Нассау Вільям Сеніор

(1790-1864)

“Основні започаткування політичної економії”

Методологія.

Висуває один з варіантів суб’єктивістського тлумачення економічних явищ і процесів, що знаходить концентрований вираз у “теорії утримання”.

Теорія вартості.

Вартість – це витрати виробництва, які складають два елементи: праця та капітал. Останні представляють собою “жертви”, які несуть робітник, відмовляючись від вільного часу, та підприємець, що утримується від споживання, вкладаючи капітал у виробництво.

Теорія доходів

Заробітна плата – винагорода за “жертви” робітника.

Прибуток – винагорода за “жертви” підприємця.

Теорія капіталу.

Капіталом називає утримання від споживання. “…замінюю слово капітал, який розглядається як засіб виробництва, словом “утримання””.

Заробітна плата і прибуток відтворюються по-різному: на протязі робочого дня створюється вартість, що покриває витрати капіталу, а в останній час роботи працівника створюється прибуток.

Федерік Бастіа

(1801-1850)

Французький економіст та публіцист

“Економічні гармонії”

Методологія.

5. В області економічних явищ розрізняє видимі, які лежать на поверхні економічної дійсності, та приховані, невидимі. Завданням науки повинно стати поєднання обох типів явищ.

6. Політична економія повинна бути об’єктивною, надкласовою наукою.

Теорія вартості.

Вартість – це “відносини обміну між двома обмінюваними послугами”, які складаються вільно “під впливом однієї тільки конкуренції і по вільно встановленій ціні”.

Теорія доходів.

Заробітна плата – плата за послугу, яку надає підприємцю робітник.

Прибуток – плата за послугу, яку отримує підприємець за те, що вкладає капітал у виробництво і утримується від споживання.

Процент – плата за послугу, яку надає кредитор.

Рента – плата за послугу земельного власника або його предків по обробітці землі або її покращенню.

Теорія капіталу.

“Капітал…складається з робочих інструментів, матеріалів та запасів”.

Теорія соціально-економічного устрою.

З економічної точки зору суспільство представляє собою “сукупність послуг, які люди добровільно або примусово надають один іншому”. Послуги, які предписуються людині і регламентуються законодавством, мають малорухомий характер. Ті ж послуги, які надають люди добровільно – більш гнучкі і розвиваються по законам прогресу. Для того, щоб суспільство отримувало прогресивний розвиток, необхідна повна економічна свобода. В умовах конкурентного середовища “…інтереси, предоставлені самим собі, прагнуть до гармонічних поєднань, до прогресивної переваги суспільного інтересу”.

Генрі Чарлз Кері

(1793-1879)

Крупний фабрикант, економіст та філософ

“Принципи політичної економії”

Методологія.

Критику зрілої класики намагається поєднати з такою трансформацією її постулатів, яка б відповідала сучасному економічному становищу США.

Теорія вартості.

Вартість товару визначається витратами не виробництва, а відтворення. Якщо зростає продуктивність праці, то витрати на відтворення товару знижуються, що приводить до падіння тієї долі праці, яка виплачується власнику капіталу.

Теорія доходів.

Заробітна плата –доля праці робітника у витратах на відтворення товару.

Прибуток – доля капіталу у витратах на відтворення товару.

Рента – різновид процента на капітал, вкладеного в землеробство.

Теорія соціально-економічного устрою суспільства.

В суспільстві домінує закон поєднання економічних інтересів, їх гармонії. Кожна людина прагне до асоціації з іншими людьми, що задає прогресивний розвиток.