10. Екон.Роль середньовіч.Міста

11. Виникнення середньовіч.Міст у Зах.Європі та цеховий лад міського ремесла.

Покращення умов у с/г призвело до появи надлишку виробленого продукту, що поставило людей у відносини продавця і покупця, створ. умови для розшир. ринково-грош. відносин. Відбув. відродження антич. міст – Рим, Неаполь, і утвор. в 11 ст. нових міст – Гамбург, Магдебург, Лейпцих. Основними причинами цього були:

- загальне екон. піднесення;

- успіхи у с/г (вивільнення частини населення для занять ремеслом);

- зрост. потреб промисл. товарів, розвиток торгівлі, обміну.

З кінця 11 ст. зростанню міст сприяли хрестові походи. Особливо успішно розвивалися центри Левантійської торгівлі. Від ін..поселень місто відрізн. тим, що в ньому був торг(ринок), торги відбувал. у зазначені дні тижня, великі торги – кілька разів на день. У центрі міста знаходь. Ратуша - адміністр. осередок. В місті прожив. ремісники, купці, люди вільних проф..(худ,лікарі,аптекарі). Значна част. населення міста була зайнята в с/г. В 11-12 ст. міста Європи досягають значного екон. розвитку, зростає добробут жителів, майже повністю зникає зовнішня загроза і міщани почин. домагатися більших прав. Це призвело до комунал. революцій: від відкритих збройних виступів до викупів своїх привілеїв і вольностей за гроші. Міста добил. незалежності та самоврядування, утвор. міста-комуни, або міста-держави, які мали повну свободу, власні органи управл., деякі міста мали свої правові кодекси(Саксонське дзеркало і Магдебурзьке право). Для нових громадян доступ до міста був вільний( хто прожив у місті 1 рік і 1 день міг розрахов. на захист міського уряду.). Головною перемогою мешканців міста було звільнення від кріпосн. залежності, що створ. умови для розвитку ремесла і торгівлі, і міста перетвор. на осередки пром.-ті. В цей період значного розвитку досягає виробництво зброї, велику кільк. якої вимагали війни. Попит на метал призвів до розвитку металургії. Великих успіхів досягає гірнича справа. Великі прибутки давали соляні копальні. Які були у власн. держави. Характерн. рисою середньовіч. ремесла була його цехова орг-ія – це об’єднання ремісників однієї чи ряду професій у межах міста у спілки-цехи, основні причини такого об’єднання:

1. Необхідн. згуртування проти об’єднаного розбійниц. дворянства.

2. Потреба ремісників і купців у спільних ринков. приміщ.

3. Зрост. конкуренції з боку сільс. ремісників.

Цехи були обєднаннями екон. характеру і забезпечували: орг.-ію вир-ва і збуту продукції; охорону екон. інтересів ремісників,як корпорація ремісничий цех мав свої права та привілеї. Внутр. правила цеху були направлені на підтримку екон. рівності серед членів цеху шляхом стримув. збагачення і недопущ. збіднення. Збагаченню перешкодж. регламентація: обсяг робіт, кільк. майстрів та учнів. Збідненню перешкодж. взаємодопомога: трудова та грошова. Цех був військ.-реліг. орг-ією – участь в обороні міста, як бойова одиниця військ. ополчення, мав свою церкву,капличку та ікону. Збільшення міст сприяло розвитку ремесла і відповідно зрост. торгівлі. Але більш пошир. була морс. торгівля з кр. Сходу – Левант. Основна форма торгівлі-ярмарок(в м.Шампань ярмарок тривав цілий рік). Менш пошир. була сухопутна торгівля: відсутн. природ. шляхів; натур. система госп-ва; хижацька поведінка феодалів. З розвитк. торгівлі відбув. становлення грош. та фін-кред. системи.