- •1.Сфера регулювання Податкового Кодексу України:
- •2.Податкове законодавство України:
- •5.Поняття податку та збору:
- •4.Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами:
- •6.Загальні засади встановлення податків і зборів:
- •7.Загальнодержавні податки та збори:
- •8.Місцеві податки та збори:
- •9.Спеціальні податкові режими:
- •10.Усунення подвійного оподаткування:
- •11.Платники податків:
- •12.Обов'язки платника податків:
- •13.Права платника податків:
- •14.Податкові агенти:
- •15.Представники платника податків:
- •16.Права органів державної податкової служби:
- •17.Обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів:
- •18.Об'єкт оподаткування:
- •19.Ставка податку:
- •20.Базова (основна) ставка податку:
- •21.Гранична ставка податку:
- •22.Абсолютна та відносна ставки податку:
- •23.Податкові пільги:
- •24.Податковий період,його види:
- •25.Податковий обов'язок:
- •27.Податкова адреса:
- •26.Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань:
- •28.Обробка та використання податкової інформації
- •29.Види перевірок
- •30.Порядок проведення камеральної перевірки
- •31.Порядок проведення документальних планових перевірок
- •32.Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок
- •33.Оформлення результатів перевірок
- •34.Зміст податкової застави
- •35.Особи, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень
- •36.Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності
- •37.Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
- •37.Пеня
- •38.Платники податку на прибуток підприємств:
- •39.Об'єкт оподаткування (податок на прибуток)
- •40.Платники податку пдфо
- •41.Об'єкт оподаткування (пдфо)
- •43.Визначення об'єкта оподаткування (на додану вартість)
- •42.Платники податку на додану вартість
- •44.Платники акцизного податку
- •45.Об'єкти оподаткування (акцизний податок)
- •46.Платники збору за пеошу реєстрацію транспортного засобу та об’єкти оподаткування
- •49.Платники рентної плати та об’єкти оподаткування
- •47.Платники екологічного податку
- •48.Об'єкт та база оподаткування (екологічний податок)
- •50.Платники рентної плати занафту, природний газ і газовий конденсат ре нтної плати
- •51.Об'єкт оподаткування
- •52. Ставки рентної плати
- •53. Коригуючі коефіцієнти
- •54.Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати
- •55.Контроль та відповідальність платників
- •56.Плата за користування надрами
- •57. Платники збору
- •58. Ставка збору та база справляння збору
- •59. Податкові агенти
- •60. Особливості та порядок справляння збору
- •61. Платники земельного податку
- •62. Об'єкти оподаткування та база (земельний податок)
- •63. Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб
- •64. Податковий період та порядок обчислення плати за землю
- •65. Строк сплати плати за землю
- •66. Орендна плата
- •67.Платники фіксованого сільськогосподарського податку
- •68. Об'єкт оподаткування
- •69. База оподаткування
- •70. Ставки податку
- •71. Порядок нарахування та строки сплати податку
- •72. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами
- •73. Порядок набуття та скасування статусу платника податку
- •74. Платники збору за спец.Використання води
- •75. Об'єкт оподаткування збором
- •76. Ставки збору
- •77. Порядок обчислення збору
- •78. Особливості обчислення збору при встановленні лімітів використання води
- •79. Порядок сплати збору
- •80. Платники збору на спец.Використання лісових ресурсів
- •81. Об'єкт оподаткування збором
- •1.Сфера регулювання Податкового Кодексу України.
- •1.Сфера регулювання Податкового Кодексу України.
1.Сфера регулювання Податкового Кодексу України:
Сферою регулювання Податкового кодексу України є група однорідних суспільних відносин, які визначають надходження коштів від платників у бюджети у формі податків і зборів. Цим актом регулюється сукупність специфічних відносин, що дозволяє виділити їх із загальної маси фінансових відносин на підставі того, що у Кодексі обумовлюється надходження коштів у власність держави й територіальних громад по вертикалі (від платника до бюджету) у формі податків і зборів. Законодавець у частині першій цієї статті спробував закріпити вичерпний перелік відносин, на регулювання яких спрямований вплив приписів цього кодифікованого акта: 1) закріплення переліку податків та зборів; 2) порядок адміністрування податків та зборів; 3) закріплення правового статусу платників податків та зборів; 4) компетенцію контролюючих органів та повноваження їх посадових осіб; 5) регулювання відповідальності за порушення податкового законодавства.
Характерною особливістю податкових відносин є їх майновий характер – виконання податкового обов’язку означає передачу у власність або розпорядження держави та територіальних громад певних коштів. У податкових правовідносинах найбільше чітко, порівняно з усіма іншими фінансовими правовідносинами, простежуються державно-владна й майнова сторони. Відносини із приводу податків і зборів є владно-майновими. З одного боку, держава наділяє компетентні органи владними повноваженнями й контролює надходження коштів до бюджетів. З іншого боку, податкові надходження є одним з основних каналів формування публічної власності, хоча спочатку й у специфічній грошовій формі. Рівень прояву владного характеру дозволяє визначити й специфіку правовідносин у галузі оподаткування. Основною особливістю методу регулювання цієї групи відносин, як і фінансово-правових у цілому, є відсутність права оперативної самостійності суб’єктів. Права й обов’язки суб’єктів відносин регламентуються однозначно, без яких-небудь варіантів і переважно імперативними нормами.
Податкове правовідношення є публічним, тобто таким, що випливає із влади. Податкові правовідносини стосуються різних суб’єктів (держави, юридичних, фізичних осіб), між якими формується певна підпорядкованість. Безперечно, що обов’язок платника носить безумовний характер, при якому відсутня рівність сторін.
2.Податкове законодавство України:
Податкове законодавство, виступаючи формою реалізації податково-правових норм, містить досить широке коло нормативних актів, які регулюють відносини оподаткування. Основу податкового законодавства становили закони й найбільш важливі підзаконні акти (у більшості випадків – прирівняні до законів. Такими в свій час були Декрети Кабінету Міністрів України 1992–1993 років). Іншими словами, це нормативні акти, що встановлюють основні права й обов’язки учасників податкових відносин, цілісний правовий механізм справляння окремого податку чи збору. Принципово змінюється ситуація з прийняттям Податкового кодексу України. Цей кодифікований акт складається із норм, які саме й охоплюють регулювання всіх найважливіших відносин у сфері оподаткування.
Податкове законодавство України
Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
3.2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
3.Основні засади (принципи) податкового законодавства України:
Принципи оподаткування – вироблені фінансовою наукою найбільш загальні правила, стандарти оподаткування. У широкому сенсі під принципами податкової системи розуміється вся їх сукупність, що регулюють оподаткування.
- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
- економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
- нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
1. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.
2. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
3. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.