Тема. Поняття адміністративного законодавства
План
-
Поняття, предмет і метод адміністративного права.
-
Поняття, види і склад адміністративних правопорушень
-
Поняття і види адміністративної відповідальності.
Література
-
Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. - X., 2000.
-
Батан Т. Службовець державної установи та організації: поняття та характеристика правового статусу // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 8.
-
Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України : Підручник. -К., 2003.
Нормативні матеріали
-
Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
-
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
-
Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993р.
-
Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р.
1. Поняття, предмет і метод адміністративного права.
Адміністративне право – це галузь права, що регулює суспільні відносини управлінського характеру, які виникають у процесі організації і здійснення органами держави виконавчої і розпорядчої діяльності, тобто в процесі державного управління.
Однією з сторін в адміністративно-правових відносинах завжди виступає уповноважений суб’єкт державної виконавчої влади, тобто, адміністративно-правові відносини між громадянами неможливі.
Особливості адміністративно-правових відносин:
-
Це відносини влади.
-
Ці відносини носять ярко виражений організаційний характер, що зумовлено виконавчою і розпорядчою діяльністю органів державної виконавчої влади, які безпосередньо організують управління різними сферами суспільного життя, забезпечують охорону порядку в суспільстві і т.і.
-
Один з учасників цих відносин (а саме, державний орган чи посадова особа) вступає в них не тільки з власної волі, але і в силу прямої вказівки закону.
Предметом регулювання адміністративного права є суспільні відносини, які виникають в процесі і здійснення управлінської діяльності в державі.
Державне управляння в Україні – це підзаконна, юридично-владна, організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в практичному виконанні законів у процесі повсякденного управління господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.
До специфічних ознак, які визначають сутність державного управління, належать:
-
загальнодержавний характер;
-
виконавча діяльність, що здійснюється на основі закону;
-
об’єктом виконавчої діяльності є економіка, соціально-культурне й адміністративно-політичне будівництво;
-
організуючий зміст державного управління;
-
безперервність і постійність;
-
розпорядчий характер.
Основні методи державного управління:
-
метод переконання – це система виховних, роз’яснювальних та заохочувальних заходів, спрямованих на формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання владних приписів.
-
метод примусу – це психологічний, фізичний або матеріальний вплив на певні особи з метою змусити їх виконувати владні приписи.
В Україні, яка йде шляхом створення громадянського суспільства та будівництва демократичної держави, пріоритет в державному управлінні надається методу переконання.
Систему джерел адміністративного права складають:
-
Конституція України. В ній визначені основи формування та діяльності органів виконавчої влади, розмежовані повноваження між центральними та місцевими органами влади, закріплені права та свободи громадян щодо здійснення ними державного управління, участь громадських організацій в управлінні державними та громадськими справами.
-
Закони України “Про об’єднання громадян”, “Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування” та ін.
-
Постанови Верховної Ради України, які охоплюють адміністративно-правові норми організаційного характеру.
-
Кодекс України про адміністративні правопорушення — законодавчий акт, в якому об’єднані і систематизовані норми адміністративного права, які регулюють відносини, що виникають в процесі боротьби з адміністративними правопорушеннями і здійснення мір по їх профілактиці.
Кодекс України про адміністративні правопорушення затверджений 7.12.1984 р., введений в дію з 1.06.1985р.; охоплює 5 розділів. 33 глави, 330 статей.
Основні завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення:
-
охорона суспільно-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб;
-
охорона суспільного (конституційного) ладу України;
-
охорона всіх форм власності;
-
охорона встановленого порядку управління, державного і громадського порядку;
-
зміцнення законності;
-
запобігання протиправним діям;
-
виховання громадян нашої держави у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності громадян інших держав, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Суспільні відносини, що склалися в Україні за час її незалежності потребують прийняття нового адміністративного кодексу.
Отже, джерелом адміністративного права України виступає нормативний акт органу державної влади або управління, який криє в собі адміністративно-правові норми, що регулюють державно-управлінську діяльність.
Адміністративно-правові відносини можна визначити як відносини:
-
між вищими і підпорядкованими їм органами державного управління;
-
між органами державного управління і відомчими державними підприємствами, установами і організаціями;
-
між органами державного управління і недержавними підприємствами, організаціями;
-
між органами державного управління і громадянами.