- •1. Мета і завдання курсу «загальне мовознавство».
- •2.Походження мови.
- •6. Штучні мови.
- •7. Письмо.Й
- •8. Донаукове мовознавство.
- •9 Поняття про лінгвістичні традиції
- •10 Поняття про лінгвістичні наукові парадигми
- •11. Поняття системи.
- •16.Поняття мовного рівня
- •17.Основні та проміжні рівні.
- •23. Принципи і методи зіставного дослідження лексики
- •25. Міжмовні омоніми
- •26. Безеквівалентні лексичні одиниці та мовні лакуни
- •27. Внутрішня форма слова.
- •28. Гіпотеза Сепіра-Ворфа.
- •29. Фонетико-фонологічна характеристика досліджуваної мови.
- •30. Принципи компонентного аналізу.
25. Міжмовні омоніми
Помилкові друзі перекладача або міжмовні омоніми (міжмовні пароніми) - слова в іноземній мові, схожі на слова в рідній мові, але мають інший зміст. Наприклад, англ. angina - стенокардія, а не ангіна, genial - добрий, а не геніальний; фр. journal - газета, а не журнал, англ. і ісп. mosquito - комар, а не москіт. Помилкові друзі перекладача можуть призводити до неправильного розуміння і перекладу тексту. Частина з них утворилося через те, що після запозичення значення слова в одному з мов змінилося, в інших випадках запозичення взагалі не було, а слова походять із загального кореня в якомусь древньому мовою, але мають різні значення; іноді співзвуччя чисто випадково. Термін «помилкові друзі» був введений М. Кесслера і Ж. Дероккіньі в 1928 році в книзі «Les faux amis ou Les pièges du vocabulaire anglais».
Наприклад, англ. mist - туман, нім. Mist - гній. Не менш яскравий приклад - слово Gift, яке по-англійськи означає подарунок, а по-німецьки - отрута. Відповідно gifted англійською це обдарований, а по-німецьки giftig означає отруйний.
26. Безеквівалентні лексичні одиниці та мовні лакуни
Безеквівалентна лексика - це слова або словосполучення, які позначають предмети, явища, процеси, але на даному етапі розвитку мови не мають еквівалентів перекладу.
Еквівалент - це постійна лексична відповідність, яка точно збігається із значенням слова. У сучасній мовознавчій науці термін “безеквівалентна лексика” (далі БЛ) порівняно новий, і в його витлумаченні немає одностайності, а інколи й конкретності, що не сприяє визначенню БЛ як категорії лінгвістики. БЛ відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. БЛ наявна в кожній мові. Критеріями виокремлення такої лексики можуть бути:
-
Семантичний (за яким враховується значення слів);
-
Граматичний (показовий насамперед щодо одиниць, які мають певні формальні показники);
-
Функціонально-стилістичний (БЛ може виконувати в тексті функції створення національного колориту, інтимізації тощо, у композиції поетичного тексту БЛ стає своєрідною смисловою домінантою (сильною позицією), впливає на зміст усього твору);
Лакуна (в широкому сенсі) — національно-специфічний елемент культури, який знайшов відповідне відображення у мові та мовленні носіїв цієї культури і який в процесі комунікації або не розуміється взагалі, або розуміється недостатньо носіями іншої лінгвокультури. Лакуна (у вузькому сенсі, т. зв. «мовна лакуна») — відсутність у лексичній системі мови слова для позначення того чи іншого поняття. Приклади лакун: Barber - пар над водою в морозний день; Toddler - дитина, яка починає ходити; Defaulter - сторона, що ухиляється від з'явлення до суду; Grandparents - бабусі і дідусі.
27. Внутрішня форма слова.
Внутрішня форма слова — певні особливості зв'язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В.ф.с. — це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов'язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи "мучинець" є похідною від слова "мука" і зумовлена тим, що стебло та листки рослини вкриті борошнистим нальотом. За О. Потебнею, В.ф.с. засвідчує, як людині уявляється її власна думка. У похідних словах, які в мові структурно та семантично мотивуються іншими словами, В.ф.с. є прозорою. Іноді подібний зв'язок із різних причин затемнюється, втрачається, а отже, втрачається і В.ф.с. Так, наприклад, сьогодні уже досить важко сприймається те, що за походженням лексеми "кінець" і "початок" є спільнокореневими. Це виявляє етимологічний аналіз.