Тема 2. Історія розвитку паблік рилейшинз.

План

1. Головні віхи зародження та інституювання паблік рилейшинз як професійної діяльності.

2. Виникнення та розвиток ПР у США.

3. Тенденції розвитку світової індустрії паблік рилейшнз.

4. Особливості функціонування ПР-індустрії у Європі.

5. Становлення ринку ПР-послуг в Україні.

1. Головні віхи зародження та інституювання паблік рилейшинз як професійної діяльності.

Паблік рилейшнз базуються не лише на досконалому володінні мистецтвом переконувати людей, але і на вмінні здійснювати вплив на їх поведінку. Тому В. Г. Королько у праці “Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика” стверджував, що зв’язки з громадськістю викристалізувались на етапі формування цивілізації.

Наступний ілюстративний матеріал підтверджує цю тезу: вже пам’ятки монументального мистецтва стародавнього світу засвідчили перші спроби здійснювати вплив на людей. В пірамідах, статуях, храмах, могильниках, пам’ятках живопису і давніх пам’ятках мистецтва можна бачити приклади обожнювання та увічнення правителів, влада яких часто сакралізувалась тобто наповнювалась релігійним змістом.

Вже в Стародавній Греції мислителі підкреслювали необхідність приділяти увагу прагненням публіки. Це засвідчує значиму роль, яку відігравала громадська думка, хоча така категорія і не вживалась.

Ряд цікавих висловів, які до певної міри співзвучні із сучасною інтерпретацією громадської думки, можна побачити на прикладі політичної лексики Давнього Риму. Римляни сформулювали афоризм vox populi – vox dei (голос народу - голос Бога).

Історичний аналіз переконливо демонструє, що ПР акумулювали у собі різні технології впливу, ефективність яких була випробувана століттями. Сюди належать і риторика, і символіка, і гасла.

Римляни, зокрема для прикладу Юлій Цезар, прославились як видатні майстри з технології впливу. Щоразу перед боєм він завойовував народну підтримку, поширюючи звернення і організовуючи театралізовані вистави.

Заслуговує на увагу ретроспективний аналіз компонентів психологічної війни. В 1095 р. папа Урбан ІІ готуючи війну проти мусульманського халіфату, поширював послання силами священиків, єпископів, архієпископів, кардиналів, наголошуючи, що участь в цій священній війні розцінюється як служба Богові і буде винагороджена відпущенням гріхів.

Він стверджував: “Ті, хто тут у розпачі й бідності, там будуть у радості й багатстві.”

В 1622 р. під час боротьби проти Реформації папа Григорій XV заснував “Конгрегацію пропаганди віри,” яка мала допомогти у справі утримання віри і збереження Церкви. Власне відтоді в обіг увійшов термін “пропаганда,” який на тому етапі не мав жодного негативного відтінку. Суть терміну “пропаганда” в цьому контексті полягала у прагненні церковних кіл інформувати населення про переваги католицизму.

Заслуговує на увагу витоки демократичної модель ПР в Україні. В період Київської Русі великого поширення набула практика народних віче. Перші дані про практику народних віче в IV ст. наводить візантійський історик Прокопій. Віче могло звертатись до князя, було наділене прерогативою розгляду господарських питань, оголошення війни і миру. На заклик дзвону відбувались збори віча, де люди збирались з метою вироблення колективного рішення.

Українське козацтво утвердилось в ХV ст. Важливим та унікальним інститутом ПР доби козаччини стала козацька рада. Козацька рада становила загальні збори козаків, які були наділені прерогативами найвищого органу влади на Запорізькій Січі. Козацька рада розглядала військові, політичні, судові, господарські, адміністративні і дипломатичні справи. Діяльність козацької ради засвідчила потужний розвиток демократії у козацькій республіці і становить унікальний вітчизняний досвід встановлення зв’язків між громадськістю України та козацькими органами влади.