Тема 3 Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємства

1. Економічна суть оборотних засобів

2. Класифікація оборотних засобів

3. Нормування власних оборотних коштів

4. Нормування оборотних засобів у виробничих запасах

5. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві

6. Показники ефективності використання оборотних коштів

7. Шляхи ефективного використання оборотних засобів

1. Економічна суть оборотних засобів

Для створення оборотних фондів і фондів обігу кожне підпри­ємство авансує (вкладає) грошові кошти, які після завершення кожного кругообігу повністю відшкодовуються в грошовій фор­мі. Грошові засоби, авансовані в оборотні виробничі фонди і фо­нди обігу, які забезпечують безперервність процесу виробництва, реалізації продукції, становлять оборотні засоби підприємства.

Оборотні засоби (активи) — це грошові кошти та їх еквівале­нти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, при­значені для реалізації чи споживання протягом операційного ци­клу чи протягом 12 місяців з дати балансу.

Оборотним засобам властиві три стадії кругообігу: грошова, виробнича і товарна.

На першій стадії здійснюється придбання необхідних вироб­ничих запасів. Під час другої стадії у процесі виробництва створюється гото­ва продукція. На третій стадії — стадії реалізації — товарна форма знову перетворюється в грошову, яка одночасно є і початковою стадією наступного обороту активів.

2. Класифікація оборотних засобів

Усі оборотні засоби підприємства класифікуються за такими принципами:

1. За функціональним призначенням:

оборотні виробничі фонди — предмети праці (сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, та­ра, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, напів­фабрикати власного виробництва, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів), які обслуговують виробничий процес і беруть участь в одному виробничому циклі, повністю в ньому споживають­ся і переносять відразу свою вартість на собівартість продукту праці, потребують безперервного відновлення в натуральній формі;

■ фонди обігу — сукупність грошових засобів і готової про­дукції (залишки готової продукція на складі, відвантажені, але неоплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на по­точному рахунку в банку, у касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, укладені в короткострокові цінні папери).

2. За джерелами формування:

• власні джерела формування оборотних засобів виділяються підприємству при його створенні за рахунок пайових внесків членів, внесків іноземних учасників, надходжень від емісії цін­них паперів, коштів бюджету і зосереджуються у статутному фо­нді, а також утворюються в процесі діяльності підприємства (ча­стина нерозподіленого прибутку) і стійкі пасиви;

• позичені джерела формування оборотних засобів (банківські кредити, комерційні кредити, кредиторська заборгованість).

3. За способами планування або нормування:

• нормовані — оборотні засоби, для яких здійснюється розра­хунок нормативу, тобто мінімальної потреби в обігових засобах, необхідних для безперебійного функціонування підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів, готова про­дукція на складах підприємства);

• ненормовані — це оборотні засоби, для яких не здійснюєть­ся розрахунок нормативу і які являють собою додаткові засоби, що направляються, як правило, на розширення виробництва (від­вантажена готова продукція та готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства).