- •2. Спартанська та афінська система виховання
- •4.Класно-урочна система я.А.Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи
- •1. Поурочну/погодинну тижневу тарифікацію для оплати праці, що практикується донині - замінити на систему оплати за роботу "від і до".
- •5.Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •7.Питання виховання в європейських соціальних теоріях 19 ст.(р.Оуен, ш.Фур є, Сен-Сімон)
- •12.Педагогічні погляди гуманістів та ранніх соціалістів-утопістів (Рабле, Мор, Компанелла, Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •13.Порівняйте ідею загальнолюдського виховання в працях ж.Ж.Руссо та г.Сковороди
- •14.Основні підходи до виникнення виховання в суспільстві. Виховання в первісному суспільстві
- •15.Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та методика навчання
- •16.Ідея керування дітьми і.Ф. Гербарта
- •18.Я.А. Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл
- •22.М.Ф.Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя
- •25. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики
- •26.Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність с.Васильченка, т.Лубенця, в.Затонського, м Скрипника, я.Ряппа
- •27.Педагогічні погляди к.А.Гельвеція та д.Дідро
- •28.Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.Ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та а.Дістервега
- •29.Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя
- •31.Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні»
- •32.Охарактеризуйте «Статут Львівської Братської школи 1586 р. Порядок шкільний» та поясніть, у чому полягає демократичний характер діяльності братських шкіл
- •33.Розкрийте сутність проблеми сімейного виховання в праці а.С.Макаренка «Книга для батьків»
- •34.Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка»
- •36.Аналіз праці в.Сухомлинського «Народження громадянина»
- •37.Ідеї національного виховання української молоді г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал»
- •38.Шкільні реформи 60-х р.Р. 19 ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., »Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •39.В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз праці «Розмова з молодим директором школи»
- •40.Аналіз праці і.Ф.Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання»
- •41.Аналіз праці а.С.Макаренка «Педагогічна поема»
- •42.Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям»
- •43.Сутність ідеї природовідповідного виховання та її втілення в праці г.Сковороди «Благодарний Еродій»
- •44.Обгрунтуйте значення роману ж.Ж.Руссо «Еміль, або Про виховання» для розвитку світової педагогічної думки
- •45.Аналіз праці а.Макаренка «Лекції про виховання дітей»
- •46.Аналіз праці в.Сухомлинського «Павлиська середня школа»
- •47.Аналіз статті к.Ушинського «Про користь педагогічної літератури»
- •48.Педагогічна діяльність в.Сухомлинського та сучасність.
- •49.Аналіз концепції «Освіта (Україна 21 ст.)»
- •51.Аналіз статті к.Ушинського «Про народність у суспільному вихованні»
- •52. Ідея політехнізму в роботах педагогів 20-30-х років. Аналіз роботи н.К.Крупської «Про політехнізм»
- •53.Аналіз роботи д.Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду»
- •54. Аналіз праці а.Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів»
- •55. Аналіз праці м.Пірогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки
- •56. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботі к.Ушинського «Людина як предмет виховання»
- •57. Розкрийте основний зміст «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- •58. Розкрийте основні положення праці я.Коменського «Материнська школа»
- •59. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера
- •60. Аналіз праці є.Славінецького «Громадянство звичаїв дитячих»
- •63.Поясніть сутність принципу «спорідненої праці» в теоретичній спадщині г.Сковороди. Яке значення він має для розвитку української національної педагогічної думки?
- •66. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років 19 ст.(в.Бєлінський, о.Герцен, м.Чернишевський, м.Добролюбов). Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •67. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії
- •68. Українська педагогічна думка першої половини 20 ст. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •69. Діяльність перших університетів в Україні першої половини 19 ст. Харківський та Київський університети
- •70. Педагогічні пошуки на межі 19-20 ст. Е.Кей та м.Монтессорі
- •73. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського
- •77. Порівняйте погляди Дж.Локка та я.Коменського в галузі освіти
- •78. Освітні реформи на початку 18 ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •79. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії
- •80. Братські школи в Україні та Білорусі, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти
- •81. А.Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя
- •83. В.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •85. Я.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •86. Педагогічні погляди м.Корфа, в.Стоюніна, в.Водовозова
- •87. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили
- •88. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с.Полоцького й є.Славинецького на становлення Слов яно-греко-латинської академії
- •89. Просвітницька діяльність ф.Прокоповича та м.Козачинського
- •90. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого
14.Основні підходи до виникнення виховання в суспільстві. Виховання в первісному суспільстві
Людство від покоління до покоління передає свій досвід, удосконалює його. Одним із аспектів цього досвіду є виховання. Залежно від методологічних позицій вчені по-різному пояснювали природу виховання. Представники біологічної теорії (французький етнограф Ш. Летурно, 1831—1902), англійський соціолог Г. Спенсер, 1820—1903) вважали, що виховання не є специфічною, характерною особливістю людського суспільства, що воно — біологічне явище, властиве усім живим організмам. Прихильники психологічної теорії (зокрема американський історик і теоретик педагогіки П. Монро, 1869—1947) переконані, що виховання ґрунтується лише на несвідомому бажанні дітей наслідувати поведінку дорослих, наслідування є механізмом, сутністю виховного процесу. Згідно з релігійною теорією (німецький педагог К. Шмідт, 1819—1864), у вихованні людини виявляється насамперед творча дія Бога, який, створивши людей, дав їм і здібності виховувати дітей. Представники трудової теорії (німецький філософ Ф. Енгельс (1820—1885), англійський соціолог Л. Морган, 1818—1881) стверджували, що поштовхом до виникнення виховання було виробництво найпростіших знарядь праці та пов'язана з цим необхідність передавати молодому поколінню знання й уміння їх виготовлення і користування ними. Однак усі вчені сходяться на тому, що виховання виникло з потреби батьків передати дітям усе те, що вони створили у власній практиці, свої погляди на навколишню дійсність. Така передача досвіду і поглядів — одна з найважливіших передумов існування й розвитку людського суспільства. Уявлення про зміст і методику виховання в первісному суспільстві дають етнографічні описи й етнологічний аналіз, спостереження за сучасними племенами, що залишилися на дуже низькому рівні суспільного розвитку. Первіснообщинний лад існував сотні тисяч років. У своєму розвитку він пройшов певні періоди: первісне стадо, родова община, розпад. У кожному з цих періодів виховання підростаючого покоління мало свої особливості. Період первісного стада (від найдавніших часів до 200 тис. років тому) був періодом завершення процесу біологічного становлення людини. Жодних організованих форм виховання на цьому етапі не існувало. Діти первісних племен через спостереження й наслідування переймали досвід дорослих. Беручи безпосередню участь в усіх видах діяльності (збирання плодів, полювання, рибальство, будівництво примітивного житла, виготовлення таких самих примітивних знарядь праці та ін.), вони поступово залучалися до життєдіяльності стада. Виховання здійснювалося у процесі трудової діяльності через наслідування, але не було планомірним. На цьому етапі виникають елементи навчання. Старші навчали дітей дотримуватися племінних традицій, переказуючи їм те, що знали самі. Це стосувалося певних правил гігієни, статевих стосунків, збереження здоров'я, плекання добрих звичаїв, здобування життєвої мудрості. Такі правила передавалися від покоління до покоління як абсолютні істини. За родового устрою (приблизно 10 тисяч років тому) людина стає подібною до сучасних людей, її соціальні начала вже панують над залишками зоологічного індивідуалізму, вона опановує зв'язну мову. Людські стада перетворюються на колективи родичів — роди. Для розквіту родового ладу характерні колективізм і кооперація родичів У трудових процесах, загальнородова або загальноплемінна власність на основні засоби виробництва і зрівняльний розподіл продуктів полювання, рибальства та інших галузей господарства. Формуються релігійні уявлення, які значною мірою впливають на виховання підростаючого покоління. Зміни в організації суспільного життя первісних людей зумовили відповідні зміни в їх виховній практиці. Мета виховання в цей час полягала у переданні підростаючому поколінню трудових навичок, способів поведінки, релігійних уявлень, традицій, звичаїв і обрядів. Зміст і характер виховання дітей залежали від умов життя та характеру виробничої діяльності дорослих. У родовій общині сім'я ділилася на три вікові групи: діти і підлітки, які належали всій первісній общині; дорослі, що були повноцінними та рівноправними учасниками життя і праці; особи похилого віку, які годували і доглядали дітей (давньоруське слово «воспитание» має корінь «питать» (годувати) і префікс «вос», який означає ріст угору). До 10—12 років хлопчики та дівчатка виховувалися разом і жили на половині своїх матерів, ходили з ними збирати рослинну їжу, гралися у вільний час. Згодом, коли починався період статевого дозрівання, хлопці-підлітки переходили у стан неодружених чоловіків і вдівців, а дівчата — у стан жінок. З цього часу вони жили і виховувались окремо. Хлопців готували переважно до чоловічих видів діяльності (мисливства, рибальства, виготовлення знарядь праці), дівчаток — до жіночих (збирання рослинної їжі, ведення домашнього господарства, догляду за малими дітьми). Виховання здійснювалося залученням дітей до конкретних видів трудової діяльності, де вони включалися в систему виробничих відносин і міжособистісних стосунків дорослих людей.