Розділ 3: основи техники безпеки

Техніка безпеки є системою організаційних і технічних заходів та засобів, які запобігають впливу небезпечних виробничих факторів на робітників.

Безпечність виробничого устаткування

Безпечність виробничого устаткування - це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією.

Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначені ГОСТ 12.2.003-91.

1. Не допускання випадкового пошкодження та появи небезпеки складових частин виробничого устаткування (приводи, трубопроводи, кабелі тощо).

2. Конструкції устаткування з газо-, пневмо-, гідро- та паросистеми повинні відповідати вимогам безпеки.

3. Небезпечні рухомі частини устаткування необхідно огороджувати, за винятком тих частин, огородження яких не допускається з огляду на їх функціональне призначення.

4. Конструкція устаткування повинна забезпечувати захист людини від ураження електричним струмом, а також запобігати накопиченню зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях.

5. Устаткування повинно бути оснащене засобами сигналізації про порушення нормального режиму роботи, а в необхідних випадках (аваріях, небезпечних пошкодженнях, режимах, близьких до небезпечних) - засобами автоматичної зупинки, гальмування та вимкнення від джерел енергії. Для аварійного вилучення шкідливих, отруйних, вибухо- та пожежонебезпечних речовин устаткування необхідно оснастити спеціальними пристроями.

Безпечність виробничих процесів

Безпечність виробничого процесу - це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

Безпечність виробничого процесу передбачається при проектуванні, організації та проведенні технологічних процесів.

1- усунення безпосереднього контакту працівників з небезпечним та шкідливим впливом при підготовці сировини, виробництві продукції та з відходами виробництва;

2- заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих чинників;

3- застосування комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації виробництва;

4- застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями при наявності небезпечних і шкідливих виробничих чинників у робо­чій зоні;

5- застосування засобів колективного захисту працівників;

6- раціональну організацію праці;

7- забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

3астосування нових нешкідливих і негорючих матеріалів, замкнутих безвідходних технологій, комплексної механізації, автоматизації, комп'ютеризації виробничих процесів, створення оптимальних умов праці сприяють усуненню або зменшенню кількості несприятливих виробничих чинників, а відтак - запобігають виникненню нещасних випадків, отруєнь, професійних захворювань, аварій та пожеж.

Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт

Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт значно залежить від групи, класу, та категорії вантажу. В залежності від небезпеки, яка виникає під час навантажування, транспортування та розвантажування всі вантажі поділяються на чотири групи:

1- малонебезпечні (будматеріали, продукти харчування тощо);

2- небезпечні за своїми розмірами;

3- пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт, бітум і т. п.);

4- небезпечні за своїми властивостями (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини тощо).

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Вантажі, які є небезпечними за своїми властивостями відповідно до ГОСТ 19433-81 підрозділяються на дев'ять класів залежно від їх вибухових властивостей, здатності до спалахування, легкої займистості, окислювальних, радіоактивних, корозійноактивних властивостей та ін. Упаковку з небезпечними вантажами потрібно маркувати та наносити відповідні знаки.

Безпека вантажопідіймального обладнання

До вантажопідіймального обладнання належать: вантажопідіймальні пристрої та механізми (лебідки, домкрати, блоки), вантажопідіймальні крани (баштові, мостові, козлові, кран-балки, тельфери), ліфти та підіймачі.

Безпека вантажопідіймального обладнання забезпечується їх проектуванням, виготовленням та експлуатацією відповідно до вимог нормативних документів. Найбільш відповідальними елементами вантажопідіймального обладнання є нестівні органи (канати, ланцюги, гаки), які в процесі роботи зазнають найбільшого зносу та навантаження. Тому їх необхідно розраховувати з великим запасом міцності, який залежно від виду вантажопідіймального обладнання, його призначення, режиму роботи механізму приймається в межах від 3,5 до 13.

Безпечні умові роботи вантажопідіймального обладнання забезпечуються застосування різних запобіжних пристроїв:

1. застосуванням гаків із запобіжною скобою забезпечують надійне фіксування канату чи ланцюгу на гаку і не допускають падіння вантажу;

2. застосування розпірних штифтів для запобігання зісковджування канату та заклинювання блоку.

3. для запобігання падіння вантажу при його підійманні застосовують храповий механізм.

3 метою перевірки відповідності вимогам безпеки вантажопідіймальні крани підлягають періодичному технічному опосвідченню:

частковому - не рідше одного разу на рік;

повному - не рідше одного разу на 3 роки.

Повне технічне опосвідчення включав огляд, статичне та динамічне випробовування. Крім того, перевіряють роботу електро­обладнання та механізмів крану, приладів та пристроїв безпеки, гальма, апаратів керування, сигналізації і т. п.

Статичне випробовування має на меті перевірити міцність і вантажну стійкість крану. При такому випробовуванні вантаж масою, що на 25% перевищує вантажо­підйомність крану піднімається на висоту 2-3 м і утримується 10 хвилин.

Динамічне випробовування проводиться з метою перевірки працездатності механізмів та надійності гальмівних пристроїв.