- •Вінниця 2011
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Питання 2. Завдання сучасної біології.
- •Питання 3. Видатні учені – біологи України.
- •Питання 4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •Тема 1.1 Неорганічні речовини їх біологічна роль
- •Питання 2. Луги у життєдіяльності організмів їх біологічна роль.
- •Питання 3. Біологічна роль іонів.
- •Тема 1.2 Біологічно активні речовини.
- •Самостійна робота 3.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Біологічна роль ферментів.
- •Деякі приклади використання ферментів у діяльності людини
- •Питання 3. Біологічна роль гормонів.
- •Питання 4. Біологічна роль факторів росту.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 2.1 Клітина як цілісна система.
- •Питання 2. Механізми загибелі клітин.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 2.2 Стовбурові клітини. Цитотехнології.
- •Самостійна робота 5.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Стовбурові клітини.
- •Питання 2. Цитотехнології – можливості та перспективи використання.
- •Питання 3. Взаємодія клітин.
- •Тема 2.3 Тканини.
- •Тема 3.1 Неклітинні форми життя.
- •Питання 2. Небезпечні вірусні хвороби людини.
- •Питання 3. Профілактика віл – інфекції/сніду, гепатитів та інших вірусних хвороб людини. Профілактика віл – інфекції/сніду.
- •Профілактика гепатитів.
- •Профілактика грипу.
- •Запитання для самоперевірки.
- •Тема 3.2 Бактерії.
- •Самостійна робота 8.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання 1. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Тема 3.3 Одноклітинні організми.
- •Питання 2. Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини.
- •Окремі захворювання людини, що викликаються одноклітинними
- •Питання 3. Профілактика хвороб людини, які спричиняються паразитами одноклітинними еукаріотами.
- •Тема 3.4 Багатоклітинні організми.
- •Тема 3.5 Індивідуальний розвиток.
- •Питання 2. Химерні організми.
- •Питання 3. Ембріотехнології.
- •Тема 3.6 Етологія.
- •2. Інстинкт.
- •Тема 3.7 Генотип як цілісна система.
- •Тема 3.8 Досягнення в селекції.
- •Питання 2. Досягнення в селекції тварин в Україні.
- •Тема 4.1 Організми і середовище.
- •Питання 2. Пристосування рослин до чинників середовища.
- •Тема 4.2 Екосистеми.
- •Література.
- •Для нотаток
Тема 3.7 Генотип як цілісна система.
Самостійна робота 13.
Методичні рекомендації.
Питання 1. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.
У ряді випадків у одного і того ж гена залежно від всього генотипу і зовнішніх умов можлива різна форма вияву фенотипу: від майже повної відсутності контрольованої геном ознаки до повної її відсутності. Відхилення від менделівських формул розщеплення, викликані неповним проявом функцій генів за даних умов, зустрічаються дуже часто. Неповний вияв функції гена може обумовлюватися неповною пенентрантністю і неповною експресивністю відповідної ознаки. Терміни «експресивність» і «пенентрантність» введені у 1925 р. М. В. Тимофеєвим-Ресовським для опису варіюючого прояву генів.
Експресивність (вираження гена) — ступінь фенотипового вияву гена в різних особин. Експресивність гена залежить від його взаємодії з умовами довкілля та з іншими генами. Наприклад, фенілкетонурія як порушення амінокислотного обміну має різний ступінь прояву, починаючи від легкої розумової відсталості до глибокої.
Одна і та ж ознака може проявлятися в деяких організмів і не проявлятися в інших, які мають той же ген.
Пенентрантність — здатність гена виявлятися у фенотипі організму. Пенентрантність є явищем появи або відсутності ознаки в організмів, однакових за генотипом.
Отже, взаємозалежність між генотипом і фенотипом можна сформулювати у вигляді певних положень:
1. Оскільки організми є відкритими системами, які існують як єдине ціле з умовами середовища, то і реалізація спадкової інформації відбувається під контролем середовища.
2. Один і той же генотип здатний дати різні фенотипи, що визначається умовами, в яких реалізується генотип у процесі онтогенезу особини.
3. В організмі можуть розвиватися тільки ті ознаки, які зумовлені генотипом. Фенотипова мінливість у межах норми реакції відбувається за кожною конкретною ознакою.
4. Умови середовища можуть впливати на ступінь вираженості спадкової ознаки в організмів, які мають відповідний ген (експресивність), або на кількість особин, які проявляють відповідну ознаку (пенентрантність).
Запитання для самоперевірки.
-
Що таке експресивність ?
-
Дайте визначення пенентрантності.
-
Сформулюйте основні положення взаємозалежності між генотипом і фенотипом.
Тема 3.8 Досягнення в селекції.
Самостійна робота 14.
Методичні рекомендації.
Питання 1. Досягнення в селекції рослин в Україні.
Усе своє життя присвятив справі селекції плодових, ягідних і деяких декоративних рослин видатний селекціонер Іван Володимирович Мічурін (1855—1935). Підсумок цієї роботи — не тільки численні цінні рорти, такі як яблуні Золота китайка, Бельфлер- китайка, Канділь-китайка, вишня Краса півночі, слива Ренклод терновий і багато інших. І. В. Мічурін узагальнив принципи й методи своєї роботи в ряді положень, які мають загальнобіологічне значення.
У доборі пар для схрещування І. В. Мічурін рекомендував віддавати перевагу сортам, що походять із різних місць. У цьому випадку легше досягати керування домінуванням ознак батька й матері в гібридів. Керування домінуванням у гібридів посідало важливе місце у всій його селекційній роботі. Якщо один із батьківських сортів був морозостійким, а другий — із гарними смаковими якостями плодів, то Мічурін досягав розвитку цих найважливіших якостей у гібриді спеціальними прийомами вирощування такого гібрида. До них належить метод ментора, коли шляхом спеціальних щеплень між гібридом і одним із батьківських сортів удається підсилити домінування ознак цього батька в гібрида. При цьому гібриди зазнавали дуже жорсткого, щороку повторюваного добору.
Велике місце в роботах Мічуріна займала віддалена гібридизація: схрещування між різними видами рослин. Зазвичай такі схрещування здійснюються важко. Мічурін розробив ряд прийомів подолання несхрещуваності різних видів між собою. У результаті йому вдалося одержати гібриди між вишнею й черешнею, вишнею та черемхою, сливою й терном, між різними видами яблуні. Ряд цих гібридів дав початок новим цінним сортам.
Методи віддаленої гібридизації, розроблені Мічуріним, знайшли широке застосування й у роботі з іншими рослинами (гарбузові, картопля, багато декоративних рослин). Сполучення віддаленої
гібридизації з наступним одержанням поліплоїдних форм відкрило можливості для подолання інших труднощів — безплідності віддалених гібридів.