4 Оформлення графічної частини

Графічна частина курсового проекту (креслення і схеми) виконуються на аркушах формату А1. Основні формати наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Основні формати

Позначення формату	44	24	22	12	11
Розміри боків формату, мм	1189х841	549х841	594х420	297х420	297х210
Позначення споживацького формату паперу	А0	А1	А2	А3	А4

При виконанні креслень використовують наступні масштаби:

• масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000; 1:2000; 1:5000; 1:10000 та ін.;

• масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

При виконанні креслення на декількох аркушах усім аркушам одного креслення надається одне позначення і найменування. На аркушах з кресленнями виконують штамп. На кожному кресленні виконують також маленький штамп, де наводять позначення документу, перевернене на 180 ⁰С.

Технологічні схеми виконують без додержання масштабу в апаратурному виконанні. Схема одного виробництва може бути зроблена на декількох аркушах. Елементи і пристрої нумерують за порядком, починаючи з одиниці, за напрямом потоку операції процесу. Для розрізнення ліній зв’язку різного призначення допускається вживати цифрові позначення або лінії різного накреслення з їх розшифровкою на полі схеми.

На кожне креслення необхідно зробити специфікацію на аркушах формату А1. На другому і наступних аркушах специфікації виконують спрощений штамп.

Специфікації розміщують у розрахунково-пояснювальній записці у додатках (кожну специфікацію як окремий додаток).

ВИСНОВОК

Студенти повинні уміти застосовувати знання здобуті під час вивчення таких дисциплін як “Моніторинг довкілля”, “Нормування антропогенного навантаження на природне середовище”, “Моделювання та прогнозування стану довкілля”, “Технологія очищення газових викидів”, “Комп'ютеризація керування та контролю за станом довкілля”.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. Київ: Держстандарт України, 1995. — 36 с.

2. Инструкция о содержании и порядке составления отчета о проведении инвентаризации выбросов загрязняющих веществ на предприятии. РНД 211.2.3.014-95. Киев. – 1995, 48 с.

3. Временное методическое пособие по расчету выбросов от неорганизованных источников в промышленности строительных материалов. – Новороссийск, 1985, 65 с.

4. Сборник метод по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. Ленинград, Гидрометеоиздат, 1986, 183 с.

5. Н.Ф.Тищенко. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе. М.: Химия, 1991. – 362 с.

6. Методики расчета выбросов загрязняющих веществ передвижными источниками. Киев, 2000. – 71 с.

7. Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных источников. Донецк: УкрНТЭК, 1994. – 147 с.

8. Руководство по расчету пожаробезопасных параметров формирования плоских породных отвалов. Донецк, 1994. – 26 с.

9. Методические рекомендации по разработке, оформлению и содержанию раздела рабочего проекта «Охрана атмосферного воздуха от загрязнений» и удельные выделения и выбросы загрязняющих веществ в атмосферу для предприятий хлебопекарной промышленности. Новосибирск, 1989. – 7 с.

10. Методика расчета выбросов загрязняющих веществ в атмосферу от стационарных дизельных установок. Санкт-Петербург, 2001. – 15 с.

11. Методические указания по расчету количественных характеристик выбросов в атмосферу загрязняющих веществ от основного технологического оборудования рыбоперерабатывающих предприятий. М, 1989. - 36 с.

12. Методические рекомендации по проведению инвентаризации и нормированию выбросов в атмосферу для предприятий птицеводческого направления. Санкт-Петербург, 1994. – 31 с.

13. Методические рекомендации по проведению инвентаризации выбросов загрязняющих веществ на коксохимических заводах. Харьков: УХИН, 1996. – 28 с.

14. Тимчасові методичні рекомендації по проведенню перевірки достовірності величин викидів в атмосферу від асфальтобетонних заводів. Київ, 1996. – 21 с.

15. Отраслевая методика расчета количества отходящих, уловленных и выбрасываемых в атмосферу вредных веществ предприятий по добыче и переработке угля. Пермь, 1989. – 43 с.

16. Удельные показатели образования вредных веществ, выделяющихся в атмосферу от основных видов технологического оборудования предприятий машиностроения и военно-промышленного комплекса. Харьков, 1997. – 541 с.

17. Удельные выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух различными производствами, т.1,2. Донецк, 2001. – 430 с.

18. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення. ГДК 34.02.305 – 2001. Київ, 2002. – 44с.

19. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. К., 1996. – 108 с.

20. Инструкция по оформлению и содержанию проекта нормативов предельно допустимых выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух от стационарных источников. Киев, - 1996, 32 с.

21. ОНД-86. Госкомгидромет. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий, 1987. – 82 с.

22. РД 52.04.52-85. Методические указания. Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях, 1986. – 56 с.

23. Типовая инструкции по организации системы контроля промышленных выбросов в атмосферу в отраслях промышленности, 1986. – 15 с.

24. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309. Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Затверджено 27.06.2006. – К.: Міністерство охорони навколишнього середовища України. – 11 с.

25. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 108. Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців. К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. – 37 с.

26. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Комп`ютеризація керування та контролю за станом довкілля» (для студентів спеціальності 7.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища» спеціалізації “Управління екологічною безпекою”) /Уклад. Бєляєва І.В. - Донецьк, ДонНТУ, 2007. - 22 с.

Додаток А

Титульний лист курсового проекту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра „Прикладна екологія та охорона навколишнього середовища”

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

зі спеціальності

на тему:

„______________________________________

______________________________________”

Виконавець,

студент групи ЕП- __________________ _________________

(підпис, дата) (ініціали, прізвище)

Керівник _______________ ______________

(посада) (підпис, дата) (ініціали, прізвище)

Донецьк, 20__

Додаток Б

Приклад оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Курсовий проект: 56 с., 12 рис., 15 табл., 10 посилань, 4 додатки.

Мета роботи – оцінка впливу підприємства на стан атмосферного повітря. В роботі проаналізовано технологію обробки печатних плат, виділено основні джерела утворення забруднюючих речовин, проаналізовано джерела викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин від ділянки хімічної та електрохімічної обробки й для них проведено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин за програмою ЕОЛ+, виділено джерела викидів, які потрібно контролювати, складено план-графік контролю, дозвіл на викиди та запропоновані заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин під час несприятливих метеорологічних умов, запропоновані заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин.

ДЖЕРЕЛО ВИКИДУ, РОЗСІЮВАННЯ, ПОТУЖНІСТЬ ВИКИДУ, ПОВІТРЯ, ЕЛЕКТРОХІМІЧНА ОБРОБКА, ПЕЧАТНІ ПЛАТА, ПЛАН-ГРАФІК, НЕСПРИЯТЛИВІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ, ГАЗООЧИСТКА

Додаток В

Фонові концентрації для міст, де відсутні спостереження

за забрудненням атмосфери

Фонові концентрації наведені для восьми речовин в трьох групах міст з населенням (в тис. мешканців) – від 100 до 51, від 50 до 10 і менше 10.

В містах з населенням менше одної тисячі мешканців фонові концентрації приймаються рівними нулю, якщо в радіусі 5 км не знаходиться жодного населеного пункту з великим числом мешканців.

Рекомендації щодо фонових концентрацій наведено в таблиці В.1.

Таблиця В.1 – Значення фонових концентрацій забруднюючих речовин в

містах з різною чисельністю населення, мкг/м³

Чисельність населення, тис. мешканців	Зваже-ні ре- човини	Азоту діок-сид	Азоту оксид	Бенз(а)-пірен	Сірки діок-сид	Вугле-цю оксид	Формальдегід	Сірководень
50-100	211	66	39	4,2	12	2,5	12	3
10-50	231	77	-	3,3	37	2,6	8	4
< 50	140	56	-	-	41	3,8	-	4

Додаток Д

Основні принципи розробки заходів

по регулюванню викидів

При розробці заходів щодо регулювання викидів варто враховувати внесок різних джерел у створення приземних концентрацій домішок. У кожному конкретному випадку необхідно визначити, на яких джерелах варто скорочувати викиди в першу чергу, щоб одержати найбільший ефект.

З цією метою використовують формули для розрахунку максимальної концентрації домішок у повітрі (С_м), що приведені в ОНД-86.

Для гарячих викидів:

(Д.1)

Для холодних викидів:

, (Д.2)

де η - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості;

А - коефіцієнт, що залежить від кліматичних умов;

F, m, n - безрозмірні коефіцієнти, зв'язані з особливостями надходження викидів в атмосферу;

М - кількість забруднюючої речовини, що викидається в атмосферу, г/с;

Н - висота джерела над рівнем землі, м;

D - діаметр устя джерела, м;

N - кількість однакових джерел викидів;

V - обсяг газів, що надходять в атмосферу з джерел, м³/з;

ΔТ - різниця між температурою газів, що викидаються, (Т_г) і навколишнього повітря (T_в), ⁰С.

З формул Д.1 і Д.2 видно, що С_м значно зменшується зі збільшенням висоти труби Н, особливо у випадку гарячих викидів. Отже, у періоди НМУ за інших рівних умов необхідно в першу чергу скорочувати низькі викиди.

Концентрація забруднюючих речовин залежить від числа труб (М), через які надходить в атмосферу задана кількість забруднюючих речовин. Ця залежність особливо істотна для випадку холодних викидів, для яких С_м прямо пропорційна N. У зв'язку з цим при настанні НМУ в першу чергу треба знижувати викиди, що надходять в атмосферу з великого числа дрібних джерел. Значення С_м зменшується зі збільшенням перегріву вихідних газів ΔТ стосовно навколишнього повітрю. Чим холодніше викиди, тим більше ефективним для зменшення приземних концентрацій є їхнє короткочасне скорочення.

Для ефективного запобігання підвищення рівня забруднення повітря в періоди НМУ випливає в першу чергу скорочувати низькі, розосереджені, холодні викиди.

При розробці заходів щодо короткочасного скорочення викидів у періоди несприятливих метеоумов необхідно враховувати наступне:

1) заходи повинні бути досить ефективними і практично здійсненними;

2) заходи повинні враховувати специфіку конкретних виробництв. У зв'язку з цим них варто розробляти головним чином безпосередньо на підприємствах і в галузевих інститутах;

3) здійснення розроблених заходів, по можливості, не повинне супроводжуватися скороченням виробництва. Таке скорочення в зв'язку з виконанням додаткових заходів допускається тільки в рідких випадках, коли погроза інтенсивного скупчення забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери особливо велика.

Дотримання зазначених принципів сприяє практичному здійсненню заходів щодо регулювання викидів і запобіганню росту концентрацій у періоди несприятливих метеорологічних умов.

Д1 ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО ЗНИЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ У ПЕРІОДИ НМУ

Для визначення необхідного зниження викидів у періоди НМУ варто виходити з прогностичних значень концентрації і тих установлених значень, що повинні бути досягнуті в результаті виконання заходів.

Розмір скорочення викидів для кожного підприємства в кожнім конкретному місті встановлюють і коректують місцеві органи Держкомгідромету в залежності від специфіки викидів, особливостей рельєфу, забудови міст і т. ін. Повинно бути забезпечене зниження концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери по першому режимі на 15-20 %, по другому на 20-40 %, і по третьому на 40-60 %.

При оцінці зниження концентрації варто виходити з необхідності досягнення значення С_м. Якщо С_м формується на території підприємства або в санітарно-захисній зоні, то потрібно зниження концентрації, створюваної викидами даного джерела в житлових районах, до рівня, що спостерігається при відсутності НМУ.

Враховується, що при здійсненні комплексу НМУ концентрації забруднюючих речовин у повітрі, що створюються викидами даного джерела, зростають приблизно в 1,5 рази, двох таких комплексів одночасно - у 3 рази. У випадку одиночного джерела для досягнення необхідного значення концентрації забруднюючих речовин у повітрі в такім же співвідношенні знижуються викиди.

Однак найчастіше на підприємствах є багато джерел з різними параметрами викидів, що дають неоднаковий внесок у створення приземної концентрації. З урахуванням цієї обставини для необхідного зниження концентрації забруднюючих речовин у повітрі може знадобитися істотно менше скорочення викидів у межах даної групи джерел.

Наприклад, викиди від ТЕЦ, розташованої в одному з міст, надходять в атмосферу через сім труб. Усі труби відносяться до групи джерел з гарячими високими викидами. Чотири труби мають висоту 80-100 м, три - 30 м. Через три відносно низькі труби в атмосферу надходить близько 1/4 сумарного викиду. Однак розрахунки, виконані по формулі (В.1), показують, що припинення роботи котлів, підключених до низьких труб, забезпечує зменшення викидів на 1/4 і в той же час приводить до зниження приземних концентрацій діоксиду сірки в 5 разів, діоксиду азоту в 2,5 рази.

Ефект від скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу в результаті проведених заходів є найбільшим при зменшенні низьких неорганізованих викидів.

Практично для рішення питання про ступінь зниження викидів на підприємстві з великою кількістю різних джерел необхідно виконати розрахунок концентрацій забруднюючих речовин від окремих груп джерел з урахуванням і без урахування регулювання викидів.

При оцінці неорганізованих викидів з використанням ЕОМ необхідно враховувати наступне: сумарні неорганізовані викиди (М, г/с) з деякої ділянки промислової площадки умовно приписуються одному розташованому в центрі ділянки точковому джерелу холодних викидів (ΔТ = 0) висотою Н = 2 м діаметром устя d = 0,5 м, швидкістю виходу газоповітряної суміші V =1,5 м/с. У першу чергу враховуються заходи, не зв'язані зі зниженням виробництва і з істотними змінами технологічного режиму. Якщо такі міри не дозволяють досягти необхідного зниження рівня забруднення повітря, то розглядаються інші заходи, що можуть бути зв'язані з зупинкою деяких другорядних виробництв.

Однак часто зведення про параметри викидів є неповними і не дозволяють виконати відповідні розрахунки. У цьому випадку необхідно оцінювати можливе зниження приземних концентрацій у результаті виконання заходів щодо регулювання викидів з урахуванням зниження загальної кількості викидів і з урахуванням висоти їхнього надходження в атмосферу (Н).

Відповідно до формул Д.1 і Д.2, внески гарячих і холодних викидів у створення приземних концентрацій назад пропорційні відповідно Н² і Н^4/3. Усі джерела викидів даного підприємства розділяються на групи відповідно до дії НМУ на викиди цих джерел. Для кожної групи окремо складаються попередження. Оцінка внеску джерел у створення приземних концентрацій також проводиться окремо по виділених групах.

Розглянемо для приклада підприємство, що здійснює гарячі викиди. Усі джерела викидів умовно розділяються на дві групи: високі і низькі.

Для випадку високих гарячих викидів розглянемо три градації висот їхнього надходження в атмосферу: 31—50, 51—100, > 100 м; середні висоти цих градацій складають 40, 75 і 120 м. Для низьких викидів також розглянемо три градації висот: < 10, 11—20, 21—30 м із середніми висотами 5, 15 і 25 м. Зведення про внесок викидів на різних висотах у створення приземних концентрацій окремо для кожної з груп джерел приводяться в таблиці Д.1. При цьому враховується обернено пропорційна залежність концентрацій від Н.

Таблиця Д.1 - Оцінка внеску викидів, що надходять в атмосферу на різних

висотах Н, у створення приземних концентрацій забруднюючих

речовин

Група джерел викидів	Градація Н, м	Середнє значення Н, м	Кількість відносних одиниць викиду (% від сумарного викиду даної групи джерел)	Відносна концентрація забруднюючої речовини в приземному шарі повітря, q/q1
Високі	>100	120	50,0	1
	51-100	75	30,0	1,5
	30-50	40	20,0	3,6
Низькі	21-29	25	33,3	1
	11-20	15	33,3	2,8
	0-10	5	33,3	25

Примітка: q - найбільша концентрація забруднюючої речовини, що створюється джерелом однієї градації висот у межах заданої групи;

q₁ - найбільша концентрація забруднюючої речовини, що створюється джерелами висотою більш 100 м (для випадку гарячих високих викидів) і джерелами висотою 21-30 м (для випадку низьких викидів).

З таблиці Д.1 видно, що якщо при настанні НМУ для високих джерел припинити усі викиди на висотах 31—50 м, то сумарний викид скоротиться на 20 %, а приземні концентрації знизяться більш ніж у 2 рази. Ще більший ефект може бути досягнутий у результаті урахування висоти надходження викидів в атмосферу для випадку низьких джерел.

Для організації регулювання викидів у зв'язку з попередженнями про можливе формування високого рівня забруднення повітря в районі окремих джерел і оцінки необхідного зниження викидів з метою досягнення С_м необхідно попередньо виконати наступні роботи:

1) на кожнім підприємстві розділити джерела на групи відповідно до дії НМУ на викиди цих джерел;

2) провести розрахунок полів концентрацій забруднюючих речовин, які створюються кожною групою джерел даного підприємства без виконання заходів, а також при їхньому виконанні; якщо відсутня можливість проведення таких розрахунків, варто визначити окремо для кожної групи джерел сумарний викид по градаціях висот і орієнтовно оцінити внесок у створення приземних концентрацій викидів, що надходять в атмосферу на кожній із градацій висот;

3) оцінити ступінь зниження концентрацій забруднюючих речовин у повітрі за рахунок виконання заходів;

4) на основі виконаних оцінок віднести кожен захід до того чи іншого режиму робіт у період НМУ відповідно до попередження того чи іншого ступеня.

Необхідне зниження концентрацій досягається здійсненням обраного з розробленого переліку комплексу заходів щодо регулювання викидів, ефективність кожного з який оцінюється заздалегідь.

Д.2 Заходи щодо скорочення викидів при першому

режимі роботи підприємства

При першому режимі роботи підприємства заходи повинні забезпечити скорочення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно на 15—20 %. Ці заходи носять організаційно-технічний характер, їх можна швидко здійснити, вони не вимагають істотних витрат і не приводять до зниження продуктивності підприємства.

При розробці заходів щодо скорочення викидів при першому режимі доцільно враховувати наступні заходи загального характеру:

- підсилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту виробництва;

- заборонити роботу устаткування на форсованому режимі;

- розосередити в часі роботу технологічних агрегатів, що не беруть участь у єдиному безупинному технологічному процесі, при роботі яких викиди шкідливих речовин в атмосферу досягають максимальних значень;

- підсилити контроль за роботою контрольно-вимірювальних приладів і автоматичних систем керування технологічними процесами;

- заборонити продувку і чищення устаткування, газоходів, ємностей, у яких зберігалися забруднюючі речовини, ремонтні роботи, зв'язані з підвищеним виділенням шкідливих речовин в атмосферу;

- підсилити контроль за герметичністю газохідних систем і агрегатів, місць пересипання матеріалів, що порошать, і інших джерел пилогазовиділення;

- підсилити контроль за технічним станом і експлуатацією всіх газоочисних установок;

- забезпечити безперебійну роботу всіх пилоочисних систем і споруджень і їхніх окремих елементів, не допускати зниження їхній продуктивності, а також відключення на профілактичні огляди, ревізії і ремонти;

- забезпечити максимально ефективне зрошення апаратів пилогазоуловлювання;

- перевірити відповідність регламенту виробництва концентрацій поглинальних розчинів, застосовуваних у газоочисних установках;

- обмежити вантажно-розвантажувальні роботи, зв'язані зі значними виділеннями в атмосферу забруднюючих речовин;

- використовувати запас високоякісної сировини, при роботі на до тором забезпечується зниження викидів забруднюючих речовин;

- інтенсифікувати вологе збирання виробничих приміщень підприємства, де це допускається правилами техніки безпеки;

- припинити іспит устаткування, зв'язаного зі змінами технологічного режиму, що приводить до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- забезпечити інструментальний контроль ступеня очищення газів у пилогазоочисних установках, викидів шкідливих речовин в атмосферу безпосередньо на джерелах і на границі санітарно-захисної зони.

Д.3 Заходи щодо скорочення викидів при другому

режимі роботи підприємства

При другому режимі роботи підприємства заходи повинні забезпечити скорочення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно на 20-40 %. Ці заходи містять у собі всі заходи, розроблені для першого режиму, а також заходу, що впливають на технологічні процеси і супроводжуються незначне зниження продуктивності підприємства.

При розробці заходів щодо скорочення викидів при другому режимі доцільно враховувати наступні заходи загального характеру:

• знизити продуктивність окремих апаратів і технологічних ліній, робота яких зв'язана зі значним виділенням в атмосферу шкідливих речовин;

• у випадку, якщо терміни початку планово-попереджувальних робіт з ремонту технологічного устаткування і настання НМУ досить близькі, варто провести зупинку устаткування;

• зменшити інтенсивність технологічних процесів, зв'язаних з підвищеними викидами шкідливих речовин в атмосферу на тих підприємствах, де за рахунок інтенсифікації і використання більш якісної сировини можлива компенсація відставання в періоди НМУ;

• перевести котельні і ТЕЦ, де це можливо, на природний газ або малосірчисте і малозольне паливо, при роботі з яким забезпечується зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

• обмежити використання автотранспорту й інших пересувних джерел викидів на території підприємства і міста відповідно до раніше розроблених схем маршрутів;

• припинити обкатування двигунів на іспитових стендах;

• ужити заходів по запобіганню випару палива;

• заборонити спалювання відходів виробництва і сміття, якщо воно здійснюється без використання спеціальних установок, оснащених пилогазоуловлюючими апаратами;

• заборонити роботи на холодильних і інших установках, зв'язані з витоком забруднюючих речовин.

Д.4 Заходи щодо скорочення викидів при третьому

режимі роботи підприємств

При третьому режимі роботи підприємств заходи повинні забезпечити скорочення концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно на 40—60 %, а в деяких особливо небезпечних умовах підприємствам варто цілком припинити викиди. Заходу третього режиму містять у собі всі заходи, розроблені для першого і другого режимів, а також заходу, здійснення яких дозволяє знизити викиди забруднюючих речовин за рахунок тимчасового скорочення продуктивності підприємства.

При розробці заходів щодо скорочення викидів при третьому режимі доцільно враховувати наступні заходи загального характеру:

• знизити навантаження або зупинити виробництва, що супроводжуються значними виділеннями забруднюючих речовин;

• відключити апарати й устаткування, робота яких зв'язана зі значним забрудненням повітря;

• зупинити технологічне устаткування у випадку виходу з ладу газоочисних пристроїв;

• заборонити виробництво вантажно-розвантажувальних робіт, відвантаження готової продукції, сипучої вихідної сировини і реагентів, що є джерелом забруднення;

• перерозподілити навантаження виробництв і технологічних ліній на більш ефективне устаткування;

• зупинити пускові роботи на апаратах і технологічних лініях, що супроводжуються викидами в атмосферу;

• заборонити виїзд на лінії автотранспортних засобів (включаючи особистий транспорт) з невідрегульованими двигунами. Склад відпрацьованих газів не повинний перевищувати гранично припустимі викиди шкідливих речовин, зазначених у ДСТ 17.2.2.02-77, ДСТ 21393-75, ОСТ 37.001.234-81, ОСТ 37.001.054-74;

• знизити чи навантаження зупинити виробництва, що не мають газоочисних споруджень;

• провести поетапне зниження навантаження паралельно працюючих однотипних технологічних агрегатів і установок (аж до відключення одного, двох, трьох і т. ін. агрегатів).

Д.5 Оцінка ефективності заходів по регулюванню викидів

Оцінку ефективності заходів на стадії розробки і при фактичному здійсненні проводять по кожній шкідливій речовині (групі речовин, що володіють ефектом сумації) окремо для кожного заходу і групи заходів. Оцінку ефективності проводять по абсолютному і відносному зменшенню викидів і по ступені зниження значень розрахункових і обмірюваних концентрацій домішок у повітрі.

Оцінка ефективності заходів на підприємстві (у цілому по місту) передбачає: визначення ефективності кожного заходу, визначення ефективності по градаціях висот, визначення ефективності в цілому по підприємству. Визначення ефективності кожного заходу (ξ_i, %) здійснюють по формулі:

, (Д.3)

де М_i - викиди в атмосферу забруднюючої речовини від джерел, для яких розроблений захід, г/с;

- розмір скорочення викидів в атмосферу забруднюючої речовини за рахунок здійснення заходу, г/с.

Результати розрахунків заносять у таблицю Д.3 у графу 15. Визначення ефективності по градаціях висот здійснюють шляхом узагальнення значень викидів забруднюючих речовин до і після здійснення заходів від усіх джерел для кожної градації висот окремо: < 10, 11-20, 21-30, 31-50, 51-100, 101-150, > 150 м. Ефективність заходів для кожної градації висот (ξ_j, %) визначають по формулі:

, (Д.4)

де М_j- — сумарний викид в атмосферу забруднюючої речовини до здійснення заходів у діапазоні заданої градації висот, г/с;

М_j' — сумарне скорочення викидів забруднюючої речовини за рахунок виконання заходів у діапазоні заданої градації висот, г/с.

Ефективність заходів на підприємстві в цілому (ξ, %) по кожній забруднюючій речовині визначають по формулі:

(Д.5)

де М — сумарний викид в атмосферу забруднюючого речовини до здійснення заходів у цілому по підприємству, г/с;

М' - сумарне скорочення викидів забруднюючого речовини за рахунок виконання заходів у цілому по підприємству, г/с.

Результати розрахунків наводять у пояснювальній записці й у таблиці Д.3.

Д.6 ПРИКЛАДИ СПЕЦИФІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

На ТЕЦ, ГРЕС і котельнях:

• зниження навантаження аж до повного відключення в особливо небезпечні періоди казанів, що працюють на високосернистому і високозольному паливі;

• запобігання пиління з поверхні золовідвалів шляхом їхнього змочування;

• зменшення подачі вугілля на склад при його розвантаженні з вагонів;

• зниження навантажень на котлоагрегатах з метою створення стійкого розрідження в розумному просторі;

• відключення вакуум-насосів пневмовидалення;

• відключення аспіраційних установок на тракті паливоподачі;

• відключення котлоагрегатів, у яких бункери під батарейними циклонами заповнені на 100 %;

• перехід котлоагрегатів на спалювання природного газу або малосірчаного і малозольного твердого палива;

• посилення контролю за режимом горіння, підтримка надлишку повітря на рівні, що усуває умови утворення недопалу, ведення режиму горіння по налагодженим кисні мірам;

• припинення робіт з очищення поверхонь нагрівання казанів, розвантаженню усіх видів сипучих матеріалів на відкритому повітрі, перевалці, розвантаженні й укоченні вугілля на відкритих вугільних складах;

• перевірка навантажень на казанах, режимів казанів і газопилоуловлюючих установок відповідно до режимних карт.

Таблиця Д.2 – Заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу в періоди НМУ

Режим роботи в періоди НМУ

Номер джерела на схемі під-при-ємст-ва

Координати джерела на карті-схемі

Графік роботиджерела, доба/рік, год./добу

Параметри джерел викидів

Заход

Речовина, викид якої скорочує-ться

Потужність викиду, г/с

Ефективність захо-ду, %

Х1 У1

Х2 У2

Висота, м

Діа-метр, м

Швидкість вихо-ду газів, м/с

Об'єм м3/с

Температура, 0С

в зви-чай-них умо-вах

при вико-нанні захо-ду

Таблиця Д.3 – Характеристика викидів (назва забруднюючої речовини)в атмосферу в періоди НМУ

Цех, участок	Номер джере-ла викиду	Висота джере-ла викиду, м	Нормальні умови			Режим 1		Режим 2		Режим 3		При-мітка
			г/с	т/рік	%	г/с	ξ, %	г/с	ξ, %	г/с	ξ, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Усього по підприємству
в тому числі по градаціях висот, м
0-10
11-20
21-30

Продовження таблиці А.4

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
31-50
51-100
> 100

На підприємствах чорної металургії:

• зменшення рівня завантаження шихти, укрупнення помелу і подовження періоду коксування в коксохімічному виробництві;

• підтримка оптимальної швидкості просмоктування повітря через шар шихти;

• застосування безфенольної води для гасіння коксу;

• переклад доменної печі на тихий хід;

• зупинка частини або всієї аглофабрики при наявності запасу агломерату;

• підвищення концентрації кисню в повітрі просмоктуванням через шар агломерату;

• припинення продувки сталеплавильних агрегатів киснем;

• забезпечення повного спалювання надлишків доменного газу без скидання на свічі;

• забезпечення ведення безосадового режиму роботи доменних печей щоб уникнути викиду доменного газу через колошникові свічі;

• запобігання зупинок доменних печей, зв'язаних з необхідністю повної видувки печі через колошники;

• заборона зупинки газопилоуловлюючих споруджень для виконання профілактичних робіт у продувний період;

• зменшення відпустки пари і тепла на другорядні нестатки;

• у парових котлах ТЕЦ використання в основному доменного газу;

• проведення вивантаження пилу з пиловловлювачів доменного цеху тільки після її зволоження;

• проведення поливання поверхні на шлаконакопичувачах і відходів, що порошать;

• припинення, а у випадку неможливості зведення до мінімуму пропарювання трубопроводів, резервуарів і залізничних цистерн;

• припинення чищення піддона градирень кінцевого охолодження, відстійників фенольних вод.

На машинобудівних підприємствах:

• скорочення або припинення роботи у ваннах травлення і на гальванічних ділянках;

• посилення контролю за дотриманням рівня розчину у ваннах;

• посилення контролю при завантаженні вагранок металобрухтом з метою виключення влучення сторонніх домішок;

• у ливарних цехах, по можливості, тимчасове припинення технологічних процесів, зв'язаних з великим виділенням забруднюючих речовин в атмосферу;

• заборона залпових викидів шкідливих речовин в атмосферу;

• строге дотримання технологічного режиму ливарного, ковальського і гальванічного виробництва;

• заборона очищення дробометних камер;

• по можливості припинення роботи на вибивних ґратах ливарних цехів;

• скорочення до мінімуму електро-, газозварювальних робіт;

• зменшення обсягу робіт із застосуванням барвників, кислот, лугу й інших агресивних речовин, що виділяються в атмосферу;

• заборона іспитів виробів насамперед на форсажних режимах;

• зниження продуктивності дробоструйних камер, набивних ґрат, дробометних барабанів.

На підприємствах промисловості будматеріалів:

• перевід обертових печей, цементних і сировинних млинів і іншого технологічного устаткування на тихий хід;

• зменшення кількість повітря, що просмоктується через сушильні барабани і цементні млини;

• припинення подачі цементу в бетонозмішувальні вузли;

• використання резервних контейнерів для аварійного викиду пилу;

• здійснення вивантаження пилу з бункерів циклонів дробильного відділення тільки в контейнери через спеціальні еластичні рукава;

• зменшення викидів пилу в атмосферу шляхом припинення дроблення вихідної сировини;

• уловлювання вихідних матеріалів, використовуваних у виробництві.

На підприємствах нафтохімічної і хімічної промисловості:

• обмеження або повне припинення робіт, зв'язаних з регенерацією каталізаторів і осушувачів;

• перерозподіл навантаження працюючих печей;

• забезпечення повного спалювання відпрацьованих газів у технологічних печах;

• чи зупинка скорочення роботи допоміжних і досвідчених виробництв;

• виключення з технологічної схеми колони відпарки стічних вод і їхній переклад у ємності;

• заборона розкриття і продувки технологічних апаратів і ємностей з метою запобігання залпових викидів;

• заборона пуску і зупинки систем хлорування для виключення залпового викиду хлору;

• підвищення ККД газопилоуловливаюючих установок шляхом збільшення щільності зрошення скруберів, зміна схем подачі розсолу на холодильники, плавного скидання тиску в апаратах і т. ін.;

• припинення або обмеження робіт з переливання шкідливих і особливо рідин, що швидко випаровують;

• зсув у часі операцій (синтезу й ін.), у результаті яких виділяється значна кількість забруднюючих речовин.

На судноремонтних заводах і в портах:

• зменшення тривалості роботи головних двигунів на холостому ходу;

• доведення до мінімуму кількості одночасно працюючих допоміжних двигунів;

• використання електроенергії з берегових суднових колонок під час тривалих стоянок судів;

• заборона іспитів і перевірки двигунів після ремонту;

• зниження в парогенераторах утрат від хімічного і механічного недопалу палива шляхом настроювання топкових пристроїв і посилення контролю за правильною експлуатацією.

В автогосподарствах:

• посилення контролю за викидами автотранспорту шляхом перевірки стану і роботи двигунів, визначення змісту оксиду вуглецю у вихлопних газах;

• запобігання заторів автотранспорту на вулицях шляхом розосередження руху;

• скасування рейсів, що не є абсолютно необхідними;

• обмеження руху особистих автомашин і мотоциклів;

• перерозподіл потоків на вулицях.

На підприємствах легкої промисловості:

• заборона чищення фільтрів у кондиціонерах і пилових камерах;

• скорочення електрозварювальних і паяльних робіт;

• зменшення (припинення) робіт на гальванічних ділянках і в цехах вагранок;

• зменшення об'єму робіт із застосуванням барвників, кислот, лугів, формальдегіду і інших агресивних шкідливих речовин, що виділяються в атмосферу.

На підприємствах кольорової металургії:

• строге дотримання технологічного режиму видачі конверторних газів;

• заборона робіт основного технологічного устаткування на форсованому режимі з метою запобігання інтенсивного газовиділення;

• строге дотримання режиму сушіння концентрату, що забезпечує збереження сировини і значне скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу;

• відключення установки по дробленню вихідної сировини і шлаку кольорових металів і флюсів у дробильно-шихтному переділі;

• чи припинення скорочення обсягу робіт на відкритих складах, перевезення сипучих матеріалів і складування;

• заборона продувки і чищення устаткування, газоходів і інших робіт, зв'язаних з підвищеним виділенням шкідливих речовин в атмосферу;

• зрушення в часі технологічних процесів, у результаті яких в атмосферу надходить велика кількість шкідливих речовин;

• забезпечення чищення колосників на агломераційних машинах;

- при наявності запасу агломерату переклад агломераційних машин на режим з утворенням найменшої кількості забруднюючих речовин.

Додаток Ж

Зразки таблиць дозволу на викиди

Таблиця Ж.1 - Порівняльна характеристика фактичних викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з встановленими нормативами на викиди

Номер джерела викиду	Код забрудню-ючої речовини	Найменування забруднюючої речовини	Фактичний викид		Норматив граничнодопустимого викиду
			Масо-ва кон-центрація в газопиловому потоці, мг/м3	Величина масового потоку в газах, що відходять, кг/год.	Масова концентрація в газопиловому потоці, мг/м3	Величина масового потоку в газах, що відходять, кг/год.
0001	03000	Речовини у вигляді суспендованих твердих часток	1639,5	7,430	50	≥ 0,5
0002	03000	Речовини у вигляді суспендованих твердих часток	315,03	0,35	160	≤ 0,5
0003	05001	Сірки діоксид	35,0	18,83	500	≥ 5
0004	05001	Сірки діоксид	13,6	2,75	500	≤ 5

В таблиці Ж.2 наведено пропозиції щодо дозволених викидів забруднюючих речовин для тих джерел викидів, по яким фактичний викид перевищує ГДВ.

Таблиця Ж.2 – Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів

Номер джерела викиду	Найменування забруднюючої речовини	Гранично-допустимий викид відповідно до законодавства, мг/м3	Затверджений гранично-допустимий викид, мг/м3
0001	Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок	50	50
0002	Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок	150	150
0003	Сірки діоксид	500	35
0004	Сірки діоксид	-	-

Для діоксиду сірки гранично допустимий викид (джерело № 0004) відповідно до законодавства, не встановлюється, тому що величина масової витрати менше 5 кг/год. Тому встановлюється наступна величина гранично допустимого викиду ГДВ (г/с) - 0,002 г/с.

Таким, чином можна зробити висновок, що на джерелах № 0001 та № 0002 не витримуються нормативи ГДВ. Тому на цих джерелах необхідно проводити заходи щодо зменшення викидів речовин у вигляді суспендованих твердих часток.

Додаток К

Приклади оформлення переліку посилань

Книги

Автоматизация сбора, обработки и представления гелиофизической информации/ Под ред. С.И Авдкинина, Ф.И.Дементьева. – М.: Гидрометеоиздат, Моск. отделение, 1983. – 93 с.

Дедков В.К. и др. Надежность сложных технических систем, методы определения и обеспечения надежности промышленной продукции: Учебн.пособие/ В.К.Дедков, А.С.Проников, А.Н.Терпиловский; Под ред. Г.Н.Бобровникова; Акад. нар. хоз-ва. каф. пробл. новой техники и технологии. – М., 1983. – 120 с.

Савельев И.В. Курс общей физики. Т.1. Механика. Молекулярная физика: Учебн. пособие для студентов втузов. – 2-е изд., перераб. – М.: Наука, 1982. – 432 с.

Стандарти

ГОСТ 12.1.003-86 (СТ СЭВ 1930-89). Шум. Общие требования безопасности. – Переизд. апр. 1992 с изм.1.- Взамен ГОСТ 12.1.003-76; Введ.01.01.87 до 01.07.94. – М.: Изд-во стандартов, 1992. – 9 с.

Патентні документи

А.с.1007970 СССР, МКИ³ В 25j 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей валов/ В.С.Ваулин, В.Г.Кеймакин (СССР). - № 3360585/25-08; Заявлено 23.11,31., Опубли. 30.03.83. Бюл. № 12. – 2 с.

Статті

Лысенко Ю.А., Шевченко А.Ю. Исследование процессов ионизации комплексов трехфтористого бора в простых эфирах // Журн. общей химии, 1984. – Т. 54, вып.12. – С. 2651-2655.

Гетьман С.І., Марченко В.І. Синтез твердих розчинів на основі гидроксованадату кальцію// 1 Всеукраїнська конференція "Сучасні проблеми неорганичної хімії". – Київ, 12-14 жовтня 1999: Тез. доп. – Київ, 1999. – С. 27.