системі знань науки юридична деонтологія.
-
2. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої спеціальні завдання.
Якщо в сфері деонтологічного наукового дослідження відбувається вироблення нових знань, то в сфері навчання, а конкретно - в системі юридичної освіти відбувається розповсюдження та опанування науковим досягненням з метою його подальшого використання на практиці.
Виходячи із специфіки завдань, що вирішуються юридичною деонтологією як навчальною дисципліною, в окремих навчальних закладах викладається курс, що має назву "Вступ до юридичної спеціальності". По суті, ця назва досить чітко відбиває основні функції та призначення даної дисципліни. Початківців студентів-юристів вводять до бази завдань, що визначатимуть умови та порядок їхньої життєдіяльності на найближчі 4-5 років та на майбутню перспективу, коли вони вже отримають диплом фахівця та візьмуться до самостійної роботи.
Слід відзначити, що здійснення такого роду інтелектуальної діяльності як навчання має найбільшу ефективність, якщо суб'єкти цього процесу однаково добре підготовлені до такої роботи. Щодо системи вищої освіти, то вона передбачає особливо ретельну підготовку до процесу засвоєння знань, починаючи від ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, режимом, формами роботи і завершуючи. професійною орієнтацією студентів на далеку перспективу, формуванням загального уявлення про можливу сферу своєї професійної діяльності
Із вступом до навчального закладу практичними стають такі запитання — що і як треба вчити, де отримувати навчальну інформацію, як її обробляти, які якості виховувати в собі відповідно до майбутньої професії, в яких сферах можна використовувати отримані знання, які перспективи просування по службі або зміні свого соціального статусу тощо.
Відповіді на ці запитання повинна давати вступна навчальна дисципліна, яка базується на дослідженнях науки "юридична деонтологія". Таке співвідношення науки і освіти є необхідним і обов'язковим у підготовці майбутніх фахівців.
-
3. Завдання науки «юридична деонтологія».
Як і будь-яка інша наука, юридична деонтологія має виконувати цілий ряд завдань, що формулюються безпосередньо у сфері практичної діяльності, вирішення яких сприятиме подоланню значної кількості проблем, в тому числі й тих, що знаходяться поза межами юридичної практики. До основних завдань науки відносимо:
- Виходячи з вимог соціального прогресу, особливостей та умов функціонування українського суспільства, треба визначити роль та призначення юридичної діяльності в структурі соціальної діяльності.
- Висвітлити соціальне призначення юристів як особливої професійної групи, підкреслюючи їх роль для сучасного етапу державного будівництва, стабілізації політичного життя, запобігання соціальних катаклізмів тощо.
- Разом із підвищенням ролі правників та юридичної професії, підвищити авторитет права, виховуючи шанобливе ставлення всіх членів суспільства до права, що є необхідною умовою ефективного здійснення правової роботи.
- На підставі існуючих результатів наукових досліджень прогнозувати тенденції розвитку юридичної науки, визначати необхідні зміни щодо системи кваліфікаційних вимог в межах конкретних юридичних спеціальностей.
- Виробляти практичні рекомендації для вирішення проблем правової діяльності, що безпосередньо залежать від рівня професійної підготовки, правової культури працівника, його морального обліку в цілому.