Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:

НЕДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ

Головним новим розумінням цих моделей було те, що,

у певній мірі, торгівля, керована економією на масштабах,

є важливою у світовій економіці, хоча недосконала

конкуренція важлива також.

Пол Р. КРУГМАН

План теми

1. Зростаючі скалярні доходи.

2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля.

3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура.

4. Диференційовані товари і товарна різноманітність.

5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами.

6. Інтрасекторна торгівля.

7. Монополія і міжнародна торгівля.

8. Міжнародна торгівля як політика конкуренції.

9. Міжнародна дуополія.

10. Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес.

1.Зростаючі скалярні доходи

1. Зростання скалярних доходів як результат накопичення виробничого досвіду і розподілу постійних витрат на більший обсяг виробленої продукції. Промислове виробництво частково характеризується зростаючими скалярними доходами. При збільшеному застосуванні всіх факторів у λ разів результат виробництва зростає на величину більшу, ніж λ (рисунок 8.1а). Середні витрати зменшуються, і виникає стимул виробляти більший обсяг продукції.

Можливе обґрунтування зростаючих скалярних доходів полягає у тому, що один з факторів виробництва є незмінним. Тоді збільшення у λ разів усіх інших факторів може призвести до зростання обсягів виробництва на величину більшу, ніж λ. Типовим прикладом є ефективніше використання наявних виробничих потужностей.

Рисунок 8.1.

Зростаючі скалярні доходи

На рис. 8.1а відображений зв'язок між факторами виробництва та кількістю виготовленої продукції. Із зростанням факторів у λ разів кількість товарів зростає на величину більшу, ніж λ, тобто виробництво характеризується зростаючими скалярними доходами.

У частині б рис. 8.1 показано зв'язок між кількістю виготовленої продукції та витратами на одиницю продукції. Спадний характер кривої свідчить про те, що зменшення витрат на одиницю продукції дає змогу отримати зростаючі скалярні доходи.

Інше пояснення зростаючих скалярних доходів з практики знаходимо у так званій навчальній кривій, яку можна розглянути на прикладі літакобудування. У цій галузі витрати на одиницю продукції знижуються на 20% за умов подвоєння нагромадженого виробничого досвіду. Воно є результатом виробничого навчального процесу, під час якого накопичується досвід щодо ефективнішої організації виробництва. Отже, тут зростаючі скалярні доходи відображаються навчальною кривою.

В обох окреслених випадках щодо скалярних доходів виробничі витрати на одиницю продукції знижуються завдяки навчанню і накопиченню досвіду у виробництві, або завдяки розподілу постійних витрат на більший обсяг продукції. (рисунок 8.1б).

1. Зростання скалярних доходів у результаті переходу від автаркії до вільної торгівлі. В умовах наявності у підприємства можливостей для зростання скалярних доходів воно буде прагнути до розширення власного виробництва. Це відбувається при переході від автаркії до вільної торгівлі на основі випуску продукції для більшого сегмента ринку з метою вичерпання або призупинення дегресії витрат. У світі, який характеризується зростаючими скалярними доходами, підприємства будуть розвиватися доти, доки не обслужать закордонний ринок. У результаті цього зникає ринкова форма досконалої конкуренції. Крива трансформації може бути опуклою завдяки тому, що альтернативні витрати виробництва товару зменшуються, і обидві країни досягають точки повної спеціалізації на опуклих кривих трансформації. Для пояснення торговельних потоків важливо, яке підприємство першим зайняло ринкову нішу. Порівняльні переваги завдяки забезпеченості факторами виробництва більше непотрібні для пояснення торгівлі, у будь-якому випадку можна інтерпретувати виникнення скалярних доходів як переваги в технології.

2. Залежність зростання скалярних доходів від основного капіталу промисловості. Зростаючі скалярні доходи можуть також бути в іншій формі (як промислово-специфічні доходи). Виробнича функція підприємства j залежить не тільки від основного капіталу підприємства j, як від основного капіталу промисловості , отже, , ). Коли не враховувати основний капітал промисловості, то виробничу функцію підприємства j можна записати:

= , ), (8.1)

де – обсяг випуску продукції підприємством j, , – використання капіталу і праці підприємством j.

Індекс ступеня показує вплив загального обсягу випуску продукції промисловості на обсяг випуску продукції підприємства (фірми). Отже, виробнича функція підприємства може бути лінійно-однорідною за обома виробничими факторами (праці та капіталу), тобто вона демонструє постійні скалярні доходи. Але існує позитивний ефект впливу загального обсягу виробництва промисловості на обсяг випуску продукції підприємства (фірми), який подібний до акумульованого досвіду чи знання. Коли підприємство розширює власне виробництво, то нагромаджений тут виробничий досвід позитивно впливає на всю галузь. У такому випадку більший обсяг виробництва підприємства впливає на позитивний зовнішній ефект для інших підприємств, проте їх власні витрати суттєво не знижуються. Прикладом таких зростаючих скалярних доходів є спеціалізована виробнича технологія із залученням спеціалістів-інженерів і кваліфікованих працівників (виробництво годинників у Швейцарії). Цей випадок зростаючих скалярних доходів абсолютно сумісний з ринковою формою конкуренції. Також позитивні зовнішні ефекти можуть інтерпретуватись у рамках порівняльних технологічних переваг для промисловості.

3. Залежність скалярних доходів від масштабів світового ринку. Зростаючі скалярні доходи можуть інтерпретуватися ще по-іншому. Коли згадують приклад спеціалізованого виробництва голок (Адам Сміт), то в цьому випадку переваги поділу праці полягають у розподілі виробничого процесу. У складному виробничому об’єднанні, наприклад, у автомобілебудуванні використовують переваги спеціалізації підприємства (виробництво двигунів у X, поставки з Y, монтаж у Z). Географічної концентрації на одній території не потрібно. Велике значення відіграє масштаб ринку. Для багатьох підприємств ці переваги спеціалізації не обмежуються власною країною, а охоплюють увесь світ. Скалярні доходи залежать тепер від світової промисловості (світового рівня виробництва). Міжнародний поділ праці розглядають як основу для внутрішньофірмової (заводської) торгівлі, аналогічно до обміну всередині ієрархії. При цьому важливу роль відіграють порівняльні цінові переваги (переваги забезпечення факторами виробництва) окремої території. При достатньому розширенні структури секторів і при глибокій вертикальній структурі виробничих процесів внутрішньо фірмову (заводську) торгівлю при значних порівняльних цінових перевагах окремих територій розглядають як внутрішньопромислову торгівлю. Одночасно виникає тенденція до зростання для окремого підприємства, бо воно завдяки своєму розмірові може використовувати позитивні зовнішні ефекти (переваги спеціалізації) шляхом інтернаціоналізації або через мережу постачальників.